П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1243/25
Перша інстанція: суддя Левчук О.А.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Єщенка О.В.,
Скрипченка В.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025р. по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
У січні 2025р. ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просило:
- стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості: по адміністративним штрафам та іншим санкціям - 8 120грн. на бюджетний рахунок UA518999980313050106000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/21081100; по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 514 572,1грн. на бюджетний рахунок UA838999980333109341000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/11010500; по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 42 852,68грн. на бюджетний рахунок UA938999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/11011001.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить 565 544,78грн., що виникла на підставі винесених ППР. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, на адресу відповідача направлялась податкова вимога, проте заборгованість відповідачем не сплачено.
На підставі того, що вказана заборгованість так і не сплачена, податковий орган звернувся в суд із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025р. адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості: по адміністративним штрафам та іншим санкціям - 8 120грн. на бюджетний рахунок UA518999980313050106000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/21081100; по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 514 572,1грн. (п'ятсот чотирнадцять тисяч п'ятсот сімдесят дві гривні 10 копійок) на бюджетний рахунок UA838999980333109341000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/11010500; по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 42 852,68грн. (сорок дві тисячі вісімсот п'ятдесят дві гривні 68 копійок) на бюджетний рахунок UA938999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/11011001.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідачки наявний узгоджений податковий борг, а тому наявні усі законні підстави для його стягнення.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 14.08.2024р. ГУ ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірки ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 1.01.2023р. по 31.12.2023р., за результатами якої складено акт за №34364/15-32-24-05-09, к висновках якого встановлено порушення, зокрема, п.49.1, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.162.1.1 п.162.1, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.179.1 ст.179 ПК України фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 не подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік та не задекларовано суму отриманого доходу у сумі 2 285 476грн., як інші доходи; пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.164.1, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.7 ст.179 ПК України, в наслідок чого не нараховано та не сплачено до бюджету податок на доходи з фізичних осіб у сумі 411 385,68грн.; пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.179.7 ст.179, пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в наслідок чого не нараховано та не сплачено до бюджету військовий збір у сумі 34 282,14грн. (а.с.17-29).
Копія вищезазначеного акту направлялась на адресу ОСОБА_1 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте була повернута з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.32-33).
11.09.2024р., на підставі встановлених порушень, ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення за №38077/15-32-24-05, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 340грн., №38088/15-32-24-05, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020грн., №38093/15-32-24-05, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 7 100грн., №38097/15-32-24-05, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу - 11010500) на 411 385,68грн., а також за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 102 846,42грн., №38100/15-32-24-05, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу - 11011001) на 34 282,14грн., а також за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 8 570,54грн. (а.с.34-38).
Вказані податкові повідомлення-рішення від 11.09.2024р. направлялись на адресу ОСОБА_1 , проте були повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.39-40).
Даних щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суду не надано, як і не надано доказів оплати визначеної суми грошового зобов'язання.
З метою погашення заборгованості податковим органом прийнято податкову вимогу форми «Ф» від 21.11.2024р. за №0112032-1305-1532, яка направлялась на адресу ОСОБА_1 , проте було повернуте, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.10-13).
У зв'язку із несплатою вказаної заборгованості, податковий орган звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність рішення суду першої інстанції, з урахуванням підстав, за якими апелянт пов'язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.36.1,36.3 ст.36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
За правилами п.38.1 ст.38 ПК України, для платників податків виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За змістом п.54.1 ст.54, п.56.17, 56.18 ст.56 ПК України, сума грошового зобов'язання та/або пені, самостійно обчислена платником податків та зазначена в податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, вважається узгодженою. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, визначеного рішенням контролюючого органу, вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження, а в разі зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.3, 95.4 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Приписами п.2 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст.42 Кодексу.
У відповідності до п.42.1, 42.2 ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Положеннями п.42.5 ст.42 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Що стосується посилань представника відповідачки про те, що сума податкового боргу не є узгодженою через те, що податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу, за якою ОСОБА_1 , не зареєстрована, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення №38077/15-32-24-05, №38088/15-32-24-05, №38093/15-32-24-05, №38097/15-32-24-05, №38100/15-32-24-05 від 11 вересня 2024р. надсилались на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , яка зазначена в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (а.с.14).
Відповідно до ст.70 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр). До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є, зокрема, громадянами України. До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація: прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру). До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства. Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі. Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017р. за №822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017р. за №1306/31174) (надалі - Положення №822), розділом IX якого регламентовано порядок подання заяви про зміну даних, які вносяться до облікової картки та повідомлення.
Відповідно до п.1 розділу IX Положення №822 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5ДР (додаток 12) або заяви за формою №5ДРП (додаток 13) відповідно.
Положеннями п.4 розділу IX Положення №822 передбачено, що внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою №5ДР або заяви за формою №5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п'яти робочих днів.
Судова колегія зазначає, що Верховний Суд у своїй постанові від 29 січня 2024р. по справі №200/1185/21-а зазначив, що процедура внесення змін до Державного реєстру та даних облікової картки пов'язується саме з виконанням фізичною особою як платником податків свого обов'язку щодо звернення до контролюючого органу із відповідною заявою за формою №5ДР. Наведене вище у сукупності дає підстави дійти висновку, що на платника податку (фізичну особу) покладено обов'язок із повідомлення контролюючого органу про зміну ним свого місця проживання/місцезнаходження (податкової адреси), а невиконання такого обов'язку позбавляє його можливості посилатися на обставини невручення йому відповідних документів, якщо такі документи були направлені на визначену при взятті на облік податкову адресу. Надіслані контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкові повідомлення-рішення та/або податкова вимога на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки, вважаються врученими також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли відповідні податкові документи були направлені контролюючим органом за адресою, яка не є адресою місця проживання (податковою адресою) фізичної особи, у тому числі повідомленою нею на виконання вимог пункту 70.7 статті 70 ПК України, або останнього відомого її місцезнаходження/перебування.
В той же час, апеляційний суд звертає увагу на те, що будь-яких доказів на підтвердження того, що після реєстрації з 25.06.2020р. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , зверталась до податкового органу із заявою щодо зміни даних, в порядку, визначеному чинним законодавством України, відповідачем не надано.
На підставі вказаного, судова колегія зазначає, що податкові повідомлення-рішення №38077/15-32-24-05, №38088/15-32-24-05, №38093/15-32-24-05, №38097/15-32-24-05, №38100/15-32-24-05 від 11 вересня 2024р., з урахуванням приписів ПК України, вважаються врученими належним чином відповідачу ОСОБА_1 (за адресою платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру).
Що стосується посилань представника відповідачки стосовно протиправності податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, то судова колегія вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань. Оцінка податкового правопорушення, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 4.02.2020р. по справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019р. по справі №2340/4023/18, від 5.03.2020р. по справі №804/8630/16.
Також, у постанові від 12 липня 2022р. по справі за №160/7345/20 Верховний Суд зазначив, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.
В той же час, відповідно до ст.17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб). Пунктом 56.1 ст. 56 ПКУ встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).
При цьому, судова колегія зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 зверталась щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №38077/15-32-24-05, №38088/15-32-24-05, №38093/15-32-24-05, №38097/15-32-24-05, №38100/15-32-24-05 від 11 вересня 2024р. в адміністративному або загальному судовому порядку, та такі податкові повідомлення-рішення були скасовані, відповідачем суду не надано.
В підпункті 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно довідки про наявність заборгованості, розрахунку заборгованості, даних облікової картки платника податків ОСОБА_1 не сплачено заборгованість у розмірі 565 544,78грн. (а.с.5-9).
Даних щодо сплати, ОСОБА_1 , податкової заборгованості на дату розгляду справи суду не надано.
Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ГУ ДПС в Одеській області, оскільки вказана заборгованість так і не погашено.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: В.О. Скрипченко
О.В. Єщенко