Справа № 320/34697/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
08 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі заяви та поданих документів з 17.01.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з врахуванням до страхового стажу періодів з: 01.09.1979 по 14.10.1983, 18.11.1983 по 28.11.1985, 18.12.1985 - 02.08.1987, 03.08.1987 по 14.08.1989, 15.08.1989 по 10.11.1989, 11.11.1989 по 25.06.1990, з 01.07.1990 по 21.01.1991, 23.01.1991 по 01.10.1996, 02.10.1996 по 31.01.1997, 20.02.1997 по 01.07.1997, 17.07.1997 по 31.12.2003. 01.05.2022 по 31.12.2022, починаючи з 17.01.2023;
- встановити судовий контроль у формі надання звіту Головним управлінням ПФУ у Київській області щодо виконання рішення суду;
- звернути до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що йому протиправно не враховано періоди роботи з 01.09.1979 по 14.10.1983, 18.11.1983 по 28.11.1985, 18.12.1985 - 02.08.1987, 03.08.1987 по 14.08.1989, 15.08.1989 по 10.11.1989, 11.11.1989 по 25.06.1990, з 01.07.1990 по 21.01.1991, 23.01.1991 по 01.10.1996, 02.10.1996 по 31.01.1997, 20.02.1997 по 01.07.1997, 17.07.1997 по 31.12.2003. 01.05.2022 по 31.12.2022, оскільки працівник не може відповідати за неправильність і неналежний порядок ведення (заповнення) трудової книжки та іншої документації, якщо це сталося не з його вини, а тому це не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсії за віком. На думку позивача, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі заяви та поданих документів з 17.01.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з врахуванням до страхового стажу періодів з: 01.09.1979 по 14.10.1983, 18.11.1983 по 28.11.1985, 18.12.1985 - 02.08.1987, 03.08.1987 по 14.08.1989, 15.08.1989 по 10.11.1989, 11.11.1989 по 25.06.1990, з 01.07.1990 по 21.01.1991, 23.01.1991 по 01.10.1996, 02.10.1996 по 31.01.1997, 20.02.1997 по 01.07.1997, 17.07.1997 по 31.12.2003. 01.05.2022 по 31.12.2022, починаючи з 17.01.2023.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що позов в частині призначити пенсію за віком з врахуванням до страхового стажу вищевказаних періодів, починаючи з 17.01.2023 заявлений до неналежного відповідача, оскільки Головне управління ПФУ у Київській області заяву позивача про призначення пенсії та додані до неї документи не розглядало. Вимога про зобов'язання виплатити пенсію за віком з врахуванням до страхового стажу періодів носить похідний характер від рішення Головного управління ПФУ в м Києві та Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, а відтак, на думку апелянта, останній не може бути відповідачем в зазначеній справі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 та від 27.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.01.2023 ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
За принципом екстериторіальності, заяву позивача розглянуто Головним управлінням ПФУ в м. Києві та прийнято рішення №1823/03-16 від 25.01.2023, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Вказано, що страховий стаж особи становить 25 років 10 місяців 6 днів. Не враховано до стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 03.08.1987 по 14.08.1989, з 15.08.1989 по 10.11.1989, з 01.07.1990 по 21.01.1991 - не читаються печатки при звільненні.
ОСОБА_1 24.03.2023 повторно звернувся до Головного управління ПФУ у Київській області через вебпортал ПФУ із зверненням, за результатами якого листом від 07.04.2023 №1000-0202-8/52833 повідомлено позивачу, що за результатами розгляду його заяви від 17.01.2023 винесено рішення від 25.01.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Повідомлено, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 03.08.1987 по 14.08.1989, з 15.08.1989 по 10.11.1989, з 01.07.1990 по 21.01.1991 згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки відбитки печаток, якими завірено записи про роботу, нечіткі та неможливо визначити назву організації.
Надалі, ОСОБА_1 14.04.2023 повторно звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України №1058-ІV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №104350006290 від 21.04.2023 позивачу повідомлено, що страховий стаж становить 20 років 10 місяців 27 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 04.08.1987 від 04.08.1987, не зараховано:
- період роботи з 03.08.1987 по 14.08.1989, 15.08.1989 по 10.11.1989 та з 01.07.1990 по 21.01.1991, а також з 22.01.1991 по 31.12.1991, оскільки записи про звільнення, скріплені нечіткими відтисками печатки (неможливо ідентифікувати підприємство).
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 від 23.01.1991, не зараховано:
- період роботи з 23.01.1991 по 01.10.1996 в ЗАТ «Укркультервіс» перетинається з періодом роботи в АТ «Деленс» з 03.01.1995 по 10.07.1996 (згідно трудової книжки серії НОМЕР_4 від 03.01.1995), а також перетинається з періодами роботи в іншій країні (російській федерації) згідно даних трудової книжки НОМЕР_5 від 04.08.1987 від 04.08.1987. Також до страхового стажу не зараховано періоди роботи на території російської федерації, оскільки з 01.01.2023 росія призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, стаж на території даної держави враховуємо по 31.12.1991 (лист ПФУ №2800-030102-5/56080 від 27.12.2022 та лист Мінсоцполітики №411/0/2-23/54 від 12.01.2023). Також, повідомили, що документи, підтверджуючі стаж роботи в росії та інші документи по 31.12.1991 року, враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом російської федерації.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів враховує відсутність у апеляційній скарзі заперечень відповідача щодо законних підстав призначити та виплатити позивачу пенсію за віком з врахуванням до страхового стажу періодів з 01.09.1979 по 14.10.1983, 18.11.1983 по 28.11.1985, 18.12.1985 - 02.08.1987, 03.08.1987 по 14.08.1989, 15.08.1989 по 10.11.1989, 11.11.1989 по 25.06.1990, з 01.07.1990 по 21.01.1991, 23.01.1991 по 01.10.1996, 02.10.1996 по 31.01.1997, 20.02.1997 по 01.07.1997, 17.07.1997 по 31.12.2003. 01.05.2022 по 31.12.2022, починаючи з 17.01.2023, а тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Водночас в апеляційній скарзі Головне управління ПФУ у Київській області стверджує про те, що позовні вимоги позивача заявлені до неналежного відповідача.
Саме цим доводам апелянта судова колегія надає оцінку під час перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Згідно матеріалів справи, рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-ІV прийнято не Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, а іншими територіальними органами Пенсійного фонду України.
Разом з тим, відповідна заява про призначення пенсії подавалася позивачем за місцем реєстрації до відповідного управління Пенсійного фонду України, а саме 17.01.2023.
Колегія суддів зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.4.1 р. IV якого заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до п.4.2 р. IV наведеного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
В той же час, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що встановлення порядку розгляду заяв про призначення пенсії за принципом екстериторіальності не спростовує положення законодавства, що виплата пенсії здійснюється органом, що призначає пенсію, за місцем проживання особи, що прямо передбачено п.4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії
З урахуванням наведеного, беручи до уваги встановлені обставини, враховуючи принцип верховенства права, аналізу чинного законодавства, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача та уникаючи надмірного формалізму, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з врахуванням до страхового стажу періодів з: 01.09.1979 по 14.10.1983, 18.11.1983 по 28.11.1985, 18.12.1985 - 02.08.1987, 03.08.1987 по 14.08.1989, 15.08.1989 по 10.11.1989, 11.11.1989 по 25.06.1990, з 01.07.1990 по 21.01.1991, 23.01.1991 по 01.10.1996, 02.10.1996 по 31.01.1997, 20.02.1997 по 01.07.1997, 17.07.1997 по 31.12.2003. 01.05.2022 по 31.12.2022, починаючи з 17.01.2023.
При розгляді цього спору завданням адміністративного судочинства є ефективне відновлення порушеного права позивача на призначення йому відповідної пенсії, що відповідає приписам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом цього спору є визнання протиправними дій пенсійного органу, а не скасування конкретного рішення про відмову у призначенні пенсії.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що в мотивувальній частині рішення, суд першої інстанції помилково зазначив, що є протиправним та підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №1000-0202-8/52833 від 07.04.2023 про відмову у призначенні пенсії. В даному випадку позивач оскаржував не прийняте пенсійним органом рішення, а саме дії щодо відмови в призначенні пенсії за віком на підставі заяви та поданих документів з 17.01.2023.
Допущена судом першої інстанції помилка не впливає на вирішення предмету спору та не може бути безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Вказані обставини не вплинули в цілому на правильність висновків суду про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Оцінюючи наведені аргументи, суд апеляційної інстанції виходить з такого, що всі доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.
Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.
Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі №320/34697/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
В.Ю.Ключкович