08 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 335/13075/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2025 року в адміністративній справі №335/13075/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, в якому просив скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі серії ББА №110304 від 15.11.2024 та серії ББА №110305 від 15.11.2024 винесені відносно ОСОБА_1 та закрити провадження у справах.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.11.2024 року ст.о/у Запорізького управління ДВБ НП України відділу протидії корупції майором поліції Азаровою О.В. відносно позивача було складено постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №110304 та серії ББА №110305 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127-4 КУпАП.
Вважає, що зазначені постанови є незаконні та таки, що підлягають скасуванню оскільки позивач не порушував встановлений порядок приймання іспитів для отримання права керування транспорнтими засобами, а зазначені в оскаржуваних постановах обставини не відповідають дійсності та не знайшли свого підтвердження під час розгляд справ.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2024 року роз'єднано позовні вимоги та виділено в окреме провадження позовну вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №110305 від 15.11.2024 року відносно ОСОБА_1 .
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених в позові.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, так позивач не мав умислу на вчинення інкримінованого йому правопорушення та не підлягав в зв'язку з цим притягненню до адміністративної відповідальності. При цьому, згідно матеріалів справи відповідач-2 надав відзив до суду 10.01.2025 року, тобто з порушенням строку встановленим судом для подачі відзиву по справі. Клопотання про поновлення строку на подачу відзиву відповідач-2 не надав.
Відповідач-2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, 15.11.2024 року старшим оперуповноваженим Запорізького управління ДВБ НП України відділу протидії корупції майором поліції Азаровою О.В. винесено постанову серія ББА № 110304 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 127-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
За змістом цієї постанови вбачається, що 20.09.2024 року адміністратор ТСЦ №2341 Лісовий Д.Ю. під час приймання практичного іспиту у ОСОБА_2 на транспортному засобі «FIAT» номерний знак НОМЕР_1 , порушив абзац 2 пункту 22 розділу ІІІ Інстукції, затвердженої наказом МВС від 07.12.2009 року №515, не виконав вимоги п.4 розділу І та п. 2 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом МВС від 22.05.2020 року №408 та всупереч вимогам п.20 розділу ІІІ наказу 515 іспит ОСОБА_2 зарахований як складений позитивно про що винесено екзаменаційний лист №2494526570.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 року визначено склад колегії суддів: Білак С.В. (суддя-доповідач), судді Чабаненко С.В., Сафронова С.В.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадської о порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 1 10, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 1 19. частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121. статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123. статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4 , статті 128- 129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135. стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180. 181- 1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з абзацом першим пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (зі змінами) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з абзацом другим пункту 2 розділу III Інструкції № 1395 постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтею 127-3 КУпАП поліцейськими підрозділу Департаменту патрульної поліції, Департаменту внутрішньої безпеки, а за частинами першою і другою статті 127-4 КУпАП поліцейськими підрозділу Департаменту внутрішньої безпеки, за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.2 ст.127-4 КУпАП відноситься до компетенції органів Національної поліції.
Стаття 280 КУпАП зобов'язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 2 статті 127-4 КУпАП врегульовано, що порушення посадовими особами територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України встановленого порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами або видачі посвідчення водія - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 127-4 КУпАП, виступають посадові особи територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України.
Об'єктивною стороною вказаного правопорушення є порушення встановленого порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами або видачі посвідчення водія.
Як вбачається з матеріалів справи наказом ГСЦ МВС від 23.11.2023 №2/29/190-кп ОСОБА_1 , адміністратора територіального сервісного центру №2341 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) переведено на рівнозначну посаду адміністратора територіального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) з 28 листопада 2023 року.
Згідно посадової інструкції адміністратор територіального сервісного центру №2341 (на правах відділу, м. Запоріжжя) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) зокрема приймає теоретичний іспит, а також приймає практичний іспит на право керування транспортними засобами. З вказаною посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлений 28.11.2023 року.
Згідно наказу РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській Запорізькій областях від 02.09.2024 року №223 «Про затвердження персонального складу екзаменаторів ТСЦ РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях з прийняття практичних іспитів» на ОСОБА_1 покладено обов'язки з прийняття практичних іспитів для отримання права керування транспортними засобами.
Як встановлено судом першої інстанції, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало порушення останнім порядку приймання практичного іспиту у гр. ОСОБА_2 для отримання права керування транспортними засобами.
Порядок приймання іспитів для отримання особами права керування транспортними засобами, оформлення, видачі, обміну, повернення, зберігання, анулювання та знищення національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія) територіальними сервісними центрами МВС (далі - ТСЦ МВС) регулюється Інструкцією «Про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», затвердженої наказом МВС від 07.12.2009 року №515 (із змінами).
Відповідно до п.6 розділу ІІІ Інструкції практичний іспит приймається на транспортному засобі ТСЦ МВС або закладу на вибір особи, що складає іспит.
Під час проведення практичного іспиту на транспортному засобі ТСЦ МВС екзаменатор перебуває у транспортному засобі поруч з особою, що екзаменується, контролює правильність виконання вправ та фіксує помилки в екзаменаційному листі.
Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що до початку проведення практичного іспиту на майданчику для навчання з початкового керування транспортним засобом екзаменатор перевіряє справність технічних засобів контролю процесу проведення практичних іспитів. У разі встановлення екзаменатором під час перевірки невідповідності однієї або кількох умов, визначених абзацами другим-четвертим цього пункту, практичний іспит не проводиться.
Відповідно до п.20 розділу ІІІ Інструкції практичний іспит вважається не складеним, якщо особа: допустила більше трьох типових помилок; створила ситуацію, що викликала необхідність втручання екзаменатора або спеціаліста закладу (у разі його присутності в транспортному засобі, на якому проводиться практичний іспит) в управління транспортним засобом для запобігання аварійно-небезпечній ситуації та/або дорожньо-транспортній пригоді; відмовилася виконати вправу практичного іспиту, крім випадків, коли виконання команди екзаменатора може призвести до порушення ПДР або створення аварійно-небезпечної ситуації та/або дорожньо-транспортної пригоди.
Тривалість практичного іспиту на вулично-дорожній мережі повинна складати не менше 20 хвилин. (абзац 2 пункту 22 розділу ІІІ Інструкції).
Згідно з п.4 розділу І Інструкції «Про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото-, відео-, аудіотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступ до неї», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 травня 2020 року № 408 технічні засоби контролю під час складання іспитів у режимі реального часу забезпечують: фотографування, відеозапис даних (параметрів) рис обличчя особи, яка складає іспит, та екзаменатора; автоматичне відображення та фіксацію під час відтворення відеозапису дати, часу, тривалості складання іспитів; відео-, аудіозапис процесу складання іспитів протягом часу їх складання; відео-, аудіозапис особи, яка складає теоретичний іспит, у тому числі рухів її рук; відео-, аудіозапис екзаменатора під час приймання теоретичного іспиту, у тому числі рухів його рук; відеозапис усієї площі спеціально обладнаного приміщення, у якому проводиться теоретичний іспит; відеозапис екрана монітора автоматизованого робочого місця, на якому особа складає теоретичний іспит; відео-, аудіозапис особи під час складання практичного іспиту, у тому числі рухів її рук та ніг; відео-, аудіозапис екзаменатора та спеціаліста закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв (у разі присутності) під час приймання практичного іспиту, у тому числі рухів його (їх) рук та ніг; відео-, аудіозапис дорожньої обстановки попереду транспортного засобу, на якому складається практичний іспит; відео-, аудіозапис дорожньої обстановки позаду транспортного засобу, на якому приймається практичний іспит, у разі якщо конструкція цього транспортного засобу допускає можливість його (їх) здійснення; відеозапис органів керування транспортного засобу (рульового колеса, важеля перемикання передач, гальмівної педалі, педалі регулювання подачі палива, педалі зчеплення транспортного засобу з механічною коробкою передач), на якому приймається практичний іспит; фіксацію впливу на дублюючі механізми органів керування гальмовою системою транспортного засобу та трансмісією транспортного засобу з механічною коробкою передач; фіксацію маршруту та швидкості руху транспортного засобу, на якому складається практичний іспит; збереження фотографічного зображення, відео-, аудіозапису процесу складання іспитів на електронному носії, що забезпечує його цілісність у разі відключення живлення.
