24 вересня 2025 року м.Дніпросправа № 280/2896/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі № 280/2896/24 (суддя Батрак І.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач) від 14.02.2024 №Ф-0649-0801, якою вимагається сплати суму боргу 5114,06грн, у тому числі штраф - 2 352,75 грн. та пені - 2 761,31 грн..
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу.
В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неналежну оцінку доказів у справі, позивач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, а оскаржену нею податкову вимогу - скасувати.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що штраф у розмірі 2352,75 грн. - 10% до 01.01.2015р. (заповнена саме ця графа 10 %) застосовано податковим органом за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 22.01.2019 по 29.02.2020, але за вказаний період згідно даних особового кабінету платника, за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 жодної заборгованості не рахується, всі платежі по ЄСВ позивачем проведені вчасно та у повному обсязі і цей факт не спростовано відповідачем. Відповідач з 12.02.2018 безпідставно і протизаконно обліковує позивача не тільки як ФОП, а ще як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю. Дії відповідача щодо постановки позивача на облік, як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність вже визнані протиправними в судовому порядку, що підтверджується рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі № 280/3017/20, яке, як виявилось, не виконано відповідачем, і подвійний облік і подвійне нарахування податків позивачу продовжується.
Позивач наполягає, що як спірна вимога, так і рішення ГУ ДПС від 02.11.2023 № 52672409/827, прийняті на підставі одних і тих самих правовідносин, і є похідними від постановки позивача на облік, як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.
Рішення ГУ ДПС від 02.11.2023 № 52672409/827 про застосування до позивача штрафу і пені слугувало підставою для подальшого винесення відповідачем спірної вимоги, і таке рішення позивач оскаржила в судовому порядку.
Відповідачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач зазначає, що позивач, знаючи підстави виникнення боргу, не оскаржила рішення контролюючого органу від 02.11.2023 № 52672409/827, яким їй було нараховано штрафні санкції та пеню, та у зв'язку із несплатою яких і було винесено спірну податкову вимогу від 14.02.2024 №Ф-0649-0801. Дана обставина свідчить про те, що позивач згодна з рішенням контролюючого органу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Розгляд справи за клопотанням представника позивача зупинявся. Так, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року було зупинено апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі № 280/2896/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 280/4857/24.
Судом було встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 280/4857/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02.11.2023 № 52672409/827 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 2 352,75 грн. за період з 22.01.2019 до 29.02.2020 та нараховано пеню у розмірі 2 761,31 грн.. Відповідач з даним рішенням суду першої інстанції не погодився, та подав апеляційну скаргу. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 280/4857/24 відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2025 року було поновлено апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі № 280/2896/24, розгляд справи призначено на 24.09.2025 року
Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як фізичну особу-підприємця. Основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є діяльність у сфері права (69.10).
На підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Ради адвокатів Запорізької області від 28.11.2005 № 37 позивач має право на заняття адвокатською діяльністю. Також позивач з 05.01.2011 перебуває на спрощеній системі оподаткування, ставка платника єдиного податку 5 % (3-тя група).
12.06.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області була винесена вимога № Ф-22972-У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, згідно з якою станом на 31.05.2019 у позивача була наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 9 009,66 грн.
Нарахування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску станом на 31.05.2019 у розмірі 9 009,66 грн. контролюючий орган здійснив виходячи із своєї позиції, що позивач повинен сплачувати єдиний соціальний внесок окремо як фізична особа-підприємець та як фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат).
Не погодившись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 12.06.2019 за №Ф-22972-49-У та вважаючи безпідставним взяття на облік як самозайнятої особи, яка проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі № 280/3017/20 позов задоволено повністю, а саме:
- визнано протиправними дії відповідача щодо взяття на облік позивача як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність;
- зобов'язано відповідача зняти позивача з обліку як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність;
- визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.06.2019 №Ф-22972-49-У про сплату боргу (недоїмки).
При цьому, у рішенні судом зазначено, що автоматичне взяття позивача на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, є протиправним. Відповідач у межах розгляду адміністративної справи № 280/3017/20 не надав до суду жодного доказу, який би підтверджував, що позивач надавав до податкових органів заяву про взяття її на облік як фізичну особу, що займається незалежною професійною діяльністю. Тобто відповідач, не мав достатніх правових підстав з 12.02.2018 здійснювати облік позивача одночасно як фізичної особи-підприємця на спрощеній системі оподаткування та як фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат).
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 по справі № 280/3017/20 набрало законної сили 16.09.2020.
У листі відповідача від 12.01.2021 № 364/6/08-01-12-01-08, адресованому Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), вказано, що позивач не перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як особа, що провадить незалежну професійну діяльність. В реєстрі страхувальників позивач з 19.04.2007 перебуває як платник єдиного соціального внеску з категорією страхувальника “ 213 - фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування - єдиний податок».
Листом від 02.03.2021 № 12636/6/08-01-20-06 відповідач повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття позивача з обліку як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.
02.11.2023 відповідачем прийнято рішення №52672409/827, яким до позивача за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у розмірі 2 352,75 грн. за період з 22.01.2019 до 29.02.2020 та нараховано пеню у розмірі 2 761,31 грн..
Наведені вище обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі №280/4857/24, рішення набрало законної сили 20 березня 2025 року.
За даними облікової картки платника податків станом на 31.01.2024 за позивачем обліковувалась недоїмка із сплати єдиного внеску на суму 5114,06 грн, у тому числі штраф - 2352,75 грн, пеня - 2761,31 грн, у зв'язку із чим 14.02.2024 ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф-0649-0801 на вказану суму.
Вимогу відповідача позивач отримала 22.02.2024, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.
Не погоджуючись із сформованою відповідачем вимогою, позивач оскаржила її у адміністративному порядку, направивши до Державної податкової служби України скаргу від 01.03.2024 (вх. ДПС №8137/6 від 05.03.2024).
Рішенням ДПС України від 21.03.2024 №7959/6/99-00-06-02-01-06 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2024 №Ф-0649-0801 ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Судом встановлено, що позивач оскаржила в судовому порядку рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 02.11.2023 року №52672409/827, яким до позивача за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у сумі 2 352,75 грн. за період з 22.01.2019 до 29.02.2020 та нараховано пеню у розмірі 2 761,31 грн..
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі №280/4857/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено, визнано протиправним та скасоване рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 02.11.2023 року №52672409/827.
Позивач, важаючи прийняту відповідачем вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, звернулася до суду із позовом про її скасування.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що доказів сплати суми податкового зобов'язання 5114,06 грн за рішенням ГУ ДПС в Запорізькій області від 02.11.2023 року №52672409/827 позивачем не надано, тому вимога від 14.02.2024 №Ф-0649-0801 винесена правомірно, за даними інтегрованої картки платника єдиного внеску. В ході розгляду справи позивачем доводи податкового органу не спростовані, належних та допустимих доказів в обґрунтування протиправності спірної вимоги податкового органу позивачем не надано, а судом самостійно таких не встановлено.
Колегія судів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України від 08.07.2010 №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).
За змістом статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Статтею 2 Закону №2464-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів); особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У силу частин 2, 3 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
За приписами частини 4 статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України №2464-VI, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (пункт 6 частини 1 статті 1, частина 3 статті 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №469) (надалі - Інструкція №449), у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
За донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску (пункт 3 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI).
Одночасно, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону №2464-VI).
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції №449.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи податкового органу.
Згідно з частиною 14 статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому, платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (підпункт 2 пункту 2 розділу VII Інструкції № 449).
У рішенні вказується період виникнення недоїмки (проставляється з картки інтегрованої картки платника, формується після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, тобто дата від виникнення боргу до дати зарахування суми єдиного внеску, сплаченого на відповідні розрахункові рахунки, та погашення у повному обсязі недоїмки).
На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
За змістом пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацом 3 та/або 4 цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у пп. 3, 4, 6 п. 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Абзацом 1 пункту 4 розділу VI Інструкції №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, суми заборгованості ОСОБА_1 у оскарженій вимозі від 14.02.2024 №Ф-0649-0801 відповідають сумі боргу за рішенням ГУ ДПС у Запорізькій області від 02.11.2023 №52672409/827 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - 5114,06 грн, у тому числі штраф - 2352,75 грн, пеня - 2761,31 грн.
Таке рішення контролюючого органу позивач оскаржила в судовому порядку. Рішенням суду, що набрало законної сили у справі № 280/4857/24, визнано протиправним та скасоване рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 02.11.2023 року №52672409/827 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені.
Відповідно, у позивача відсутні зобов'язання зі сплати санкцій та пені, визначених відповідачем, а отже спірна податкова вимога, сформована на виконання скасованого судом рішення, також є протиправною та підлягає скасуванню.
За встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження, судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення спору.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 311, п.2 ч.1 ст.315, п.1,4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі № 280/2896/24 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 14.02.2024 № Ф-0649-0801 Головного управління ДПС у Запорізькій області, якою вимагається від ОСОБА_1 сплатити суму боргу 5114,06 грн, у тому числі штраф - 2 352,75 грн. та пеня - 2 761,31 грн..
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ ВП44118663) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак