П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2043/25
Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Єщенка О.В.,
Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2025р. по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування листа-рішення,
У січні 2025р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати лист-рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, від 23.12.2024р. за №01-05-4/516вх, щодо відмови ФОП ОСОБА_1 в розміщенні елементу вуличної торгівлі за адресом АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради, прийняти рішення за заявою ФОП ОСОБА_1 від 10.12.2024р. за №Ф1-281621-ю/о про надання узгодження на розміщення елементу вуличної торгівлі лотку площею 6,0кв.м. на період роботи 5 років за адресом Десантний бульвару, 1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №366603 від 16.04.2008р. ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.03.2020р. за №1006487194.
Позивач зазначив, що згідно п.1.4. Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених ОМР 9.10.2013р. за №3961-VI, позивач, як Заявник - суб'єкт господарювання, який має намір укладання договорів на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі у відповідності до п.13-13.5 до вищевказаних Правил, 10.12.2024р. звернувся із заявою до Пересипської районної адміністрації через Центр надання адміністративних послуг відповідно до п.4 ст.9 ЗУ «Про адміністративні послуги» разом із пакетом документів №Ф1-281621-ю/о по узгодженню розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку площею 6кв.м, за адресом: АДРЕСА_1 строком на п'ять років.
Проте, листом Пересипської районної адміністрації ОМР від 23.12.2024р. за №01-05-4/516вх відмовлено у видачі листа-рішення про надання узгодження розміщення Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.01.2025р. 3 елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарків) лотків площею 6,0кв.м, змішана група товарів, на період роботи: 5 років, режим роботи 8:00-20:00год. за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вважає вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано лист-рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 23.12.2024р. за №01-05-4/516вх, щодо відмови ФОП ОСОБА_1 у розміщенні елементу вуличної торгівлі за адресом АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради прийняти рішення за заявою ФОП ОСОБА_1 №Ф1-281621-ю/л від 10.12.2024р. та надати лист-рішення про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,4грн., що була сплачена позивачем при поданні позовної заяви.
Не погодившись із даним рішенням суду, ІНФОРМАЦІЯ_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також, не погодившись із даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови та прийняти нову постанову, якою зобов'язати Пересипську РА ОМР прийняти рішення за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.12.2024р. за №Ф1-281621-ю/о про надання узгодження на розміщення елементу вуличної торгівлі лотку площею 6,0кв.м. на період роботи 5 років по АДРЕСА_1 , в інших частинах рішення залишити без змін.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарг без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідачем порушено права позивача, а тому наявні законні підстави для визнання протиправним та скасування листа-рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 23.12.2024р. за №01-05-4/516вх, щодо відмови ФОП ОСОБА_1 у розміщенні елементу вуличної торгівлі за адресом м.Одеса, Десантний бульвар,1.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17-19), 16.04.2008р. ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з видами діяльності: 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, 56.30 Обслуговування напоями, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Матеріали справи містять опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги від 10.12.2024р. №Ф1-281621-ю/о (а.с.20), відповідно до якої: суб'єкт звернення: ФОП ОСОБА_1 ; суб'єкт надання адміністративних послуг: Пересипська районна адміністрація; назва адміністративної послуги: Узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарків) (Пересипська районна адміністрація ОМР); адреса об'єкта: бульвар Десантний, 1; термін розгляду звернення: 10 робочих днів; опис документів щодо отримання адміністративної послуги: заява суб'єкта звернення про надання адміністративної послуги, встановленого зразка, заповнена належним чином; фото фіксація місця розташування з прив'язкою до місцевості (а.с.23-26); інформація про тип, розміри та спосіб розміщення елементів вуличної торгівлі, а також реквізити замовника (найменування, ПІБ, адреса, контактна інформація тощо).
На заяву від 10.12.2024 №Ф1-281621-ю/о Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради скерувала лист від 23.11.2024 №01-05-4/516вх (а.с.21-22) у якому зазначила, що в ході розгляду заяви, доданих до неї фрагменту карти з позначкою запланованого місця розміщення лотку та фотофіксацій з прив'язкою на місцевості, виходом на місце встановлено, що місце, на якому Ви маєте намір розмістити елемент вуличної торгівлі - лоток, площею 6,00кв.м. знаходиться поза межами тротуару, в межах зеленої зони Десантного бульвару та фактично є колишнім місцем розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.
У відповідності до п.6.4.8 Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням ОМР від 23.12.2011р. за №1631-VІ, лотки, столи, ємкості з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщуються лише на тротуарах за межею пішохідної частини.
Згідно рішення Виконавчого комітету ОМР від 13.10.2022р. №237 «Про демонтаж тимчасових споруд» за вищевказаною адресою був здійснений демонтаж протиправно розміщеної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.
Із посиланням на приписи Правил розміщення тимчасових спору для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі та Правил благоустрою території м.Одеси, відповідач зазначив, що заплановане місце розташування лотку знаходиться на прилеглій території до торговельного ряду тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності. Таким чином, розвинута торговельна інфраструктура даного мікрорайону задовольняє потреби мешканців.
Враховуючи викладене, розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку, площею 6,00кв.м, за адресою бульвар Десантний,1, унеможливить приведення зеленої зони в первинний стан, призведе до її захаращування та пошкодження та до безсистемного, хаотичного розміщення та перенасиченості міського простору елементами торгівлі, що суперечить меті та завданням Правил, якими керується районна адміністрація при розгляді заяв щодо узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі.
Із посиланням на приписи пунктів 6.4.8, 9.1.2 Правил благоустрою території м.Одеси та пунктів 1.3, 13.7 Правил розміщення тимчасових спору для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі, повідомлено позивача про відмову в погодженні реалізації наміру розміщення елемента торгівлі - лотку.
Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність судового рішення суду першої інстанції, з урахуванням підстав, за якими апелянти просять його скасувати, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».
Приписами ч.3 ст.24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність (п.44).
У відповідності до ст.30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню (п.п. 1 п. «а»); організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (п.п.7 п. «а»).
Як вбачається із матеріалів справи, що позовні вимоги звернуті позивачем до Пересипської РА ОМР.
Відповідно до Положення про Пересипську РА ОМР (нова редакція), затвердженого рішенням ОМР №1283-VIІI від 19.07.2023р., (https://omr.gov.ua/ua/city/district/sra/polojenie-o-rayadministracii/), Пересипська РА ОМР (надалі - Райадміністрація) є виконавчим органом Одеської міської ради, створеним з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Пересипського району міста Одеси згідно із ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (п.1.1).
З Положення про Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради, вбачається, що Пересипська районна адміністрація наділена власними та делегованими повноваженнями: у сфері торгівлі, ресторанного господарства та побутового обслуговування (п.2.3); у сфері житлово-комунального господарства (п.2.4); у галузі благоустрою (п.2.5).
В Положенні про Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради встановлено, що Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради: у сфері торгівлі, ресторанного господарства та побутового обслуговування Райадміністрація:
а) власні повноваження:
- видає листи-рішення про можливість розміщення елементів торгівлі або про відмову в реалізації намірів розміщення елемента торгівлі для здійснення підприємницької діяльності на території району, у тому числі в місцях відпочинку мешканців (парки, сквери тощо);
- інформує Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про видачу заявнику листа-рішення про можливість розміщення елемента торгівлі для здійснення підприємницької діяльності або про відмову в реалізації намірів розміщення елемента торгівлі для здійснення підприємницької діяльності;
- вирішує питання розміщення пересувних тимчасових споруд та елементів торгівлі на території району під час проведення ярмарків, відзначення державних свят, міських святкових та пам'ятних дат, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів, але не більше ніж на три місяці;
- погоджує проекти щодо утримання території благоустрою, на якій розміщені некапітальні пункти дрібно-роздрібної торговельної мережі, ряди, майданчики, засоби пересувної дрібно-роздрібної торговельної мережі, ярмарки, ярмарки-виставки на відкритих майданчиках у належному стані; (п.п. «а» п.2.3).
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначені в ЗУ «Про благоустрій».
В ст.1 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» закріплено, що благоустрій населених пунктів це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів це роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
В п.5 ч.1 ст. 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що на об'єктах благоустрою забороняється: самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Положеннями ст.34 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що Правила благоустрою території населеного пункту (надалі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
23.12.2011р. рішенням ОМР №1631-VI (зі змінами) затверджено Правила благоустрою території міста Одеси.
В Правилах благоустрою території міста Одеси зазначено, що забороняється самовільно проводити торговельну діяльність з лотків, автомобілів, причепів, столиків, візків у не відведених для цього місцях. Лотки, столи, ємкості з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщуються лише на тротуарах за межею пішохідної частини (п. 3.2.8); лотки, столи, ємкості з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщуються лише на тротуарах за межею пішохідної частини (п.6.4.8); самовільно проводити торговельну діяльність з лотків, автомобілів, причепів, столиків, візків у не відведених для цього місцях та без наявності відповідного дозволу, виданого у встановленому порядку (п.6.4.10).
Відповідно до п.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 № 244, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068), пересувна тимчасова споруда це споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності.
Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що лоток віднесено до пересувних тимчасових споруд.
Рішенням ОМР від 9.10.2013р. за №3961-VI затверджено Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у місті Одесі (надалі - Правила №3961-VI).
Так, в Правилах №3961-VI визначено, що Правила регулюють відносини між органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, незалежно від форм власності, які виникають в процесі розміщення та експлуатації тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів торгівлі (п.1.2); договір на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі - двосторонній договір, укладений між власником (користувачем) елементу торгівлі та Уповноваженим органом, що визначає їх взаємні права та обов'язки щодо користування місцями для розміщення елементів торгівлі, які перебувають у комунальній власності; елементи вуличної торгівлі є окремо розташовані торгівельні автомати, лотки, ємності, торговельне обладнання, низькотемпературні прилавки, інші пристрої для роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності, платіжні термінали, паркомати, споруди соціально-культурного чи іншого призначення, що не відносяться до ТС, відкриті (літні) майданчики, у складі яких відсутні помости, огорожі, намети, шатри (п.1.4).
Також в Правилах №3961-VI зазначено, що встановлення та розміщення елементів торгівлі здійснюється на підставі позитивної відповіді у вигляді листа рішення та договору на право тимчасового користування місцями для розташування елементів торгівлі, який укладається з Уповноваженим органом (п.13.1); заявник, який має намір встановити елемент торгівлі, звертається до відповідної районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про можливість розміщення елемента торгівлі до якої додається фотофіксація місця розташування з прив'язкою до місцевості та інформація про тип, розміри та спосіб розміщення елемента торгівлі, а також реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація та таке інше). У разі надання заяви фізичною особою підприємцем, або юридичною особою додатково надається витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (13.5); Підставами для відмови у розміщенні елементу торгівлі є: подача неповного пакету документів, зазначених в п. 13.5. цих Правил; в поданих документах виявлено недостовірну інформацію. Зазначені підстави не є вичерпними (п.13.6); відповідність намірів щодо місця розташування елемента торгівлі положенням діючого законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси визначає відповідна районна адміністрація Одеської міської ради, яка протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви та доданих до неї документів зобов'язана письмово листом - рішенням проінформувати Заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, або надати мотивовану відмову щодо реалізації намірів розміщення елемента торгівлі та повернути всі подані ним документи (п.13.7).
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із оскаржуваного листа-рішення про відмову в розміщенні елементу вуличної торгівлі від 23.12.2024р. вбачається, що однією з підстав відмови відповідачем у наданні листа-рішення про розміщенні елементу вуличної торгівлі є намір розмістити елемент вуличної торгівлі - лоток, площею 6,00кв.м. знаходиться поза межами тротуару, в межах зеленої зони Десантного бульвару та, відповідно, унеможливить приведення зеленої зони в первинний стан, призведе до її захаращування та пошкодження та до безсистемного, хаотичного розміщення та перенасиченості міського простору елементами торгівлі, що суперечить меті та завданням Правил, якими керується районна адміністрація при розгляді заяв щодо узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що для реалізації свого наміру на розташування елементу вуличної торгівлі, позивачем, у архітектора, який має кваліфікований сертифікат було замовлено схему розміщення прив'язки елемента вуличної торгівлі лотка за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25).
З графічних матеріалів вбачається, що запланований для розміщення елемент вуличної торгівлі, розташований на грунті, а не у зоні озеленення що підтверджено підписами директора ФОП « ОСОБА_2 » та архітектором ОСОБА_3 , які мають кваліфікований сертифікат.
Більш того, з доказів, наданих відповідачем, також достеменно не вбачається, що запланований для розміщення елемент вуличної торгівлі планується для розміщення у зеленій зоні, а не на грунті.
Також суд враховує, що у Правилах розміщення тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності м. Одеси та Правилами благоустрою території м. Одеси не встановлено жодних заборон на розміщення елементу торгівлі у зоні грунту.
Що стосується тверджень відповідача про здійснення демонтажу протиправно розміщеної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності за вказаною адресою, зазначене, на переконання суду, вказане взагалі не має жодного відношення до спірної відмови.
Враховуючи приписи чинного законодавства та встановлені обставини справи, судова колегія вважає, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування лист-рішення від 23.12.2024р. за №01-05-4/516вх, щодо відмови ФОП ОСОБА_1 в розміщенні елементу вуличної торгівлі за адресом м.Одеса, Десантний бульвар, 1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Що стосується зобов'язальної частини позовної заяви, то судова колегія зазначає наступне.
Так, положеннями п.13.7. Правил №3961-VI закріплені повноваження відповідача щодо прийняття листа - рішення щодо можливості розміщення елемента торгівлі запропонованому місці, або листа - рішення про мотивовану відмову щодо реалізації намірів розміщення елемента торгівлі та поінформувати заявника та повернення всіх поданих ним документів.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
У пункті 2.3 рішення Конституційного Суду України від 11.10.2018 року у справі № 7-р/2018 цим судом зроблено висновок, що «...В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Конституційний Суд України вважає, що принцип юридичної визначеності як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Згідно з юридичною позицією Конституційного Суду України «цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів» (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 8 червня 2016 року № 3-рп/2016).
У Доповіді «Верховенство права», схваленій Європейською Комісією «За демократію через право» на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року) (CDL-AD(2011)003rev), до елементів верховенства права віднесено, зокрема, юридичну визначеність та заборону свавілля (пункт 41).
В п.45 Доповіді зазначено, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними; у цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції; не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади; отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій влади.
Щодо заборони свавілля у пункті 52 Доповіді вказано таке: хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб; їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.
Отже, наведені юридичні позиції Конституційного Суду України, відповідні положення Доповіді дають підстави стверджувати, що конституційний принцип верховенства права вимагає законодавчого закріплення механізму запобігання свавільному втручанню органів публічної влади при здійсненні ними дискреційних повноважень у права і свободи особи».
У постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №461/2579/17 викладено правові позиції про те, що «Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980р., під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Таким чином, дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом».
Отже, наявність дискреційних повноважень у суб'єкта владних повноважень не може бути підставою для свавілля при прийнятті рішень.
Дискреційне повноваження полягають у можливості обрати один варіант серед двох чи більше варіантів, передбачених законом.
У даній справі дискреційні повноваження відповідача обмежені вибором двох варіантів надати лист-узгодження або листом - рішенням проінформувати Заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці.
З урахуванням вище встановлених обставин справи суд першої інстанції вважав, що альтернативним рішенням відповідача в даних правовідносинах може бути прийняття листа - рішення про інформування заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі.
Апеляційний суд вважає, що зазначений висновок суду відповідає завданню адміністративного судочинства, яким відповідно до ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Пересипської РА ОМР прийняти рішення за заявою позивача №Ф1-281621-ю/л від 10.12.2024р. та надати лист-рішення про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі за адресою: м.Одеса, бульвар Десантний, 1.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання узгодження на розміщення елементу вуличної торгівлі на період 5 років, то судова колегія зазначає, що Положеннями п.13.9 Правил №3961-VI визначено, що у разі отримання листа рішення, яке є дійсним протягом тридцяти календарних днів із дня реєстрації заяви про можливість розміщення елементів торгівлі, Заявник в межах зазначеного строку звертається до Уповноваженого органу через управління надання адміністративних послуг із заявою про укладання договору на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі (п.13.9). На підставі вказаних в п. 13.5. Правил документів між Уповноваженим органом та Заявником в розумний строк, який не може перевищувати строк дії листа рішення, укладається договір на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі (п.13.10).
Приписами п.3.15 Правил №3961-VI не визначено попередньо узгоджувати строк розміщення елементу вуличної торгівлі, згідно чинного законодавства дане питання вирішується при укладанні договору.
Отже, в даному випадку предметом позову було право позивача на отримання рішення на розміщення елементу вуличної торгівлі при цьому спору щодо строку розміщення елементу вуличної торгівлі на час звернення позивача у цій справі до суду між сторонами не існувало, а тому такі вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.
У спорі, що розглядається, індивідуальне право (інтерес) позивача, яке виражається у гарантованому частиною першою ст.42 Конституції України праві на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, протиставляється публічному інтересу, який виражається у дотриманні правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
З урахуванням викладеного та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку наявні законні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316, 328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2025р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді О.В. Єщенко
В.О. Скрипченко