09 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25401/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року у справі №420/25401/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
12 серпня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2024 року наказом Адміністрації Державної прикордонної служби з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
На обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що під час проходження військової служби перебував на речовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . 12.07.2024 року на користь ОСОБА_1 виплачено компенсацію за неотримане речове майно за час проходження ним військової служби у сумі 83259 грн 99 коп. На думку позивача, нарахування та виплата на його користь компенсації у вказаній сумі проведено відповідачем з порушенням та всупереч вимогам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ, а також Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178.
Як стверджував позивач, довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої, зокрема Адміністрацією Держприкордонслужби, станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно із додатком до вказаного Порядку №178.
Так, набувши право на речове майно під час проходження військової служби, ОСОБА_1 має право на його реалізацію при звільненні у спосіб отримання компенсації вартості неотриманого речового майна у повному обсязі за цінами станом на 01.01.2024 року, без застосування пропорційності часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про включення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 20 листопада 2024 року прийнято судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо видачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належить до видачі №1171 не у відповідності із Додатком до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року №178.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, відповідно до Додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року №178.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених коштів) ОСОБА_1 грошову компенсацію за все належне, але неотримане протягом всього періоду проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01.01.2023 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи позов частково, судом першої інстанції зазначено про те, що відповідачем не здійснено нарахування та виплату в повному обсязі компенсації за неотримане речове майно, оскільки проведений розрахунок проведено із порушенням вимог абзацу 2 пункту 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2016 року №178.
Як зауважено окружним адміністративним судом, вказаним Порядком визначено, що довідка про вартість речового майна, яке належить до видачі, видається речовою службою військової частини, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 01 січня поточного року. Проте, у довідці на виплату компенсації позивачу здійснено нарахування вартості речового майна пропорційно термінам носіння такого майна, тим самим зменшено розмір грошової компенсації.
З урахуванням викладеного та з метою належного та ефективного захисту прав позивача, суд попередньої інстанції визнав протиправними дії відповідача щодо видачі такої довідки із зобов'язанням надати ОСОБА_1 належну довідку, а також зобов'язав нарахувати та здійснити виплату на його користь грошової компенсації за неотримане речове майно без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу цього військовослужбовця.
Не погоджуючись із означеним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, військовою частиною НОМЕР_1 (далі - скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить апеляційний суд скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач стверджує, що судом попередньої інстанції не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, а саме положення Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року №1132.
Так, відповідно до пункту 10 вказаної Інструкції нарахування грошової компенсації військовослужбовця під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про включення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
До того ж, судом першої інстанції зобов'язано компенсувати грошову компенсацію за все належне, але неотримане протягом всього періоду проходження військової служби речове майно за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01.01.2023 року, проте, у спірному випадку позивач звільнений з військової служби у 2024 році.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як з'ясовано апеляційним судом, ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, а саме у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №420-ОС від 21.06.2024 року старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено в запас Збройних Сил України. (а.с.13)
21.06.2024 року відповідачем складено довідку-розрахунок №1171 на виплату старшому лейтенанту ОСОБА_1 грошової компенсації замість належного до видачі речового майна за період проходження служби на суму 85 136 грн. 01 коп.
Як підтверджується наявними матеріалами справи, нарахування компенсації за недоотримане речове майно здійснене відповідачем відповідно до цін на речове майно, які встановлені в період набуття права на отримання відповідного майна, та із застосуванням пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.
Разом з цим, позивач не погодився з таким нарахуванням і, вважаючи, що відповідачем порушено порядок та умови здійснення грошової компенсації за належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно, звернувся із даним позовом до суду.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
За змістом частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом другим частини першої статті 9-1 указаного Закону також передбачено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ, постановою від 16 березня 2016 року №178 Уряд затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - «Порядок №178»).
За змістом пункту 3 указаного Порядку, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, зокрема, у разі звільнення з військової служби.
Пунктом 5 Порядку №178 визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої, зокрема, Адміністрацією Держприкордонслужби, станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно із додатком.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 року №1132 затверджена Інструкція про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період (далі - Інструкція №1132), яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин (втратила чинність 14.06.2024).
Пунктом 1 розділу І Інструкції №1132 визначено, що ця Інструкція визначає організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, курсантів вищих військових навчальних закладів, військовослужбовців, які були призвані на строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів (далі - військовослужбовці), ліцеїстів та працівників Держприкордонслужби в мирний час та особливий період.
Пунктом 10 розділу І Інструкції №1132 установлено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
В наказі Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 року №1132 зазначено, що такий наказ виданий відповідно до п. 1 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з метою впорядкування речового забезпечення військовослужбовців і працівників Державної прикордонної служби України.
Між тим, в приписах п. 1 статті 9-1 Закону №2011-XII щодо грошової компенсації вартості за неотримане речове майно вказано, що порядок такої компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Відтак, саме Порядком №178 визначена форма довідки про вартість речового майна, що належить до видачі. Згідно із вказаним вище додатком в довідці про вартість речового майна, що належить до видачі військовослужбовцю (вказується звання та прізвище військовослужбовця) повинно бути зазначено:
найменування речового майна; одиниця виміру; рік і місяць виникнення права на отримання предметів речового майна; кількість предметів, вартість за одну одиницю, сума грошової компенсації.
Довідка саме із вказаними відомостями відповідно до п. 4 Порядку №178 є підставою для видання наказу щодо виплати грошової компенсації військовослужбовцям. За таких обставин, компенсації підлягає вартість неотриманого речового майна. В довідкі зазначаються назва речового майна та його вартість.
Повертаючись до обставин цієї справи варто зауважити, що позивач наразі не захищає своє право на отримання компенсації за неотримане речове майно, а фактично не погоджується із сумою такої компенсації, яку на користь ОСОБА_1 виплатив відповідач.
Тобто, предметом спору у цій справі є правильність обчислення компенсації за неотримане речове майно та зобов'язання нарахувати і виплатити військовослужбовцю таку компенсацію у належному розмірі.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, довідка, на підставі якої нарахована компенсація за неотримане речове майно позивачу не відповідає формі встановленої Порядком №178 та містить відомості, які не передбачені вказаним Порядком.
Згідно із наданою до суду копією довідки від 21.06.2024 року №1171, така довідка навіть має іншу назву, ніж встановлена Порядком №178, а саме довідка-розрахунок на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який був виключений зі списків о/с відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону №ОС від 21.06.2024 року.
Підстава видачі: постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178, Інструкція затверджена наказом МВС України від 31.10.2016 року №1132, наказ АДПСУ від 22.12.2023 року №1130-АГ. (а.с.17)
Як з'ясовано колегією суддів, довідка від 21.06.2024 року №1171 містить, зокрема, відомості: - найменування предмета; - ціна нового; - термін носки (міс.); - виплатити: кількість; факт носити (міс.); сума до виплати.
Згідно до вказаної довідки за окремими назвами речового майна до компенсації визначена не ціна нового предмета, а визначена сума до компенсації, яка зменшена в залежності від часу носіння.
Тобто, у даному випадку відповідачем застосований п. 10 розділу І Інструкції №1132, яким встановлено нарахування грошової компенсації військовослужбовцям за належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно із застосуванням пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
Отже, позивачу нарахована та виплачена грошова компенсація за належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно на підставі довідки, яка не відповідає формі та змісту встановленому Порядком №178, який в свою чергу прийнятий Кабінетом міністрів України відповідно до вимог статті 9-1 Закону №2011 -XII.
Оскільки в абз. 1 п. 10 розділу І Інструкції №1132 речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність, за неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.
З урахуванням викладеного, у спірному випадку відповідач повинен був застосувати приписи Порядку №178 та затверджену вказаним Порядком форму довідки для нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно, а саме відповідно до його вартості.
Більше того, згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.02.2021 року по справі №380/2458/20, обов'язком суб'єкта владних повноважень є нарахування та виплата військовослужбовцю при звільненні грошової компенсації за неотримане речове майно без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу цього військовослужбовця.
Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вище наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що відповідачем протиправно нараховано та виплачено ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
При цьому, судова колегія звертає увагу, що відповідно до вимог пункту 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, яка належить до видачі видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року, тобто року, в якому здійснено таку виплату.
Аналогічний правовий висновок викладено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові від 17 березня 2020 року у справі №815/5826/16.
Судом апеляційної інстанції установлено, що позивач звільнений з військової служби 21.06.2024 року. Спірну компенсацію позивачу за неотримане речове майно виплачено 12 липня 2024 року. (а.с.18)
За таких обставин, розрахунок суми, яка підлягає позивачу до нарахування та виплати, повинен здійснений відповідачем виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01 січня поточного року, тобто на 01.01.2024 року, а не станом на 01.01.2023 року, як помилково вказано судом попередньої інстанції, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає зміні в означеній частині.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписами статті 317 КАС України передбачено підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.
Беручи до уваги вище викладене, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, відтак, згідно до вимог ст. 315, 317 КАС України, в означеній вище частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року у справі №420/25401/24 змінити, виклавши абзац п'ятий резолютивної частини судового рішення в такій редакції:
«Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених коштів) ОСОБА_1 грошову компенсацію за все належне, але неотримане протягом всього періоду проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01.01.2024 року.».
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року у справі №420/25401/24 - залишити без змін, а апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький