Справа № 274/9178/23 Провадження № 2/0274/99/25 РІШЕННЯ
29.09.2025 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,
відповідача та представника відповідача - адвоката Бреднєва О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, про встановлення факту проживання разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини,
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просить встановити факт спільного проживання її зі спадкодавицею ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 в період з 1999 року і до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельні ділянки. Позивач проживала з померлою та вела спільне господарство з 1999 року по день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Також позивач зазначає, що протягом шести місяців з часу відкриття спадщини вона не заявляла про відмову від спадщини, а отже вважається такою, що прийняла спадщину після ОСОБА_3 .
Постановою державного нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 , у зв'язку з чим вона, посилаючись на вимоги ч. 3 ст. 1268 ЦК України, змушена звернутися до суду про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 15.01.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, які були нею усунені 26.01.2024.
Ухвалою суду від 14.02.2024 відкрито загальне позовне провадження. Витребувано у Бердичівської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 317/2016, заведеної до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
12.03.2024 на адресу суду надійшли матеріали спадкової справи № 317/2016, заведеної до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
14.03.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_2 , у якому останній проти позову заперечує та зазначає, що позивач не мала з його померлою матір'ю ОСОБА_3 спільного бюджету, оскільки вона не працювала, разом зі своїми дітьми знаходилась на утриманні ОСОБА_3 та залежала від її пенсії. Також зазначає, що з моменту відкриття спадщини 27.06.2011 пройшло понад дванадцять років, позовна заява ОСОБА_1 подана за межами процесуальних строків. До позовної заяви не додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку у відповідності до вимог ст. 127 ЦПК України. Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.
Ухвалою суду від 15.03.2024 відкладено проведення підготовчого засідання, клопотання відповідача про витребування доказів задоволено. Клопотання відповідача про виклик свідків задоволено.
Ухвалою суду від 03.06.2024 закрито проведення підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання, яке було призначено 01.07.2024 відкладено через неявку позивача, 24.07.2024 розгляд справи відкладено за телефонограмою від позивача у зв'язку з тим, що вона перебуває на лікуванні. Зобов'язалася надати підтверджуючі документи. (довідку про хворобу надала 25.09.2024); 15.10.2024 розгляд справи відкладено за телефонограмою від позивача у зв'язку з тим, що вона перебуває на лікуванні. (довідку про хворобу надала 17.12.2024); 28.05.2025 розгляд справи відкладено за телефонограмою від позивача у зв'язку з тим, що вона перебуває на лікуванні. Зобов'язалася надати підтверджуючі документи. (довідку про хворобу надала 16.06.2025); 17.09.2025 позивач телефонограмою просила суд відкласти розгляд справи за станом здоров'я. Розгляд справи відкладено на 29.09.2025.
29.09.2025 позивач в черговий раз в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, залишила телефонограму, що просить перенести розгляд справи у зв'язку з хворобою, підтверджуючих документів поважності причин неявки в судові засідання 17.09.2025 та 29.09.2025 суду не надала.
Ухвалою суду від 29.09.2025, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено.
У судовому засіданні відповідач та його представник проти задоволення позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні.
Фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного пристрою на підставі ст. 247 ЦПК України.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Аналізуючи вказані норми, слід дійти висновку про те, що для підтвердження факту прийняття спадщини особі, яка не подала таку заяву в нотаріальну контору, необхідно доводити саме обставини, що підтверджують факт спільного постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті.
Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
В той же час, у постанові від 28.04.2021, справа № 204/2707/19, Верховний Суд зазначив, що для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем, проживання має бути фактичним.
Статтею 29 ЦК України в редакції, чинній на час відкриття спадщини, встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місце фактичного проживання особи не залежить від місця її реєстрації.
Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 .
Померла ОСОБА_3 була бабусею ОСОБА_1 , що підтверджується: копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00016202079, від 15.01.2016; копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 ; копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 .
Відповідно до довідки Терехівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 06.07.2016 за № 627, виданої ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 , дійсно була зареєстрована до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 , але проживала з 1999 року по АДРЕСА_1 з її батьками.
Терехівською сільською радою Бердичівського району Житомирської області, 06.07.2016 видано ОСОБА_1 довідку за № 629 про те, що вона дійсно зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 матір'ю ОСОБА_4 з 16.01.2008.
ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_6 .
Матір'ю ОСОБА_5 , записана ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 11.12.2023 за № 222, гр. ОСОБА_3 , дійсно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але проживала разом з своєю онучкою ОСОБА_1 , 1982 р.н. по АДРЕСА_1 спільно однією сім'єю, вели господарство і мали спільний бюджет з 1999 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори Єрьомінської-Бойкової І.В. від 27.07.2018 за №1716/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
05.03.1996 ОСОБА_3 склала заповіт, яким на випадок її смерті зробила таке розпорядження: жилий будинок і все своє майно де б воно не було і з якого б воно не складалося і взагалі все те, що їй належатиме на день її вмерті і на що вона за законом матиме право заповідає своєму сину ОСОБА_2 . Заповіт посвідчено секретарем виконкому Терехівської сільської ради народних депутатів Бердичівського району Житомирської області Порхун Н.З.
З копій погосподарських книг за період 1999-2015 років (погосподарська книга № 4 Терехівської сільської ради народних депутатів на 1996 р., 1997 р., 1998 р., 1999 р., 2000 р.; погосподарська книга № 5 Терехівської сільської ради на 2001-2005 рр.; погосподарська книга № 3 на 2006-2010 роки; погосподарська книга № 7 на 2011-2025 роки) по об'єкту погосподарського обліку за адресою: АДРЕСА_1 та по об'єкту погосподарського обліку за адресою: АДРЕСА_1 , убачається, що головою сім'ї була ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За адресою АДРЕСА_1 : Голова сім'ї ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
У матеріалах справи міститься копія спадкової справи № 317/2016, заведена до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У судовому засіданні допитані свідки.
Так позивач, допитана як свідок, пояснила, що з 2002 по 2004 працювала у Києві і навідувалась кожен місяць до батьків, у цей час бабуся проживала з її батьками; з 2004 по 2010 вона з батьками і бабусею прживали спільно, з 2010 знову вона їздила на роботу в Київ ти приїздила до батьків кожного місяця. ЇЇ батьки займались похованням бабусі. Відомо, що у бабусі за місцем її реєстрації була корова та птиця, але це все утримувалось за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_9 часто хворіла та її батьки доглядали за нею.
Свідок ОСОБА_10 , сусід позивача, повідомив, що бабуся проживала перед смертю 2 роки з дочкою ОСОБА_11 (матір'ю позивача) та її дітьми, також з ОСОБА_12 , а до цього проживала у себе тримала господарство. Ховала бабусю її донька ОСОБА_13 . Відомо, що позивач іздила в Київ, працювала там, коли саме це було не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_14 , сестра чоловіка позивача, що з 1999 бабуся проживала з ОСОБА_11 , мали господарство, ОСОБА_12 навчалася, їздила на роботу в Київ, її діти залишалися вдома. Батьки позивача тримали корову, жили з бабусею в одній хаті.
Свідок ОСОБА_15 , староста Терехівської сільської ради, працює з 2021 старостою, а з 1999 було головним бухгалтером цієї сільської ради, пояснила, що проживання бабусі ОСОБА_16 і позивача встановлювалось зі слів людей, жителів села Кикишівка, і про це було нею видано довідку. Спільний бюджет вона встановлювала на підставі спільного проживання. Щодо зазначення у погосподарській книзі майна, то вказала, що підсобне господарство реєструється по місцю проживання особи, хоча вона може проживати в іншому місці.
Свідок ОСОБА_17 , повідомив, що з 1999 ОСОБА_18 проживала з ОСОБА_19 (матір'ю позивача) у її хаті, а ОСОБА_12 періодично приїжджала. ОСОБА_13 ховала бабусю. Побут бабуся вела з ОСОБА_19 .
Свідок ОСОБА_20 , пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_21 (бабуся позивача) проживала за адресою АДРЕСА_2 , а позивач АДРЕСА_3 чи 11. Бабуся тримала господарство: корову, порося, проживала до смерті у своїй хаті, але приходила до своєї дочки ОСОБА_22 . Коли позивач поїхала працювати у Київ, то залишила дітей у ОСОБА_22 (матері) і бабуся допомагала за ними доглядати. Бабуся мала пенсію, а позивач влаштовувала своє життя і ОСОБА_18 плакала, що ОСОБА_12 приїжджає рідко до дітей. Відомо, що поховання відбувалось за адресою АДРЕСА_3 чи 11, а ОСОБА_23 (відповідач) платив за обід
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Так, надані на підтвердження постійного проживання довідки Терехівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 06.07.2016 за № 627, та Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 11.12.2023 за № 222, містять суперечливу інформацію щодо того з ким проживала на дату смерті спадкодавиця, а покази свідків у суді з достовірністю не підтвердили факт постійного проживання позивача з спадкодавицею на час її смерті та не узгоджуються між собою.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи подані до суду та досліджені докази, суд приходить до висновку, що позивач не надала переконливих доказів, які б однозначно свідчили про її постійне проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, а тому відсутні підстави для задоволення позовної заяви.
V. Розподіл судових витрат
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, про встановлення факту проживання разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Відповідачі:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Семенівська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, адреса: вул. Героїв Майдану, 4, с. Семенівка, Бердичівський район, Житомирська область, 13372, ЄДРПОУ 04345463.
Повний текст рішення виготовлено 09.10.2025.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА