09 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/9271/25
(суддя Рябчук О.С., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі № 160/9271/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНОПРОМ-ВОСТОК» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНОПРОМ-ВОСТОК» 31 березня 2025 року звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці згідно з яким, просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2025/000013/2 від 12.03.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2025/000054 від 12.03.2025 року, прийняті Дніпровською митницею (адреса місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що надані до митного оформлення товару документи належним чином підтверджували заявлену митну вартість товару, тому відповідач протиправно прийняв рішення про визначення митної вартості товарів за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що при розгляді справи митницею не було доведено правильність оскарженого рішення та картки відмови.
Декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту. Відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові документи.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права; невідповідності висновків суду обставинам справи.
Просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі викладає свою правову позицію по справі, фактичні обставини справи, норми матеріального права, зазначає про не надання належної оцінки твердженням відповідача про наявність розбіжностей в наданих позивачем документах.
Посилається на те, що продавець і покупець за зовнішньоекономічним контрактом від 11.11.2024 №2024111 на поставку товару, враховуючи данні Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для цілей Митного кодексу України вважаються пов'язаними між собою. Судом не враховано доводи митниці про ненадання позивачем до митного оформлення проформи-інвойсу та інші висновки викладені в оскарженому рішенні відповідача.
Зазначає, що скасування картки відмови не відновлює та породжує жодного права та/або обов'язку позивача оформити товар тому позов в частині її скасування задоволенню не підлягає. Крім того, на підставі викладеного розмір судового збору при поданні позову мав би становити 2422,40 грн.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач просить у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Зазначає, що відповідачем у рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано ні саму пов'язаність сторін контракту, ні наявність впливу на митну вартість товару у зв'язку з наведеними у рішенні обставинами.
Усім іншим доводам відповідача судом першої інстанції була надана правильна оцінка.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 11 листопада 2024 року, між позивачем, як покупцем, та Компанією «АUTOMIR s.r.o.» (м. Тренчин, Словаччина), як продавцем, був укладений Контракт № 20241111, згідно з п.1.1. якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупцеві шини пневматичні гумові нові для автомобільної техніки, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та сплатити його на умовах цього Контракту.
Відповідно до п.4.1 Контракту, вироби поставляються на умовах FCA, м. Поважська Бистриця, Словаччина, відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010. Пункт 2.1 Контракту передбачає постачання товару - шини пневматичні гумові нові для автомобільної техніки в асортименті, кількості, ціні та на суму відповідно до специфікацій до цього контракту, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.2.2. Контракту, його загальна сума складає 300 000,00 доларів США. Пунктом 3.1. Контракту визначені умови оплати, а саме, оплата за товар здійснюється на умовах 100% передплати проти проформи-інвойсу на підготовану партію Товару. Дозволяється оплата частинами.
11 листопада 2024 року сторонами контракту також було підписано специфікацію № 1 на поставку шин Matador THR4 160K 385/65R22,5 у кількості 360 шт., загальною вартістю 104 400,00 доларів США, та виставлено продавцем відповідну проформу-інвойс № 24-11-1 від 24.11.2024.
У пункті 9 специфікації № 1 від 11.11.2024 року сторони обумовили, що поставка зазначеної партії товару відбудеться у період грудень 2024 - січень 2025 року.
На виконання умов контракту, зокрема п. 3.1, позивач здійснив попередню оплату товару частинами у наступному порядку: - 50 000,00 доларів США, згідно з платіжною інструкцією в іноземні валюті № 4 від 28.11.2024 року; - 25 000,00 доларів США, згідно з платіжною інструкцією в іноземні валюті № 5 від 10.12.2024 року; - 29 400,00 доларів США, згідно з платіжною інструкцією в іноземні валюті № 7 від 30.12.2024 року.
03.02.2025 року між продавцем та покупцем (позивачем) підписано специфікації № 2 та № 3 до Контракту.
Відповідно до специфікації № 2 від 03.02.2025 року сторонами погоджено поставку шин пневматичних гумових нових для вантажних автомобілів, 2024 року виробництва, на умовах FCA - Гамбург, Німеччина, виробника SHANDONG HUASHENG RUBBER CO., LTD (Китай), торгівельної марки Taitong, на загальну вартість 35 828,00 доларів США, а саме шин: - розмір 10.00R20-18PR, модель HS 268, індекс навантаження 149/146К TTF, кількість 30 шт.; - розмір 11.00R20-18PR, модель HS 268, індекс навантаження 152/149К TTF, кількість 30 шт.; - розмір 12.00R20-20PR, модель HS 268, індекс навантаження 156/153К TTF, кількість 40 шт.; - розмір 315/70R22,5-20PR, модель HS 201, індекс навантаження 154/150М TL, кількість 48 шт.; - розмір 315/70R22,5-20PR, модель HS 202, індекс навантаження 154/150М TL, кількість 100 шт.
Відповідно до специфікації № 3 від 03.02.2025 року сторонами погоджено поставку шин пневматичних гумових нових для вантажних автомобілів, 2024 року виробництва, на умовах FCA - Гамбург, Німеччина, виробника SHANDONG HUASHENG RUBBER CO.,LTD (Китай), торгівельної марки Onyx, на загальну вартість 44 078,00 доларів США, а саме шин: - розмір 10.00R20-18PR, модель HО 616, індекс навантаження 149/146К TTF, кількість 40 шт.; - розмір 8.25R20-16PR, модель HО 301, індекс навантаження 139/137L TTF, кількість 120 шт.; - розмір 8.25R20-16PR, модель HО 303, індекс навантаження 139/137 К TTF, кількість 214 шт.
Вищевказані домовленості сторін Контракту також відображені у Додатковій угоді № 1 від 03.02.2025 року до Контракту № 20241111 від 11.11.2024 року, відповідно до пунктів 1 та 2 якої сторони домовилися провести відвантаження за Специфікацією № 2 від 03.02.2025 та Специфікацією № 3 від 03.02.2025 замість Специфікації № 1 від 11.11.2024. При цьому, раніше отримана Продавцем передплата в загальному розмірі 104 400,00 доларів США враховується сторонами як оплата за Специфікацією №2 та №3 від 03.02.2025 та наступних.
Відповідно до інвойсу № 24/02 від 24.02.2025 року, міжнародної транспортної накладної CMR №24022025 від 24.02.2025 та митної декларації країни відправлення № 25DE485183064324J від 03.03.2025 року, в адресу позивача відбулася відправка партії шин відповідно до Специфікації № 3 від 03.02.2025, до Контракту № 20241111 від 11.11.2024.
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, Товариством 03.03.2025 до Дніпровської митниці було подано електронну митну декларацію №25UA110110001247U5.
До цієї митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат відповідності №4 від 28.02.2025; сертифікат відповідності №UA*46A(b)*1341*00 від 26.12.2024р.; рахунок - фактура ( інвойс) №24/02 від 24.02.2025р.; коносамент COSU6403806670 від 14.12.2024р.; автотранспортна накладна 24022025 від 24.02.2025р.; навантажувальний документ Freistellung 5906 dsl 24.02.2025; супровідний документ Т1 № 25DE485183064324J4 від 21.02.2025р.; сертифікат про походження товару №24С3705В0330/00044 від 07.01.2025р.; декларація про походження товару №24/02 від 24.02.2025р.; банківський платіжний документ № 4 від 28.11.2024; рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору ( контракту) про транспортно - експедиційні послуги № 17 від 11.02.2025р.; рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору ( контракту) про транспортно - експедиційні послуги № 23 від 25.02.2025р.; довідка про транспортні витрати від 25.02.2025р.; зовнішньоекономічний договір ( контракт) купівлі - продажу товарів №20241111 від 11.11.2024р.; додаткова угода № 1 від 03.02.2025р.; специфікація № 3 від 03.02.2025р.; договір про надання послуг митного брокера №222/CW від 03.07.2023р.; договір ( контракт) про перевезення - договір - заявка № 21 -1/02-25 від 21.02.2025р.; копія митної декларації країни відправлення №435020240000109953 від 11.12.2024.
Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідач дійшов висновку, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари митницею було направлено повідомлення відповідно до якого позивачу слід було надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) виписку з бухгалтерської документації;
4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
6) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
7) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
8) розрахунок ціни (калькуляцію).
Листом декларанта від 12.03.2025 №12/03-07 повідомлено про неможливість надати інші додаткові документи.
За наявності зазначеної відповіді та відповідно до приписів ч.6 ст.54 МК України відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною вартістю, заявленою декларантом. Так, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2025/000013/2 від 12.03.2025 року, яке обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2025/000054 від 12.03.2025 року.
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення та картку відмови діяв протиправно.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з оскарженим рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття є те, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про те, що надані на підтвердження заявленої митної вартості документах містять розбіжності та вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1. У графі 9а декларації митної вартості № 25UA110110001247U5 (відмовлена) декларантом ОСОБА_1 заявлено, що продавець та покупець не пов'язані між собою. Як вбачається із змісту контракту від 11.11.2024 № 20241111, керівником компанії ТОВ «Укртехнопром-Восток» (Україна) - є ОСОБА_2 , а керівником «AUTOMIR s.r.o.» (Словаччина) - є ОСОБА_3 . Відповідно до даних, розміщених на просторах веб-сайту «https://youcontrol.com.ua» уповноваженими особами імпортера ТОВ «Укртехнопром-Восток» (Україна) є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а керівником компанії-декларанта ТОВ «Автомир-Транс» (Україна) є ОСОБА_5 , бенефіціаром є ОСОБА_3 , який володіє 100% частки статутного капіталу.
Таким чином, відповідно до положень статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року особи вважаються пов'язаними між собою, якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. На підставі вищезазначених положень міжнародного законодавства, та положень статті 58 МКУ продавець і покупець за зовнішньоекономічним контрактом від 11.11.2024 № 20241111 на поставку вищезазначених товарів для цілей Митного кодексу України вважаються пов'язаними між собою.
Під час продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 Кодексу.;
2. Пунктом 2.1. контракту з Відповідно до п. 2.1. контракту асортимент, кількість, ціна товару зазначаються в специфікаціях до цього контракту. Відповідно до пункту 3.1. контракту умови оплати: 100% вартості товару оплачується Покупцем на умовах передплати проти проформи-інвойсу на підготовлену партію товару. Проте, проформа-інвойс до митного оформлення не надана.;
3. До митного оформлення надані банківські платіжні документи від 28.11.2024 № 4 (сума переказу 50 000,0 дол. США), від 10.12.2024 № 5 (сума переказу 25 000,0 дол. США), від 30.12.2024 №7 (сума переказу 29 400,0 дол. США). У графі 70 кожного із вищезазначених платіжних документів зазначено лише номер контракту, і не зазначено ні номеру проформи-інвойс, ні інвойсу, ні специфікації до контракту, що унеможливлює ідентифікацію передоплати з партією оцінюваного товару;
4. За додатково надісланою специфікацією № 1 від 11.11.2024 загальна сума поставленого товару складає 104 000,0 дол. США. Виробник товару (шин): Continental Reifen Denwalderutschland GmbH, Germany, модель шин: Matador THR4 160K, розмір 385/65R22.5, 360 штук, ціна за одиницю 290 дол. США, країна походження: EU/Євросоюз. Пунктом 1 Додаткової Угоди № 1 від 03.02.2025 до контракту від 11.11.2024 № 20241111 сторони домовилися провести відвантаження товару за умовами Специфікації № 2 від 03.02.2025 (загальна сума 35 828,00 дол. США) та Специфікацією № 3 від 03.02.2025 (загальна сума 44 078,00 дол. США), що разом складає 79 906,00 дол. США, замість Специфікації № 1 від 11.11.2024 (загальна сума 104 000,00 дол. США). Виходячи із вищевикладеного, перевірити правильність проведення оплати за товар не видається можливим. Варто зазначити, що відповідно до пункту 2.2. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативноправових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативноправових актів Національного банку України», платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металах. Враховуючи вищезазначені зауваження щодо наданих банківських платіжних документів від 28.11.2024 № 4, від 10.12.2024 № 5, від 30.12.2024 № 7 (SWIFT), згідно частини 2 та 3 статті 53 МКУ, надані декларантом до митного оформлення товарів документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Додаткових банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваної партії товару декларантом до митного оформлення не надавалось.;
5. Відповідно до інформації коносаменту від 14.12.2024 № COSU6403806670 оцінюваний товар переміщувався за маршрутом порт Qingdao (Китай) до порту Hamburg (Німеччина). В декларації країни відправлення Китаю розраховується вартість товару на умовах CIF Hamburg (Німеччина) 41 128,00 дол. США. В інвойсі від 11.12.2024 № 24CFUTP005TBR також виставлена дана сума. Тобто, різниця між ціною продажу та ціною виробника становить 2950,00 дол.США. Відповідно до відміток на коносаменті від 14.12.2024 № COSU6403806670 морський фрахт оплачено. Разом з тим, за інформацією наданою декларантом, продавцю «AUTOMIR s.r.o.» (Словаччина) компанією «Stravex GmbH» (Німеччина) виставлено рахунок від 04.02.2025 № 46950 за послуги портового обслуговування здійснені в порту Hamburg (Німеччина) у розмірі 1933,00 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.02.2025 розраховується як 1982,58 дол. США. Таким чином різниця між ціною продажу та ціною виробника,п ортовими витратами становить 967,42 дол.США. Відповідно до наданої накладної від 17.02.2025 №12242, контейнер з товаром розміщено на склад компанії «Stravex Transport-und Handels GmbH» (Німеччина). Згідно інформації товаротранспортної накладної № 24022025 оцінюваний товар завантажено у місті Hamburg (Німеччина) на автотранспорт №AX9870HO/ AX2559XM лише 24.02.2025. Враховуючи дату складання рахунку 04.02.2025, складської накладної від 17.02.2025 № 12242 на зберігання товару на території Німеччини до дати відправки в Україну наявні витрати продавця «AUTOMIR s.r.o.» (Словаччина) на зберігання товару. Проте, розмір даних витрат не підтверджено документально.
Митну вартість товару скориговано за інформацією попередніх митних оформлень подібного товару, митну вартість якого імпортером самостійно скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару за ЕМД від 13.12.2024 №24UA205050044671U0 (UA205050/2024/44671), на рівні - 3,032 дол.США/кг. За даною ЕМД за кодом згідно УКТЗЕД 4011209000 «Шини пневматичні гумові нові, всеcезонні, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121, торгівельна марка - «ONYX», виробництва «Shandong Hengfeng Rubber & Plastic Co., Ltd.», країна виробництва та відправлення - Китай, комерційні умови поставки - DAP Abasivka (Україна) у кількості 282 шт., вагою 17900,00 кг.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Так, суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи, щодо висновків відповідача про пов'язаних осіб, які ґрунтуються на даних веб-сайту «https://youcontrol.com.ua» згідно з якими уповноваженими особами імпортера ТОВ «Укртехнопром-Восток» (Україна) є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а керівником компанії-декларанта ТОВ «Автомир-Транс» (Україна) є Невод Ігор, бенефіціаром є ОСОБА_3 , який володіє 100% частки статутного капіталу. Тобто, сторони угоди є пов'язаними між собою у розумінні ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов'язаності між продавцем та покупцем зазначена у декларації митної вартості (гр. 9 Чи пов'язані між собою продавець та покупець, зазначено - «ні»), враховуючи наказ міністерства юстиції України від 13.04.2022 №1462/5 «Про зупинення оприлюднення інформації у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України» на час дії воєнного стану дійшов правильного висновку, що відомості, що покладені в основу оскаржуваного рішення здобуто митним органом за допомогою ресурсу веб-сайту «https://youcontrol.com.ua» не можуть вважатися офіційними, оскільки вони не підтверджуються належними доказами.
Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі на данні Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для цілей Митного кодексу України, слід зазначити, що зазначені висновки відповідача в оскарженому рішенні на них не ґрунтувалися, ці данні відповідачем суду першої інстанції надано не було та від таких висновків позивач не захищався.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками позивача викладених у відзиві на апеляційну скаргу та які полягають у том, що відповідачем у рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано ні саму пов'язаність сторін контракту, ні наявність впливу цих обставин на митну вартість товару.
Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов'язані між собою в рамках змісту статті 15, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.
Також, судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 11.11.24 року, між позивачем та Компанією «АUTOMIR s.r.o.» укладено Контракт № 20241111, згідно з п.3.1. якого оплата за товар здійснюється на умовах 100% передплати проти проформи-інвойсу на підготовану партію товару. Дозволяється оплата частинами. 11 листопада 2024 року сторонами контракту також було підписано специфікацію № 1 на поставку шин Matador THR4 160K 385/65R22,5 у кількості 360 шт., загальною вартістю 104 400,00 доларів США, та виставлено продавцем відповідну проформу-інвойс №24-11-1 від 24.11.2024, згідно з якою позивач перерахував попередню оплату.
Додатковою угодою від 03.02.25р. сторони погодили, що в рахунок вже здійсненої в рамках контракту оплати буде здійснена поставка інших шин (згідно з специфікації № 2 від 03.02.25р. на суму 35 828,00 доларів США та специфікації № 3 від 03.02.25р. на суму 44 078,00 доларів США). Тобто, грошові кошти, які були вже перераховані за проформою-інвойсом № 24-11-1 від 24.11.2024 сторони контракту вирішили використати як оплату іншого асортименту шин, які належним чином погодили підписавши специфікацію, та оформили відповідні зміні шляхом укладення додаткової угоди.
Сторонами контракту підписано специфікацію № 3 від 03.02.2025 року, відповідно до якої погоджено поставку шин пневматичних гумових нових для вантажних автомобілів, 2024 року виробництва, на умовах FCA - Гамбург, Німеччина, виробника SHANDONG HUASHENG RUBBER CO.,LTD (Китай), торгівельної марки Onyx, загальною кількістю 374 на загальну вартість 44 078,00 доларів США. 24 лютого 2025 року продавцем товару оформлено інвойс № 24/02 від 24.02.25р., який має посилання на контракт №20241111 від 11.11.2024 року, специфікацію № 3 від 03.02.2025р., та додаткову угоду № 1 від 03.02.2025 року.
Числові значення товару у інвойсі № 24/02 від 24.02.25р., відповідають числовим значенням специфікації № 3 від 03.02.25р. Таким чином, подані декларантом документи дають можливість достеменно встановити зв'язок між здійсненою оплатою та заявленим до митного оформлення товаром.
Відповідно до п.2.4. Контракту № 20241111 від 11.11.2024, податки, мита, інші збори, які мають сплачуватись у зв'язку з цим Контрактом у країні продавця - несе продавець, а витрати у країні покупця - покупець. Відповідно до п.3.3. Контракту № 20241111 від 11.11.2024, усі банківські витрати, що виникають під час переказу коштів на території продавця - несе продавець, на території покупця - покупець. Відповідно до п.3 Специфікації № 3 від 03.02.2025 року до Контракту № 20241111 від 11.11.2024, шини, вартість який відкоригована відповідачем згідно з оскаржуваним рішенням, постачаються на умовах FCA - Гамбург, Німеччина (згідно з «Інкотермс-2010»), що відповідно до тлумачення означає, що всі витрати на транспортування до місця передачі товару та його завантаження несе продавець.
Отже доводи відповідача в апеляційній скарзі, щодо не врахування судом першої інстанції доводів митниці про ненадання позивачем до митного оформлення проформи-інвойсу є безпідставними.
Щодо повноти включення позивачем транспортної складової до митної вартості товару суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що згідно з п.4.1. Контракту № 20241111 від 11.11.2024 року, Специфікацією № 3 від 03.02.2025 року, інвойсом № 24/02 від 24.02.2025 року, міжнародною транспортною накладною CMR № 24022025 від 24.02.2025 та митною декларацією країни відправлення № 25DE485183064324J від 03.03.2025 року, поставка партії товару, вартість якої відкоригована оскаржуваним рішенням, відбулася на комерційних умовах FCA - Гамбург, Німеччина, тобто до складових вартості товару не включена вартість транспортування цього товару від місця розташування складу продавця до кінцевого пункту призначення, а саме, до м. Дніпро (склад покупця (позивача)). З метою перевезення шин у м. Дніпро, позивач уклав з ФОП ОСОБА_6 договір-заявку № 21-1/02-25 від 21.02.2025 року на здійснення транспортних послуг. Відповідно до рахунку-фактури № 23 від 25.02.2025 року, а також довідки ФОП ОСОБА_6 про транспортні витрати від 25.02.2025 року, вартість доставки вантажу згідно з CMR 24022025 від 24.02.2025р., автомобілем № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом м.Гамбург, Німеччина, - м.Дніпро, Дніпропетровська обл., України через перехід Корчова, Польща - Краківець, Україна, складають 108 900,00 грн, включаючи: - транспортні витрати за маршрутом м.Гамбург, Німеччина - перехід Корчова, Польща - Краківець, Україна - 1200 км., складають 59 400,00 грн., враховуючи подачу автомобіля з попереднього місця розвантаження; транспортні витрати за маршрутом Краківець, Україна - м.Дніпро, Дніпропетровська обл., Україна - 1000 км., складають 49 500,00 грн. Таким чином, вартість транспортування до митного кордону України, яка увійшла у митну вартість товару складає 59 400,00 грн. Отже, митна вартість (фактурна вартість) партії товару склала 44 078,00 доларів США (1 826 208,84 грн. за курсом 41,4313 грн. за 1 долар США на дату декларування), вартість його доставки до митного кордону України - 59 400,00 грн., а всього: 1 885 608,84 грн.
Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем до митного оформлення документи щодо транспортування товару, дійшов правильного висновку про необґрунтованість аргументів митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.
З наведеного випливає, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості, оскільки вони носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Враховуючи правильне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та надання спірним правовідносинам правильної оцінки, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару позивача за ціною договору.
Під час судового розгляду митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Відповідачем не спростовано, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.
Отже, позивач надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни заявленого до декларування товару по спірному рішенню і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2025/000013/2 від 12.03.2025 року та похідної від нього картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2025/000054 від 12.03.2025 року.
Щодо доводів відповідача зазначених в апеляційній скарзі, та які є аналогічні доводам викладеним у відзиві на позов, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв'язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.
Відносно інших доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.
Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі №160/9271/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 09 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва