П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/1958/25
Перша інстанція: суддя Устинов І. А.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 1.07.2000р. по 31.03.2015р. та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 з 4.12.2024р. перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 1.07.2000р. по 31.03.2015р. та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та з 9.04.2015р. йому призначено пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Коефіцієнт заробітку при призначенні пенсії складався із заробітної плати за період 1.07.2000р. по 31.03.2015р. та на дату призначення пенсії складав 3,70026. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
16.03.2020р. ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 ІV. Пенсію за віком обчислено із заробітної плати за період з 1.07.2000р. по 1.01.2020р. та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати визначено на рівні 3,27526.
4.12.2024р. та повторно 18.12.2024р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 1.07.2000р. по 31.03.2015р. та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026.
Однак, листом від 18.12.2024р. відповідач відмовив у задоволенні зазначених заяв, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку, а також роз'яснив, що аналогічне питання вже розглянуто 18.12.2024р. та надано вичерпну відповідь про відсутність підстав для перерахунку.
Не погодившись із такими діями ПФУ, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 1.07.2000р. по 31.03.2015р. та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 з 4.12.2024р. перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 1.07.2000р. по 31.03.2015р. та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96грн..
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Миколаївській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший було обрано метод обчислення зарплати, при якому врахував також і зарплату за період після призначення пенсії по інвалідності, який для позивача є найменш вигідним, оскільки зменшився коефіцієнт зарплати з 3,70026 до 3,27526.
Однак, статями 42 і 45 Закону №1058-IV не встановлено право органів Пенсійного фонду України самостійно змінювати період страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. У даному випадку відповідач наведених положень законодавства не врахував і самостійно змінив періоди страхового стажу, з яких обчислювалась заробітна плата (дохід) при призначенні і останньому перерахунку пенсії позивача, що призвело до зменшення коефіцієнту заробітної плати.
При здійсненні переведення пенсіонера, який продовжує працювати, з одного виду пенсії на іншу коефіцієнт заробітної плати повинен бути розрахований із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія первинна пенсія, за винятком випадків коли пенсіонер у своїй заяві виявив бажання здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону №1058-ІV.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Коефіцієнт заробітку при призначенні пенсії складався із заробітної плати за період 1.07.2000р. по 31.03.2015р. та на дату призначення пенсії складав 3,70026. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
16.03.2020р. ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058- ІV. Пенсію за віком обчислено із заробітної плати за період з 1.07.2000р. по 1.01.2020р. та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 3,27526.
При переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ст.40 Закону №1058 відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17грн..
Страховий стаж позивача складає 41 рік 07 місяців 02 дні (враховано протягом жовтня 1997 - січня 2020 років) Коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до ст.25 Закону №1058, становить 0,41583 (41 рік х 12 місяців + 7 міс.) / (12 міс. Х 100%). Для розрахунку розміру пенсії враховано заробітну плату відповідно до ст.40 Закону №1058 за період з липня 2000 по січень 2020 років згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 3,27526.
4.12.2024р. та повторно 18.12.2024р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 1.07.2000р. по 31.03.2015р. та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026.
Однак, листом від 18.12.2024р. відповідач відмовив у задоволенні заяви про перерахунок пенсії, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій ПФУ у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом №1058-IV.
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
За правилами ст.27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно з ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд = Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до ч.1 ст.28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Наведеними нормами законодавець надав право пенсіонеру при здійсненні перерахунку пенсії самостійно обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону №1058-ІV, з урахуванням заробітної плати (коефіцієнту), з якої була призначена пенсія.
Враховуючи, що позивач продовжував працювати після призначення пенсії по інвалідності у період з 2015 по 2020 роки, відповідно до ст.42 Закону №1058 він має право на перерахунок пенсії, у зв'язку із збільшенням страхового стажу. Позивач, реалізуючи своє право на обрання заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, правомірно розраховує на обчислення їй пенсії, виходячи із заробітної плати за період роботи з 1.07.2000р. по 31.03.2015р., з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026.
Чинне законодавство не наділяє пенсійний орган правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії за віком відповідно до ст.42 Закону №1058-ІV, виходячи із заробітної плати за період роботи з 1.07.2000р. по 31.03.2015р., з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 29.06.2022р. у справі №160/1052/19, у якій Суд дійшов висновку про наявність у пенсіонера права при здійсненні перерахунку пенсії самостійно обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону №1058-ІV, з урахуванням заробітної плати (коефіцієнту), з якої була призначена пенсія.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем порушено право ОСОБА_1 на перерахунок його пенсії за віком відповідно до ст.42 Закону №1058-ІV, виходячи із заробітної плати за період роботи з 1.07.2000р. по 31.03.2015р., з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 3,70026, а тому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко