08 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 204/6163/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2024 року в адміністративній справі №204/6163/24 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради про визнання дій протиправними та закриття провадження по ІД 01282644 від 23.10.2023 року,-
ОСОБА_1 звернулась до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради, в якому просила визнати дії відповідача протиправними та закрити провадження, розпочате ІД 01282644 від 23 жовтня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21 лютого 2024 року позивач отримала як керівник громадської організації виписки в банку, з яких дізналася про те, що з рахунку громадської організації списані виконавчою службою кошти. Звернувшись до виконавчої служби позивач дізналася, що відповідачем до виконавчої служби направлена постанова про стягнення з позивача, як керівника ГО, штрафу за несплату паркування. 22.02.2024 року позивач зареєструвала кабінет на сайті відповідача та 23.02.2024 року їй надано доступ до кабінету. Ознайомившись з адміністративними справами по несплаті паркування, 24.02.2024 року позивач направила заяву до відповідача із наданням доказів наявності пільги, відповідно до якої позивач не зобов'язана сплачувати за паркування. 12 квітня 2024 року на пошту позивачем отримана відповідь відповідача про відмову в застосуванні пільг у зв'язку зі спливом часу.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2024 року відмовлено у задоволені позову.
Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що членами громадської організації є значна кількість осіб з інвалідністю і саме коли відповідачем було накладено на позивача штраф проводилось транспортування осіб з інвалідністю. При цьому, кошти які списалися з рахунку були цільовими на гранд по захисту прав вказаної категорії громадян.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є керівником громадської організації «ПРАВОВА УКРАЇНА» (а.с.12).
15 листопада 2023 року відносно позивача, як керівника «ПРАВОВА УКРАЇНА», головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Левченком В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ №00443659 до повідомлення серії ІД №01282644, згідно якої 23 жовтня 2023 року о 10 год. 04 хв. транспортним засобом TOYOTA ALPHARD д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Д1004 вул. Королеви Єлизавети ІІ - вул. Харківська (район ТРК «Мост-Сіті-Центр»), з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз.2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03 грудня 2009 року №1342. Відповідно до ч.1 ст.152№ КУпАП на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 360 грн., що підтверджується копією зазначеної вище постанови, наявною в матеріалах справи (а.с.20).
Власником транспортного засобу є громадська організація «ПРАВОВА УКРАЇНА».
Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 року визначено склад колегії суддів: Білак С.В. (суддя-доповідач), судді Чабаненко С.В.. Ясенова Т.І.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
За змістом частини першої статті 1521 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Частина п'ята статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 8.1 ПДР України визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальникам.
Відповідно до вимог статті 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції, 15 листопада 2023 року головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Левченком В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача, як керівника громадської організації «ПРАВОВА УКРАЇНА», оскільки транспортний засіб TOYOTA ALPHARD д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований саме за Громадською організацією «ПРАВОВА УКРАЇНА».
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.
Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським об'єднанням осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю.
Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю», повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 № 585 затверджено Порядок надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів (далі - Порядок № 585).
Цей Порядок визначає механізм надання пільг власникам транспортних засобів, зазначеним у частині шостій статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування (далі - безоплатне паркування) і на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів (крім гаражних кооперативів) (пункт 1 Порядку № 585).
Відповідно до пункту 2 Порядку №585 право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів надається водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю; громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, що є власниками транспортних засобів і перевозять осіб з інвалідністю.
Згідно статті 12 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» громадські об'єднання осіб з інвалідністю, їх спілки створюються з метою забезпечення рівних прав і можливостей осіб з інвалідністю та їх соціального захисту, виявлення, усунення перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб таких осіб, у тому числі стосовно доступу їх нарівні з іншими громадянами до об'єктів фізичного оточення, транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту, надання соціальних послуг, залучення осіб з інвалідністю до суспільної діяльності, здійснення громадського контролю за дотриманням прав осіб з інвалідністю, представництва їхніх інтересів та усунення будь-яких проявів дискримінації стосовно осіб з інвалідністю та мають право користуватися пільгами і преференціями, передбаченими законодавством.
Як вбачається з відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності громадської організації «ПРАВОВА УКРАЇНА» є діяльність інших громадських організацій (а.с.12).
Матеріали справи не містять доказів того, що громадська організація «ПРАВОВА УКРАЇНА» є громадською організацією осіб з інвалідністю або організацією, яка провадить діяльність у сфері соціального захисту населення, що є власником транспортних засобів і перевозять осіб з інвалідністю. Позивачем відповідних доказів суду не надано.
При цьому, та обставина, що позивач є особою з інвалідністю висновків суду першої інстанції не спростовує, оскільки оспорюване стягнення накладено на позивача як на керівника громадської організації «ПРАВОВА УКРАЇНА», а не як на водія з інвалідністю.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2024 року в адміністративній справі №204/6163/24 - залишити без задоволення.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2024 року в адміністративній справі №204/6163/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя Т.І. Ясенова