П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 489/2584/25
Перша інстанція: суддя Микульшина Г.А.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенко О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Інгульського районного суду м.Миколаєва від 9 липня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У квітні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення за №137 від 21.02.2025р., складену відносно нього.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.02.2025р. відносно нього ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було прийнято постанову про адміністративне правопорушення за №137, відповідно до якої, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме він будучи військовозобов'язаним станом на 18.02.2025р. не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів починаючи з 18.05.2024р. по 16.07.2024р. включно, жодним із передбачених законом трьох способів уточнення облікових даних, а саме номера телефону, місця фактичного проживання, адреси електронної пошти (при наявності) та інші облікові дані.
Із вказаною постановою позивач не згоден, вважає її протиправною, при цьому конкретних обґрунтувань незаконності винесеної постанови не наводить, лише посилається, що 21.02.2025р. відносно нього винесено 2 постанови, а подвійне стягнення є незаконним.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Інгульського районного суду м.Миколаєва від 9 липня 2025р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
На підставі вказаного, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірне був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки позивачем не було уточнено своїх персональних даних у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів, а тому в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до постанови №137 від 21.02.2025р..
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов'язаним.
У відповідності до протоколу №84 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 18.02.2025р. встановлено, що ОСОБА_1 , 18.02.2025р. був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 нарядом патрульної поліції «Корвет 305». Під час проведення перевірки щодо правильності військового обліку та звірки з даними в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», було встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 18.02.2025р. не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів починаючи з 18.05.2024р. по 16.07.2024р. включно, жодним із передбачених трьох способів уточнення облікових даних, а саме номера телефону, місця фактичного проживання, адреси електронної пошти (при наявності) та інші облікові дані. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було роз'яснено її права та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00год. 21.02.2025р. за адресою АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, де ОСОБА_1 в графі пояснення нічого власноручно не зазначив з приводу вказаного протоколу №84, при цьому, зазначивши лише, що з протоколом не згоден, повістку не отримував.
21.02.2025р. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено Постанову №137, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000грн.
У відповідності до вищезазначеної постанови від 21.02.2025р. ОСОБА_1 18.02.2025р. був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 нарядом патрульної поліції «Корвет 305». Під час проведення перевірки щодо правильності військового обліку та звірки з даними в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», було встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 18.02.2025р. не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів починаючи з 18.05.2024р. по 16.07.2024р. включно, жодним із передбачених трьох способів уточнення облікових даних, а саме номера телефону, місця фактичного проживання, адреси електронної пошти (при наявності) та інші облікові дані. На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений про розгляд справи належним чином.
Не погодившись із вказаною постановою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує її протиправність та незаконність, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Як вбачається із апеляційної скарги, що апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним лише з підстав порушення строків притягнення його до адміністративної відповідальності.
Так, судова колегія зазначає, що за приписами ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч.3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами ч.7 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2022р. №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Згідно із абз.11 ст.1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Апеляційний суд зазначає, що особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014р., коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014р. за №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває і наразі.
Отже, на дату прийняття оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022р. №65/2022, затвердженим ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022р. №2105-IX (Указ №65/2022), запроваджено загальну мобілізацію, яка триває і донині.
Як вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним і перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а також виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно із абз.7 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» усі військовозобов'язані, крім тих, що визначені абз.2-6, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
18.05.2024р. набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» за №3633-ІХ від 11.04.2024р. (надалі - Закон №3633-ІХ), яким положення ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пп.1 п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, зокрема, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно із абз.4 пп.101 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що у період з 18.05.2024р. до 16.07.2024р. у позивача виник обов'язок уточнити свої облікові дані.
При цьому позивачем не наведено обставин, визначених абз.2-6 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які б вказували на відсутність у позивача обов'язку встановленого законодавством в період з 18.05.2024р. до 16.07.2024р. уточнити свої облікові дані.
Доказів на підтвердження того, що позивач уточнив протягом вищевказаного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, ні суду першої інстанції ні до апеляційного суду не надано.
Апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 мав уточнити дані з 18.05.2024р. до 16.07.2024р. Тож, оновлення даних в будь-який інший день після 16.07.2024 утворює склад правопорушення.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення відповідачем строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення, то судова колегія зазначає, що відповідно до ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Позивач мав уточнити дані з 18.05.2024р. по 16.07.2024р. включно. Тож, оновлення даних в будь-який інший день після 17.07.2024р. утворює склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, що передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, постановою №137 від 21.02.2025, тобто у строк не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На підставі вказаного, колегія суддів зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Інгульського районного суду м.Миколаєва від 9 липня 2025р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді А.І. Бітов
О.В. Єщенко