Справа № 640/662/22 Головуючий у 1-й інстанції: Кедик М.В.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
07 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Файдюка В.В., Штульман І.В.,
за участю секретаря судового засідання Григор'єва С.О.,
представника позивача адвоката Бєлкіна Л.М.,
представника відповідача Вовк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сократ» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,
У грудні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сократ» (далі - позивач/ТОВ «Фінансова компанія «Сократ») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач/апелянт/НКЦПФР/Комісія) про визнання протиправною та скасування постанови від 24 листопада 2021 року № 412-ІФ про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на те, що оскаржувана постанова НКЦПФР від 24 листопада 2021 року № 412-ІФ є протиправною, оскільки при здійсненні біржових операцій ТОВ «ФК «Сократ» діяло виключно в межах укладеного з клієнтом договору на брокерське обслуговування та на підставі разових замовлень. Норми абзацу 7 пункту 2 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з торгівлі цінними паперами, затверджених рішенням Комісії від 14 травня 2013 року № 819, вимагають дотримання нормативно-правових актів Комісії, проте ці вимоги не можуть тлумачитися відірвано від положень договорів, які є обов'язковими для виконання відповідно до статті 629 ЦК України. Торговець, виконуючи замовлення, забезпечував клієнтові реальний економічний результат, що підтверджується підсумковим фінансовим результатом у вигляді прибутку понад 64 тис. грн за сукупністю спірних операцій. Крім того, клієнт - ВНПФ «Європейський вибір» не висував жодних претензій чи скарг щодо виконання угод, а отже твердження Комісії про завдання збитків є безпідставними. Також підкреслив, що відповідно до принципу свободи договору сторони мають право визначати умови виконання зобов'язань на власний розсуд і такі умови не суперечать положенням ліцензійних правил. Посилання відповідача на порушення вимог «best execution» позивач вважає формальним, оскільки реальні показники угод свідчать про вигідність і відсутність шкоди для клієнта. Сама по собі відсутність прибутку чи наявність збитку в окремій операції не може бути кваліфікована як правопорушення на ринку цінних паперів, адже підприємницька діяльність завжди пов'язана з ризиком.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ дана справа отримана Львівським окружним адміністративним судом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Сократ» задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову НКЦПФР від 24 листопада 2021 року № 412-ІФ про накладення санкції за порушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Стягнуто з НКЦПФР за рахунок бюджетних асигнувань в користь ТОВ «Фінансова компанія «Сократ» 2 481, 00 грн судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності порушень з боку ТОВ «ФК «Сократ», які могли б свідчити про невиконання умов договору на брокерське обслуговування чи про завдання збитків клієнту. Всі біржові операції 21 січня 2021 року здійснювались позивачем виключно на виконання замовлень клієнта, у межах укладеного договору та додаткових угод до нього, а невеликий часовий проміжок між купівлею та продажем цінних паперів зумовлений фактичними умовами їх виконання. Крім того, клієнт - ВНПФ «Європейський вибір» не висловлював претензій до позивача, що підтверджується офіційним листом від 02 квітня 2025 року. Навпаки, сукупний фінансовий результат за спірними операціями був позитивним і склав понад 37 тис. грн прибутку, що свідчить про відсутність негативних наслідків для клієнта. Суд підкреслив, що принципи свободи договору (стаття 6 ЦК України) та обов'язковості договору (стаття 629 ЦК України) дозволяють сторонам врегульовувати свої правовідносини на власний розсуд, а підприємницька діяльність за своєю природою є ризиковою, що не може автоматично розцінюватися як правопорушення. Посилання відповідача на норми Ліцензійних умов та Правил № 1449 є необґрунтованими, оскільки позивач діяв добросовісно, з урахуванням інтересів клієнта та у межах чинного законодавства. При цьому, НКЦПФР не надала належних і допустимих доказів того, що позивач при виконанні операцій діяв виключно з метою отримання власної винагороди або не забезпечив клієнту найкращий результат. Відсутність таких доказів, а також відсутність скарг з боку клієнта підтверджують протиправність оскаржуваної постанови.
В апеляційній скарзі НКЦПФР, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що суд помилково дійшов висновку про недослідження НКЦПФР питання отримання прибутку клієнтом та відсутність збитків. Предметом перевірки було не питання загального фінансового результату, а дотримання позивачем обов'язку вживати всіх можливих заходів для отримання найкращого результату для клієнта відповідно до Ліцензійних умов та Правил № 1449. За результатами аналізу адміністративних даних біржових операцій від 21 січня 2021 року із цінними паперами ПАТ «Центренерго», ПАТ «Донбасенерго» та ПАТ «Укрнафта» було встановлено укладення ТОВ «ФК «Сократ» угод у спосіб, який свідчить про купівлю у клієнта акцій за нижчою ціною та подальший продаж тому ж клієнту за вищою ціною, що суперечить принципу «best execution». Апелянт посилається на те, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи Комісія направляла запит від 19 лютого 2021 року до ТОВ «ФК «Сократ» щодо обґрунтування цін угод. Надана відповідь позивача не спростувала виявлених ознак правопорушення, а тому висновки суду першої інстанції про відсутність порушень є безпідставними. Також підкреслив, що суд неправильно застосував принцип свободи договору, адже у сфері регульованих ринків цей принцип не може превалювати над імперативними нормами публічного права, спрямованими на захист інтересів інвесторів.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач підтримав рішення суду першої інстанції, просив залишити його в силі. Зазначив, що доводи НКЦПФР є безпідставними та суперечать як нормам законодавства, так і усталеній судовій практиці. Підкреслив, що ТОВ «ФК «Сократ» діяло виключно в межах умов укладених договорів і замовлень клієнта, що прямо відповідає принципам свободи договору та обов'язковості договору. Аргументи Комісії про порушення «best execution» є надуманими, оскільки брокер виконував замовлення з конкретно визначеними умовами, погодженими клієнтом. Крім того, клієнт - ВНПФ «Європейський вибір» офіційно підтвердив відсутність будь-яких претензій до роботи позивача та якість наданих послуг, що спростовує саму можливість порушення його інтересів. Також є необхідними для врахування правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21 жовтня 2021 року у справі № 808/5815/14, від 06 квітня 2021 року у справі № 520/3079/19, від 28 березня 2023 року у справі № 640/10722/19, які підтверджують, що дії торговця, виконані на підставі замовлення клієнта, не можуть визнаватися порушенням його прав. Оцінка НКЦПФР фактично підміняє волю клієнта і виходить за межі повноважень регулятора. Окремо наголосив, що підзаконні нормативні акти (Ліцензійні умови № 819 та Правила № 1449) не можуть мати переваги над нормами Цивільного кодексу України, який є базовим актом цивільного законодавства. Тому протиставлення виконання договору ліцензійним умовам є штучним і юридично неспроможним.
У додаткових поясненнях Комісія зазначила, що її повноваження застосовувати санкції прямо передбачені статтями 7 і 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР, а принцип дії в інтересах клієнта є імперативною нормою спеціального законодавства (Ліцензійні умови № 819, Правила № 1449). Навела міркування на спростування аргументів позивача про «вільну інтерпретацію» закону, пріоритет Цивільного кодексу України, достатність виконання договору та відсутність претензій клієнтів, наголосивши, що обов'язок діяти в інтересах клієнта не залежить від умов договору чи скарг і не може бути звужений. Також зазначила про технічну описку щодо підпункту пункту 20 розділу XV Правил № 1449, оскільки саме пункт 21 цих Правил безпосередньо регулює спірні відносини.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ «Фінансова компанія «Сократ» є професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків, здійснює професійну діяльність на фондовому ринку відповідно до ліцензій діяльності з торгівлі цінними паперами (брокерська, дилерська, андеррайтинг), виданих рішенням НКЦПФР № 303 від 17 березня 2016 року, строк дії яких є необмеженим, а згодом переоформлених рішенням Комісії № 420 від 23 червня 2021 року на ліцензії з професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачають субброкерську, брокерську, дилерську діяльність, діяльність з розміщення без надання гарантії та діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.
Між ТОВ «ФК «Сократ» та Відкритим недержавним пенсійним фондом «Європейський вибір» 06 грудня 2012 року укладено договір на брокерське обслуговування № БО-2012/185346. За цим договором брокер (позивач) зобов'язувався виконувати замовлення клієнта (ВНПФ «Європейський вибір») щодо купівлі чи продажу цінних паперів, а клієнт - оплачувати винагороду та відшкодовувати витрати брокера.
21 січня 2021 року ТОВ «ФК «Сократ» здійснило серію біржових контрактів на фондовій біржі за участю ВНПФ «Європейський вибір» з акціями ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Донбасенерго» та ПАТ «Центренерго». За версією НКЦПФР, позивач купував цінні папери у клієнта за нижчою ціною, а через короткий проміжок часу продавав йому ж ті самі папери за вищою ціною, що розцінено як завдання збитків клієнту та порушення принципу отримання найкращого результату («best execution»).
19 лютого 2021 року НКЦПФР направила позивачу запит про надання пояснень, на який 26 травня 2021 року ТОВ «ФК «Сократ» подало письмову відповідь, зазначивши, що загальний фінансовий результат від спірних операцій становив прибуток у сумі 37 396, 37 грн, тобто клієнт не зазнав збитків.
26 травня 2021 року уповноважена особа НКЦПФР, директор департаменту правозастосування Ягнич О.А., склала акт № 162-ДП-Т про правопорушення на ринку капіталу, в якому зафіксувала недотримання вимог абзацу 7 пункту 2 розділу ІІ Ліцензійних умов № 819 та підпункту «б» пункту 1 розділу ХV Правил здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами.
24 листопада 2021 року НКЦПФР ухвалила постанову № 412-ІФ, якою за вказані порушення застосувала до ТОВ «ФК «Сократ» санкцію у вигляді попередження.
Листом від 02 квітня 2025 року ВНПФ «Європейський вибір» підтвердив відсутність претензій до позивача за період надання послуг за договором брокерського обслуговування та визнав їх такими, що були виконані належним чином і в повному обсязі.
Позивач, вважаючи протиправною прийняту НКЦПФР постанову, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР (далі - Закон № 448/96-ВР) визначено правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.
Відповідно до статті 2 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, з метою створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку; контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.
Згідно з статтею 5 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Відповідно до статті 7 Закону № 448/96-ВР основними завданнями Нацкомісії є, у тому числі: захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
Повноваження Нацкомісії визначені у статті 8 Закону № 448/96-ВР, відповідно до пункту 5 частини першої якої Нацкомісія має право у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року обіг цінних паперів, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.
Абзацом 7 пункту 2 розділу II Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з торгівлі цінними паперами, затверджених рішенням Комісії від 14 травня 2013 року № 819, передбачено, що ліцензіат при провадженні діяльності з торгівлі цінними паперами має відповідати вимогам, зокрема, нормативно-правових актів Комісії, що регулюють правила (порядок) провадження професійної діяльності на фондовому ринку за кожним видом діяльності - діяльності з торгівлі цінними паперами, на який ліцензіат отримав відповідну ліцензію.
Підпунктом «б» пункту 1 розділу XV Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затвердженого рішенням Комісії від 12 грудня 2006 року № 1449, визначено, що при виконанні операцій з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами торговці зобов'язані вживати всіх відповідних заходів з метою отримання якомога кращого результату для свого клієнта при виконанні договорів та/або разових замовлень, враховуючи ціну, витрати, швидкість, ймовірність виконання та розрахунку, розмір, характер або інші міркування, суттєві для виконання замовлення.
Пунктом 3 розділу XV вказаних Правил (умов) передбачено, що торговець при провадженні професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами повинен керуватися принципами чесності, справедливості та професійності з метою найкращого забезпечення інтересів клієнта.
Згідно з підпунктом «ґ» пункту 21 розділу XV Правил (умов) торговці не мають права здійснювати операції з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами клієнта, використовувати грошові кошти клієнта виключно з метою отримання винагороди, не діючи в інтересах клієнта та/або не виконуючи договори та/або разові замовлення до договору на брокерське обслуговування на найвигідніших умовах.
Статтею 12 Закону № 448/96-ВР встановлено, що уповноважена особа НКЦПФР, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов'язаними з таким правопорушенням документами протягом п'яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.
Санкції застосовуються Головою НКЦПФР, членом НКЦПФР, уповноваженими НКЦПФР посадовими особами після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.
Уповноважена особа НКЦПФР приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію.
Юридична особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення на ринку цінних паперів не пізніше трьох років з дня його вчинення незалежно від санкції.
Юридична особа не може бути притягнута до відповідальності за дії, що були предметом перевірки, за результатами якої не було виявлено правопорушень на ринку цінних паперів.
Тобто, попередження є санкцією та фактично наслідком встановлення уповноваженою особою відповідача під час розгляду справи обставин допущення правопорушення законодавства про цінні папери, яке належним чином фіксується в акті уповноваженої особи Комісії.
Постановою НКЦПФР від 24 листопада 2021 року № 412-ІФ про застосування санкції у вигляді попередження щодо позивача визначено, що 21 січня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Сократ» здійснило купівлю цінних паперів у свого клієнта Відкритого Недержавного Пенсійного Фонду «ЄВРОПЕЙСЬКИМ ВИБІР» по меншій ціні і в подальшому, через невеликий проміжок часу ТОВ «Фінансова компанія «Сократ» здійснював продаж цих же самих цінних паперів своєму клієнту Відкритому Недержавному Пенсійному Фонду «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР» по вищій ціні, завдаючи збитки своєму клієнту.
Отже, поведінку позивача Комісія розцінила як правопорушення, оскільки він діяв недобросовісно, не в інтересах свого клієнта, не досяг для цього кращого можливого результату та спричинив збитки.
Такі оціночні критерії відповідач застосував, виходячи з власних міркувань, без урахування фактичних обставин виконання позивачем договірних зобов'язань та позиції самого Клієнта - ВНПФ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР».
З матеріалів справи слідує, що на запит НКЦПФР позивач подав пояснення від 26 травня 2021 року, в якому вказав, що в рамках договору на брокерське обслуговування від 06 грудня 2012 року № БО-2012/185346 загальний фінансовий результат за операціями, торговцем за якими виступало ТОВ «Фінансова компанія «Сократ» в інтересах свого клієнта Відкритого Недержавного Пенсійного Фонду «ЄВРОПЕЙСЬКИМ ВИБІР», складав прибуток у розмірі 37 396, 37 грн.
За приписами частини першої статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Стаття 6 Цивільного кодексу України передбачає свободу договору. Згідно з нормами цієї статті, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Тобто сторони договору можуть укладати будь-які договори, якщо це прямо не заборонено законодавством.
Зі змісту договору на брокерське обслуговування від 06 грудня 2012 року № БО-2012/185346, укладеного між Відкритим Недержавним Пенсійним Фондом «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР» (клієнт), яке представляє ТОВ «Компанія з управління активами «Магістр» (управляючий активами клієнта) та ТОВ «Фінансова компанія «Сократ» (брокер), брокер бере на себе зобов'язання надати Клієнту послуги щодо вчинення правочинів з цінними паперами на підставі Замовлень, а Клієнт бере на себе зобов'язання прийняти від Брокера все виконане за Замовленнями, сплатити обумовлену Сторонами винагороду та відшкодувати понесені Брокером витрати, згідно домовленості обох Сторін, пов'язані з виконанням Замовлень.
За цим Договором Брокер надає Клієнту наступні види послуг:
- послуги комісіонера - вчинення правочинів з купівлі, продажу або міни ЦП від свого імені та за рахунок Клієнта в інтересах Клієнта;
- послуги повіреного - вчинення правочинів із купівлі, продажу, міни або в цілях відкриття рахунків у цінних паперах, проведення операцій та зберігання ЦП від імені та за рахунок Клієнта.
Пунктом 6.4.1. Договору визначено, що Клієнт має право надавати Брокерові замовлення відповідно до умов цього Договору.
У подальшому до вказаного договору укладались додаткові договори.
Колегія суддів бере до уваги факт відсутності будь-яких претензій Відкритого Недержавного Пенсійного Фонду «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР» до ТОВ «Фінансова компанія «Сократ», оскільки це є важливим показником виконання позивачем узятих на себе договірних зобов'язань, тобто дій в інтересах клієнта.
Ця обставина підтверджується листом ВНПФ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР» від 02 квітня 2025 року, в якому зазначено, що у період з 20 грудня 2019 року по 31 березня 2021 року клієнт не мав жодних зауважень щодо якості та обсягу послуг, наданих позивачем у межах договору на брокерське обслуговування від 06 грудня 2012 року № БО-2012/185346.
Надані послуги були виконані у повному обсязі та належним чином, що у свою чергу, спростовує доводи відповідача про завдання клієнту збитків унаслідок оскаржуваних операцій.
Між тим, якщо позивач уклав договір відповідно до вимог чинного законодавства, повністю виконав умови договорів і не має жодних претензій від свого клієнта, то це означає, що позивач діяв належним чином, тобто за принципами чесності, справедливості та професійності.
Апеляційний суд зазначає, що Комісія не дослідила питання фактичного фінансового результату для клієнта, який здійснював інвестиції, а відтак відсутні підстави стверджувати, що діями позивача було завдано шкоди.
Відповідач не надав належних доказів того, що позивач використовував грошові кошти клієнта виключно з метою отримання винагороди, діючи всупереч інтересам останнього, та не зазначив, як він мав діяти для досягнення кращого результату.
Усі операції з цінними паперами виконувалися на підставі замовлень клієнта, що виключає можливість порушення його прав. Про це свідчить реєстр разових замовлень № 1 від 01 квітня 2021 року до Договору на брокерське обслуговування № БО-2012/185346 від 06 грудня 2012 року (01 січня 2021 року - 31 березня 2021 року).
Слід підкреслити, що укладання договорів, пов'язаних із певним рівнем ризику, саме по собі не є порушенням закону чи нормативних актів Комісії, оскільки підприємницька діяльність, зокрема на фондовому ринку, за своєю природою завжди містить ризикову складову.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 520/3079/19, яка підтверджує, що підприємницька діяльність завжди пов'язана з певним рівнем ризику і сама по собі не може кваліфікуватися як порушення.
Позивач здійснював господарську діяльність на підставі договору на брокерське обслуговування, укладеного відповідно до вимог чинного законодавства, і виконав його належним чином. Контрагент не висловлював жодних претензій щодо якості чи повноти наданих послуг.
Це свідчить про те, що позивач діяв у межах договору та відповідно до принципів чесності, справедливості та професійності, визначених пунктом 3 розділу XV Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами.
Належне виконання договору та відсутність претензій з боку контрагента виключають наявність складу правопорушення, за яке могла бути застосована санкція.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 квітня 2021 року у справі № 520/3079/19, від 20 березня 2023 року у справі № 640/12301/19 та від 28 березня 2023 року у справі № 640/10722/19, які підтверджують, що формальне тлумачення дій без наявності реальних негативних наслідків не може бути підставою для застосування заходів впливу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на необхідності доведення реальних негативних наслідків для застосування санкцій.
Відсутність таких наслідків у цій справі свідчить про протиправність дій Комісії.
Колегія суддів зауважує, що застосування санкції можливе виключно за наявності складу правопорушення, що передбачає встановлення протиправної поведінки, причинного зв'язку та негативних наслідків для учасника ринку. Матеріали справи підтверджують відсутність шкоди клієнту, а навпаки - отримання ним доходу. За таких обставин об'єктивна сторона правопорушення відсутня, а отже немає підстав для притягнення позивача до відповідальності.
Положення пункту 1 розділу XV Правил здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами визначають, що принцип «найкращого виконання» охоплює не лише ціну, але й швидкість, ймовірність виконання, витрати, характер операції та інші суттєві обставини. У спірних правовідносинах усі замовлення клієнта були виконані вчасно, у повному обсязі, а результатом стала не шкода, а прибуток. Це свідчить про дотримання вимог «best execution» та належне виконання позивачем своїх обов'язків.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не надав належних і допустимих доказів порушення позивачем правил, передбачених абзацом 7 пункту 2 розділу ІІ Ліцензійних умов.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Файдюк В.В.
Штульман І.В.
Повний текст постанови виготовлено 08.10.2025.