Єдиний унікальний номер № 285/4218/25
Провадження № 1-кп/0285/711/25
09 жовтня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Звягель кримінальне провадження № 285/4218/25 (12025060530000620) по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пилиповичі Новоград-Волинського району Житомирської області, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 разом із колишньою співмешканкою ОСОБА_5 проживали однією сім'єю у приміщені будинку за адресою: АДРЕСА_1 з вересня 2023 по березень 2025, де вели спільний побут та мали взаємні права і обов'язки та відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України вважалися сім'єю, на яку, окрім іншого, поширюються вимоги п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
ОСОБА_4 у порушення вимог положень ст. 28 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» безпричинно на протязі тривалого проміжку часу, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з березня 2025 року систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 .
Так, 21.03,2025 о 17:30 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно неї, а саме: ображав, кричав, погрожував фізичною розправою та спалити будинок, намагався вчинити бійку, що завдало шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_5 .
За вказаним фактом Звягельським міськрайонним судом Житомирської області 29.05.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Продовжуючи свої умисні протиправні дії, 11.05.2025 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебуваючи за місцем проживання своєї співмешканки ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно неї, під час якого висловлював в її адресу слова образ та погроз фізичною розправою, вчиняв сутички та штовханину, що завдало шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_5 .
За вказаним фактом Звягельським міськрайонним судом Житомирської області 29.05.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Зазначеними діяннями ОСОБА_4 вчинив відносно потерпілої психологічне насильство, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_5 зазнала погіршення якості життя, а також психологічних страждань через його словесні образи, погрози, приниження, що викликало у неї побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість та нездатність захистити себе.
Окрім того, працівниками уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України в порядку ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 21.03.2025, 11.05.2025, 09.07.2025 виносилися термінові заборонні приписи відносно ОСОБА_4 як кривдника за результатами реагування на факти вчиненого ним домашнього насильства та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та грубо ігноруючи норми законів, якими закріплено обов'язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, продовжив свою злочинну діяльність, що виразилося у вчиненні ним домашнього насильства за таких обставин.
Так, 18.07.2025 близько 12 год. 45 хв., ОСОБА_4 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи на меті самоствердитися за рахунок своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 з якою перебував у сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, діючи умисно з мотивів явної неповаги до існуючих норм моралі, перебуваючи з адресою: АДРЕСА_2 вчинив психологічне насильство відносно останньої, що виразилося у висловлюванні на її адресу словесних образ, нецензурної лексики, погроз фізичної розправи.
За викладених обставин ОСОБА_4 , порушуючи вимоги ст. ст. 28, 68 Конституції України, ст. ст. 288, 289 та 297 Цивільного кодексу України, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності та відносно якого виносились термінові заборонні приписи, 21.03.2025, 11.05.2025, 09.07.2025, маючи на меті самоствердитися за рахунок своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 з якою перебував у сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, діючи умисно з мотивів явної неповаги до існуючих норм моралі, перебуваючи з адресою: АДРЕСА_2 вчинив психологічне насильство відносно останньої, що виразилося у висловлюванні на її адресу словесних образ, нецензурної лексики, погроз, приниженні потерпілої, що призвело до психологічних страждань із погіршенням якості життя потерпілої особи.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілої та суду пояснив, що він дійсно неодноразово вчиняв домашнє насильство відносно своєї колишньої співмешканки. Також пояснив, що обставини, які викладені в обвинувальному акті ним визнаються і не оспорюються. Про вчинене жалкує та розкаюється, просив суд його суворо не карати.
Потерпіла в судовому засіданні підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті та просила суворо покарати обвинуваченого.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв'язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом потерпілої та обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином виходячи з вищевикладеного та на підставі допиту обвинуваченого, потерпілої, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
При вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого діяння, особу винного, наявність обставин, що обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, раніше не судимий, характеризується задовільно, а також думку потерпілої, яка просила його суворо покарати, суд приходить до висновку, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_4 нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді пробаційного нагляду, бо вважає, що це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.
Крім того, враховуючи особу кривдника, суд вважає за необхідне застосувати до нього обмежувальні заходи передбачені ст. 91-1 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, дане кримінальне правопорушення також пов'язане з домашнім насильством, оскільки вчинене обвинуваченим відносно своєї колишньої співмешканки, а тому суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов'язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст., 66-68, 75, 76 КК України, ст.ст. ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців пробаційного нагляду.
Покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників.
Контроль за поведінкою засудженого покласти на органи пробації за місцем його проживання.
Умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію повного тексту вироку в порядку ст. 615 КПК України, негайно після проголошення його резолютивної частини, вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий