09 жовтня 2025 року
Київ
справа № 440/12639/24
адміністративне провадження № К/990/39090/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 440/12639/24 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
23.09.2025 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 23.09.2025.
Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 26.08.2025 (провадження №К/990/34972/25) залишив без руху і надав скаржникові строк для усунення виявлених недоліків, а саме: надати платіжний документ про оплату судового збору; уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом. Верховний Суд зазначив, що доводи скаржника не є достатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адже зі змісту касаційної скарги неможливо було з'ясувати, чому, на переконання скаржника, неправильне застосування судами пункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України призвело до неправильного застосування іншої норми - пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Враховуючи, що ці норми є самостійними і встановлюють правове регулювання звільнення від оподаткування конкретних об'єктів нерухомості, приведене в касаційній скарзі обґрунтування потребувало уточнень. Також Верховний Суд звернув увагу скаржника про відсутність в касаційній скарзі обґрунтування можливості виокремлення певних будівель від цілісного майнового комплексу з метою їх самостійного оподаткування. Ухвалою від 18.09.2025 Верховний Суд касаційну скаргу повернув, оскільки ГУ ДПС подало уточнену касаційну скаргу, зміст якої, був майже ідентичним її попередній редакції, тобто, так і не усуває виявленого недоліку. Так, ГУ ДПС додатково зазначило, що обчислення бази оподаткування об'єктів нежитлової нерухомості за приписами підпункту 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України обчислюється виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. Тобто, у питанні звільнення від оподаткування на нерухомість потрібно розглядати цілісний майновий комплекс не як один об'єкт, а як сукупність будівель, частина з яких може бути звільнена від оподаткування (будівлі сільськогосподарського призначення), а частина ні (адмінбудівля, яка має інший код за державним класифікатором будівель та споруд, а саме: код 1220). Суд зауважив, що такі доводи не були обумовлені викладенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, а підстави вважати, що такі доводи охоплювались визначеним на початку касаційної скарги пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України відсутні, адже у наведеній ГУ ДПС постанові Верховного Суду таке питання не вирішувалося. Верховний Суд звертав увагу скаржника, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним до попередньої редакції касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Скаржник лише додав доводи на обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та новий блок в якому зазначив обов'язкові умови у їх взаємозв'язку, передбачені для оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги. Верховний Суд в ухвалі від 26.08.2025 роз'яснив скаржникові обов'язкові умови, яким має відповідати касаційна скарга в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень на відповідній підставі, однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник роз'яснень суду не врахував.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 440/12639/24 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон