08 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6892/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року в адміністративній справі №160/6892/24 (головуючий суддя першої інстанції - Кучугурна Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не розгляду поданого рапорту молодшого сержанта ОСОБА_1 та ненадання відповіді за результатами розгляду рапорту щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не проведення нарахування та виплати молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за періоди - лютий 2023 року, березень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за періоди - лютий 2023 року, березень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168» у розмірі 100000 грн пропорційно часу виконання завдань у липні 2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168», у розмірі 100000 грн пропорційно часу виконання завдань у липні 2023 року, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні, та з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168» у розмірі 100000 грн пропорційно часу виконання завдань у липні 2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168», у розмірі 100000 грн пропорційно часу виконання завдань у липні 2023 року, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні, та з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не надання відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 12.10.2023.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 надати відповідь ОСОБА_1 за результатами розгляду його рапорту від 12.10.2023.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач - 2 - Військова частина НОМЕР_1 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не має права на інші виплати додаткової винагороди за оскаржувані періоди відповідно до документів, які подані до суду. Також вважає, що права позивача щодо невиплати додаткової винагороди та ненадання відповіді на рапорт не були порушені.
Позивач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , військове звання - молодший сержант. Наведене не заперечується сторонами у поданих ними заявах по суті справи.
До матеріалів справи надані витяги з бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_2 , а саме:
- витяг з бойового розпорядження командира №656дск від 25.01.2023;
- витяг з бойового розпорядження командира №706дск від 06.02.2023;
- витяг з бойового розпорядження командира №805дек від 01.03.2023;
- витяг з бойового розпорядження командира №880дск від 14.03.2023;
- витяг з бойового розпорядження командира №1563дск від 01.07.2023;
- витяг з бойового розпорядження командира №1585дск від 02.07.2023;
- витяг з бойового розпорядження командира №1862дск від 01.08.2023.
Згідно з цими витягами, підрозділам указаної військової частини надано завдання продовжувати виконання визначених бойових завдань.
Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 29.12.2022 №326 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду бухгалтера (2 категорії) фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_2 , ВОС-900053А, з 29 грудня 2022 року.
Як слідує з наданого до матеріалів справи витягу з журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_2 , розпочатого 24.02.2022, обліковий №79дск по номенклатурі за 2022-23 рр):
29.12.2022, 21.30 нижчепойменованих осіб рядового, сержантського та старшинського складу призначено на посади згідно наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по особовому складу) від « 23» грудня 2022 року №182-РС, вважати такими що з « 29» грудня 2022 року справи та посади прийняли та приступили до виконання службових обов'язків:
солдата ОСОБА_1 , на посаду бухгалтера (2 категорії) фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 , ВОС- 90005ЗА;
17.02.2023, 21.30 відповідно до пункту 56 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України наказом Командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від « 16» лютого 2023 року №25-РС нижчепойменованим особам рядового складу Збройних Сил України присвоєно військове звання «старший солдат»:
солдату ОСОБА_1 ;
01.03.2023, 20.35 бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 До***** 01.03.2023 бухгалтеру фінансово-економічної служби старшому солдату ОСОБА_2 вести бухгалтерський облік майна служб АТТ, ПММ, РХБЗ та МПЗ зі складанням відповідних звітних регістрів обліку, а саме (Меморіальний ордер № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами», Меморіальний ордер № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами», Меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів», Меморіальний ордер № 10 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів»;
14.03.2023, 21.50 наказом командира в/ч НОМЕР_2 №33 від 10.03.2023 старшого солдата ОСОБА_1 , бухгалтера (2 категорії) фінансово-економічної служби призначено на посаду заступника командира бойової машини - навідника - оператора 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти в/ч НОМЕР_2 ;
14.03.2023, 22.40 виконуючи бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 від 06.30 14.03.2023, приймають безпосередню участь у бойовик діях, забезпечують оборону, ввіреного їм ротного опорного пункту в районі оборони в/ч НОМЕР_2 , виконують бойові завдання та забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії військовослужбовці механізованої роти в складі: старший - капітан НОМЕР_5 з ним солдат ОСОБА_1 ;
01.05.2023, 21.25 виконуючи бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 від 30.04.2023, приймають безпосередню участь у бойових діях, забезпечують оборону, ввіреного їм ротного опорного пункту в районі оборони в/ч НОМЕР_2 , виконують бойові завдання та забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії військовослужбовці механізованої роти в складі: старший - капітан НОМЕР_5 з ним ст. солдат ОСОБА_1 ;
02.07.2023, 16.25 виконуючи бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 №* НОМЕР_5 від 02.07.2023, приймають безпосередню участь у бойових діях, забезпечують оборону, ввірених їм опорній пунктів та вогневих позицій в районі оборони в/ч НОМЕР_2 , виконують бойові завдання та забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в БРО першого ешелону оборони в/ НОМЕР_6 військовослужбовці у складі: механізованої роти: старший - капітан НОМЕР_5 , з ним молодший сержант ОСОБА_1 ;
29.11.2023, 21.45 відповідно до пунктів 56, 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 10.12.2008 №1153/2008, згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по особовому складу) від 27.11.2023 №210-РС (вх.№5693 від 29.11.2023), нижчепойменованих осіб рядового, сержантського та старшинського складу звільнено із займаних посад та призначено: молодшого сержанта ОСОБА_1 , заступника командира бойової машини - навідника - оператора 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти - радіотелефоністом відділення управління штабу батальйону взводу зв'язку в/ч НОМЕР_2 , вважати таким що 29.11.2023 справи та посаду прийняв;
06.12.2023, 21.45 вважати такими, що вибули 06.12.2023 військовослужбовці, які брали безпосередню участь в бойових діях, або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оброни, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації до КНП КМР «ЦПМСД» №3 на лікування: мол. сержант ОСОБА_1 .
12.10.2023 позивач звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_2 щодо виплати йому додаткової грошової винагороди з розрахунку 100000 грн пропорційно дням перебування у районі ведення воєнних (бойових) дій, яка не виплачена за період лютий, березень, липень, серпень 2023 року.
Вважаючи свої права щодо не виплати додаткової винагороди та не надання відповіді на рапорт порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 року визначено склад колегії суддів: Білак С.В. (суддя-доповідач), судді Сафронова С.В., Чабаненко С.В.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває по цей час.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», пунктом першим якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці: 1) беруть безпосередню участь у бойових діях; 2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.
За відсутності документального підтвердження неведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100000,00 грн не виникає.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (тут і далі Порядок №260 станом на час виникнення спірних правовідносин).
Так, питання виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану врегульовані Розділом ХХХІV Порядку №260.
Відповідно до п.2 Розділу ХХХІV Порядку №260, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
Згідно з п.4 Розділу ХХХІV Порядку №260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункти 8, 9 Розділу ХХХІV Порядку №260).
Пунктом 15 Розділу ХХХІV Порядку №260 передбачено, що підготовка проєктів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу.
Отже, для військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів із національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії в районах ведення цих заходів (у тому числі військовослужбовців строкової служби), розмір додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, збільшується до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди до 100 000 гривень на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.
Документальним підтвердженням такої участі слугують такі документи: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Отже, перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
У цій справі позивач заявляє позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн на місяць за періоди: лютий 2023 року, березень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року.
Так, до суду надані витяги з наказу командира військової частини НОМЕР_2 , а саме:
- витяг з бойового розпорядження командира №656дск від 25.01.2023;
- витяг з бойового розпорядження командира №706дск від 06.02.2023;
- витяг з бойового розпорядження командира №805дек від 01.03.2023;
- витяг з бойового розпорядження командира №880дск від 14.03.2023;
- витяг з бойового розпорядження командира №1563дск від 01.07.2023;
- витяг з бойового розпорядження командира №1585дск від 02.07.2023;
- витяг з бойового розпорядження командира №1862дск від 01.08.2023.
Згідно з цими витягами, підрозділам указаної військової частини надано завдання продовжувати виконання визначених бойових завдань.
Також, до справи надано витяг із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 , розпочатий 24.02.2022, обліковий №79дск по номенклатурі за 2022-23 роки.
Щодо виплати додаткової винагороди за лютий 2023 року.
Наданими витягами з бойового розпорядження та журналом бойових дій не підтверджена безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів.
Щодо виплати додаткової винагороди за серпень 2023 року.
Наданими витягами з бойового розпорядження та журналом бойових дій не підтверджена безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів.
Щодо виплати додаткової винагороди за березень 2023 року.
Згідно з витягом з бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 та журналом бойових дій: 01.03.2023, 20.35 бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 До***** 01.03.2023 бухгалтеру фінансово-економічної служби старшому солдату ОСОБА_2 вести бухгалтерський облік майна служб АТТ, ПММ, РХБЗ та МПЗ зі складанням відповідних звітних регістрів обліку, а саме Меморіальний ордер № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами», Меморіальний ордер № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами», Меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів», Меморіальний ордер № 10 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів»; 14.03.2023, 22.40 виконуючи бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 №****** від 06.30 14.03.2023, приймають безпосередню участь у бойовик діях, забезпечують оборону, ввіреного їм ротного опорного пункту в районі оборони в/ч НОМЕР_2 , виконують бойові завдання та забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії військовослужбовці механізованої роти в складі: старший - капітан * НОМЕР_5 з ним солдат ОСОБА_1 .
Командиру Військової частини НОМЕР_2 був поданий рапорт командира механізованої роти Військової частини НОМЕР_2 , у якому вказано, що відповідно до пункту 2 розділу ХХХІV Порядку №260, прошу виплатити військовослужбовцям механізованої роти Військової частини НОМЕР_7 додаткову винагороду за березень 2023 року у таких розмірах: 100000 гривень - пропорційно часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань батальйоном першого ешелону оборони, зокрема, молодшому сержанту ОСОБА_1 за період 14.03.2023-31.03.2023.
Відповідно до витягу з наказу від 04.04.2023 №163 ОСОБА_1 був включений до цього наказу для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах, а згідно з довідкою від 08.02.2024 №940 та довідкою від 09.04.2024 №1560/1350 у березні 2023 року вказана додаткова винагорода позивачу була виплачена.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовної заяви в частині позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за періоди: лютий 2023 року, березень 2023 року та серпень 2023 року.
Щодо виплати додаткової винагороди за липень 2023 року.
Згідно з журналом бойових дій: 02.07.2023, 16.25 виконуючи бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 №******* від 02.07.2023, приймають безпосередню участь у бойових діях, забезпечують оборону, ввірених їм опорній пунктів та вогневих позицій в районі оборони в/ч НОМЕР_2 , виконують бойові завдання та забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в БРО першого ешелону оборони в/ НОМЕР_6 військовослужбовці у складі: механізованої роти: старший - капітан НОМЕР_5 , з ним молодший сержант ОСОБА_1 .
Отже, 02.07.2023 позивач виконував бойові завдання та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Командиру Військової частини НОМЕР_2 був поданий рапорт командира механізованої роти Військової частини НОМЕР_2 , у якому вказано, що відповідно до пункту 2 розділу ХХХІV Порядку №260, прошу виплатити військовослужбовцям механізованої роти Військової частини НОМЕР_7 додаткову винагороду за березень 2023 року у таких розмірах: 30000 грн - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі діючого угруповання військ (сил) Сил оборони держави, зокрема, молодшому сержанту ОСОБА_1 за період 01.07.2023-31.07.2023.
До матеріалів справи надано акт розгляду та перевірки комісією рапортів військовослужбовців щодо невиплати або невірного нарахування додаткової грошової винагороди у Військовій частині НОМЕР_2 .
У цьому акті, з-поміж іншого, вказано: начальнику групи персоналу штабу Військової частини НОМЕР_2 та начальнику фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_2 встановленим порядком здійснити перерахунок виплаченої додаткової винагороди молодшому сержанту ОСОБА_1 за липень 2023 року у розмірі 100000 грн пропорційно часу виконання завдань за період часу з 02.07.2023 по 02.07.2023, з урахуванням раніше виплачених суд, підготувати відповідний проект наказу та здійснити виплати недоплаченої суми додаткової грошової винагороди.
Відповідач-1 зазначає, що спірна додаткова винагорода за липень 2023 року позивачу була виплачена.
Водночас, довідка від 08.02.2024 №940, яка надана позивачем, та довідка від 09.04.2024 №1560/1350, яка надана відповідачем-1, не свідчить про те, що за липень 2023 року додаткова винагорода у розмірі 100000 грн виплачувалась позивачу.
Доказів, які б свідчили про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за липень 2023 року, до матеріалів справи не надано.
Судом встановлено, що виплата грошової забезпечення, у тому числі і додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється Військовою частиною НОМЕР_1 на підставі поданих Військовою частиною НОМЕР_2 наказів та додатків до них.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168» у розмірі 100000 грн пропорційно часу виконання завдань у липні 2023 року; зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168», у розмірі 100000 грн пропорційно часу виконання завдань у липні 2023 року, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні, та з урахуванням виплачених сум; визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168» у розмірі 100000 грн пропорційно часу виконання завдань у липні 2023 року; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168», у розмірі 100000 грн пропорційно часу виконання завдань у липні 2023 року, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні, та з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду поданого рапорту молодшого сержанта ОСОБА_1 та не надання відповіді за результатами розгляду рапорту щодо нарахування та виплати додаткової винагороди.
Позивачем був поданий рапорт від 12.10.2023 до командира Військової частини НОМЕР_2 щодо надання вказівки відповідним службам про виплату йому додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн пропорційно дням перебування у районі ведення воєнних (бойових) дій та залучення до відповідних заходів, яка, на думку позивача, не була йому виплачена за лютий, березень, липень, серпень 2023 року.
До матеріалів справи надано акт розгляду та перевірки комісією рапортів військовослужбовців щодо невиплати або невірного нарахування додаткової грошової винагороди у Військовій частині НОМЕР_2 .
У зазначеному акті вказано, що рапорт був зареєстрований 14.10.2023 за вх № 5009.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності (ст. 4 Закону України «Про звернення громадян»).
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками. Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність. До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину (ст.16 Закону України «Про звернення громадян»).
Стаття 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачає, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
При цьому, обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг установлені ст.19 Закону України «Про звернення громадян».
Так, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Так, позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_2 із рапортом від 12.10.2023. Рапорт був зареєстрований 14.10.2023 за вх № 5009.
Отже, відповідач мав розглянути і надати відповідь на рапорт позивача у строки, встановлені ст.20 Закону України «Про звернення громадян», відлік яких починається з 14.10.2023.
При цьому, зі змісту ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» вбачається, що питання щодо строків розгляду звернення (п'ятнадцять днів, один місяць чи сорок п'ять днів) в залежності від висловлених в ній вимог, вирішується відповідним органом, підприємством, установою, організацією, до яких звернення було подано, але в будь-якому випадку термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Так, акт розгляду та перевірки комісією рапортів військовослужбовців щодо невиплати або невірного нарахування додаткової грошової винагороди у Військовій частині НОМЕР_2 , свідчить про те, що рапорт позивача був розглянутий.
В цьому акті також указано: начальнику групи персоналу штабу Військової частини НОМЕР_2 підготувати відповіді за результатами розгляду звернень військовослужбовців щодо невиплати або невірного нарахування додаткової грошової винагороди.
Проте, до матеріалів справи не надано доказів надання такої відповіді.
З огляду на встановлені обставини, а також наведені у цьому рішенні норми та висновки Верховного Суду щодо виходу за межі позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо не надання відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 12.10.2023; зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 надати відповідь ОСОБА_1 за результатами розгляду його рапорту від 12.10.2023.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/6892/24 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/6892/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Чабаненко