08 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/844/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Ремез К.І.) в адміністративній справі №160/844/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
13.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047150029721 від 24.12.2024 та скасувати його;
- зобов'язати відповідача нарахувати позивачу ОСОБА_1 пенсію по списку № 1 в зв'язку з наявністю у позивача пільгового стажу 26 років 2 місяці незалежно від віку позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку 19.12.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047150029721 від 24.12.2024 відмовлено в призначенні пенсії з причини недостатності пільгового стажу у позивача. Таке рішення позивач вважає протиправним, з огляду на наявність необхідного страхового та пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах., отже позивач набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047150029721 від 24.12.2024 та скасовано його.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.12.2024 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХП.
В інший частині позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не досліджено усі факти по справі, а саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області не розглядалися документи щодо визначення права позивача на пільгову пенсію по СП 1 визначеного ст. 114 Закону №1058. Наголошує, що нормою ч.3 ст. 114 Закону № 1058 визначені чіткі умови права на пенсію а саме, позивач звертається за пенсією в не залежності досягнення пенсійного віку, але за умови, що позивач попрацював на підземних роботах, провідні професії (не менше 20 років). З огляду на зазначене, вважає, що рішення суду першої має бути скасоване, підстави для призначення пенсії на пільгових умовах позивачу, що визначаються статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні, оскільки позивач не досягнув необхідного пенсійного віку, а саме 50 років та у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи по Списку №1
Позивач та третя особа правом подання відзивів на апеляційну скаргу не скористались.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.12.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №047150029721 від 24.12.2024, за принципом екстериторіальності, відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 1. Вказано, що відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», через відсутність необхідного пільгового стажу на професіях згідно Постанови №202 - 25 років.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов частково виходив з того, що оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем набуто право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, задля належного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 19.12.2024 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020.
Позивачем означене рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Приписами статті 56 Закону № 1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Приписами абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Абзацом першим частини третьої статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За змістом частини п'ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Постанова №202).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Отже, положення частини першої статті 14 Закону №1788-ХІІ аналогічного змісту положенню частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
З наведених норм права слідує, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду в постанові від 21.05.2020 року у справі №550/927/17.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зазначено про те, що він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки його загальний страховий стаж з урахуванням кратності становить 55 років 00 місяців 07 днів (з яких робота за списком №1 - 26 років 02 місяці 00 днів).
З огляду на наведене, у межах спірних правовідносин позивачем було заявлено позовні вимоги щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047150029721 від 24.12.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати пенсію по Списку №1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.
В якості підстави для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідачем в рішенні № 047150029721 від 24.12.2024 та апеляційній скарзі зазначено про те, що у позивача на момент звернення відсутній необхідний пільговий стаж на професіях згідно Постанови №202 (25 років).
Дослідивши записи у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 17.07.1995, судом апеляційної інстанції встановлено, що зокрема у періоди з 16.07.2002 по 03.11.2003 та з 04.11.2003 по 15.09.2004 позивач працював підземним електрогазозварником з повним робочим днем під землею у Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь» (з 08.04.2024 ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь»).
Трудова книжка позивача в частині вищевказаних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про прийняття на роботу електрогазозварником з повним робітничим днем та переведення на участках, вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству, та містять відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то інформацію щодо характеру виконуваної роботи (під землею), зайнятість повний робочий день.
Розділами І та V Списку, затвердженого постановою КМУ № 202, передбачено, що правом на пенсію за статтею ст.114 Закону № 1058-ІV (не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); в тому числі електрогазозварники на підземних роботах.
Отже, професія «електрогазозварник з повним робочим днем під землею» є провідною професією в розумінні частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.
Водночас, з роздруківки розрахунку стажу з урахуванням особливостей трудової діяльності та перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 047150029721 вбачається, що пенсійним органом було враховано означені періоди трудової діяльності позивача (з 16.07.2002 по 03.11.2002, з 04.11.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 15.09.2004) до пільгового стажу за Списком №1, та не було враховано до пільгового підземного стажу за Постановою №202.
З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції критично ставиться до тверджень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з приводу відсутності у позивача необхідного пільгового стажу на професіях згідно Постанови №202 оскільки, ним жодним чином не обґрунтовано причин не зарахування періоду роботи позивача з 16.07.2002 по 03.11.2003 та з 04.11.2003 по 15.09.2004 до пільгового підземного стажу за Постановою №202. До того ж спірне рішення містить посилання на відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, а не частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, як того вимагав позивач.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, колегія суддів вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №047150029721 від 24.12.2024 було прийнято суб'єктом владних повноважень не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів враховує, що обрахунок стажу, який враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відтак, оскільки спір стосується наслідків розгляду відповідачем заяви позивача від 19.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV у вигляді рішення №047150029721 від 24.12.2024, яке скасовано судом як протиправне, зважаючи також на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, колегія суддів суду апеляційної інстанції з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 19.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, а не як помилково вказав суд першої інстанції «згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХП».
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення про часткове задоволення позову дійшов до помилкових висновків про необхідність зобов'язанням відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХП, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020, а отже апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/844/25 - скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії №047150029721 від 24.12.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 19.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати з оплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак