іменем України
Справа № 285/4271/25
провадження у справі № 2/0285/1971/25
08 жовтня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Васильчук Л. Й.,
за участі секретаря судового засідання Букши О. В.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн», в інтересах якого діє представник позивача Пархомчук Сергій Валерійович
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Представник позивача через систему «Електронний суд» 04.08.2025 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (далі - Товариство, ТОВ «ФК «АДК») заборгованість за кредитним договором №1514247 від 29.01.2021 (далі - Кредитний договір) у розмірі 4472,5 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.09.2021 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" укладено договір факторингу №1-07092021, відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" перейшло право вимоги за кредитним договором №1514247 від 29.01.2021, укладеним із ОСОБА_1 07.09.2021 ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп", відповідно до умов договору відступлення прав вимоги №2-07/09/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №1514247 від 29.01.2021 ТОВ "ФК "АДК", у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача. Зазначає, що 29.01.2021 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1514247 на суму 1500 грн строком на 15 днів із процентною ставкою 1,9% в день. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 12.06.2025 складає 4472,5 грн., яка складається з: 1500 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2972,5 грн. - прострочена заборгованість за процентами, яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача у примусовому порядку.
Ухвалою від 08.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.
25.09.2025 від предстаника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, понесених у зв'язкі із розглядом справи в якій просив стягнути із відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн.
Правом подати відзив на позов або будь-які заперечення щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористалась. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.01.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №1514247 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання зазначених вимог, ТОВ «Лінеура Україна»було надано одноразовий ідентифікатор Т554, для підписання Кредитного договору на підтвердження ознайомлення відповідача з правилами та іншими супутніми документами.
Відповідно до умов Кредитного договору, ТОВ «Лінеура Україна»взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит на суму 1500 грн., строк кредиту 15 днів, тип процентної тавки - фіксована, стандартна процентна ставка - 1,9% в день. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору позивачем надано повідомлення ТОВ "Універсальні платіжні рішення", яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, про те, що 29.12.2021 на рахунок № НОМЕР_2 було перераховано 1500 грн.
Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідачем надано не було.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом встановлено, що 07.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «Лінеура України» укладено договір факторингу № 1-07092021, за яким ТОВ «Сіті Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги ТОВ «Лінеура Україна» до боржників, вказаних у реєстрах боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №1-07092021 від 07.09.2021 року загальна сума заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 становить 4472,5 грн, із яких: 1500 грн - заборгованість по тілу кредиту, 2972,5 грн - заборгованість за відсотками.
07.09.2021 між ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс груп» укладено договір №2-07/09/2021 відступлення права вимоги, за яким ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло право грошової вимоги ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» до боржників, вказаних у Додатку 1 до цього Договору. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №2-07/09/2021 від 07.09.2021 загальна сума заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 становить 4472,5 грн, із яких: 1500 грн - заборгованість по тілу кредиту, 2972,5 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 1514247 розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 12.06.2025, за період з 29.01.2021 по 12.06.2025 становить 4472,5 грн, із яких: 1500 грн - прострочене тіло, 2972,5 грн - прострочені відсотки.
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1054 ЦК України).
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
За п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Надані позивачем договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача від ТОВ "Лінеура Україна" до ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" та від ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" до позивача.
Таким чином, підписавши Кредитний договір ОСОБА_1 добровільно погодив умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання, однак внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань у відповідача перед позивачем наявна заборгованість, яка станом на момент подання позовної заяви складає 4472,5 грн.
Оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у заявленому розмірі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 10500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як передбачено ч.4 та ч.5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.
На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об'єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.
Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
Решта частина виплати позивача у даній справі на користь адвоката в сумі 7500 грн. є необґрунтованою, отже - не підлягає відшкодуванню.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про часткове відшкодування витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.
Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (ЄДРПОУ 44002941, вул. Саперне Поле, 12, м. Київ, 01042) заборгованість за кредитним договором №1514247 від 29.01.2021 у розмірі 4472,5 грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят дві гривні 50 коп), яка складається з: 1500 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 2972,5 грн. - прострочена заборгованість за процентами; судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн (три тисячі гривень).
Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).
Головуючий суддя Л. Й. Васильчук