Водночас п.2 розділу 2 Інструкції №408 передбачено, що перед початком прийняття іспиту екзаменатор забезпечує: інформування особи, яка складає іспит, про використання технічних засобів контролю під час складання іспиту; перевірку справності технічних засобів контролю; перевірку правильності встановлення дати і часу на технічних засобах контролю; перевірку технічних засобів контролю щодо забезпечення належної їх роботи під час здійснення фотографування, відео-, аудіозапису процесу складання іспиту в режимі реального часу відповідно до вимог пункту 4 розділу I цієї Інструкції.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Слід також зазначити, що за положеннями ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваної постанови представник відповідача-2 до відзиву на позовну заяву надав матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Так з досліджених матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що за результатами службової перевірки з приводу фактів викладених у доповідній записці від 07.10.2024 року №31/29/05-10981-вн-2024 стосовно результатів вибіркової перевірки відеозаписів, практичних іспитів для отримання права керування транспортними засобами, які були записані на технічні засоби контролю в ТСЦ МВС №2341 в діях адміністратора ТСЦ МВС №2341 ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення вимог абзацу 2 пункту 22 розділу ІІІ Наказу №515, в частині тривалості практичного іспиту кандидата у водії ОСОБА_2 менше 20 хвилин, а також не виконання вимог п.4 розділу І та пункту 2 розділу ІІ Наказу №408, в частині не забезпечення відеозапису рухів ніг кандидата у водії і не здійснення перевірки правильності встановлення дати і часу на технічних засобах контролю та порушення вимог пункту 20 розділу ІІІ наказу №515, в частині не врахування всіх помилок допущених кандидатами у водії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які допустили більше трьох помилок кожен.
Відповідно до дослідженої судом копії екзаменаційного листа №2494526570 з якого вбачається, що гр. ОСОБА_2 20.09.2024 року складав практичний іспит для отримання права керування транспортними засобами категорії «В», на транспортному засобі Fiat, номерний знак НОМЕР_1 , за маршрутом №4, іспит складено позитивно та не допущено жодної помилки, екзаменатор ОСОБА_1 .
Згідно досліджених письмових пояснень адміністратора ТСЦ МВС №2341 ОСОБА_1 від 15.11.2024 року останній пояснив: «Я адміністратор ТСЦ № 2341 ОСОБА_1 , 20.09.2024 року були проведені практичні іспити з категорії «В» у гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Так я не мав взагалі досвіду з прийняття практичних іспитів, зазначаю те що час наданий мені на стажування та підготовку для того щоб набути навички екзаменатора який кваліфікований та достатньо підготовлений для прийому іспитів був критично малим. Таким чином я приймав іспити відповідним чином, на скільки був підготовлений».
Крім того, були досліджені відеофайли на яких зафіксовано проведення практичного іспиту гр. ОСОБА_2 та які об'єктивно підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127-4 КУпАП.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127-4 КУпАП є в повній мірі доведений відповідачем-2, а відтак старшим оперуповноваженим Запорізького управління ДВБ НПУ майором поліції ОСОБА_4 обґрунтовано прийнято постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо доводів позивача викладених у позовній заяві та апеляційній скарзі про те, що відповідачем-2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення порушено вимоги ст. 280 КУпАП, то вони є безпідставними, оскільки докази порушення відповідачем процедури розгляду справи та винесення постанови про накладання адміністративного стягнення відсутні, а тому суд доходить висновку про дотримання старшим оперуповноваженим Запорізького управління ДВБ НПУ вимог КУпАП України при розгляді справи, тому встановлені вище фактичні обставини, свідчить про те, що оскаржувана постанова є правомірною, прийнята у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
З огляду на вказані вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки та незгоди з доказами.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2025 року в адміністративній справі №335/13075/24 залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2025 року в адміністративній справі №335/13075/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова