09 жовтня 2025 р.Справа № 520/4560/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 від 08.10.2025 про відвід колегії суддів у справі № 520/4560/22
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними,
У провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 по справі № 520/4560/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 по справі № 520/4560/22 повернуто скаржнику без розгляду.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі № 520/4560/22.
Постановаю Верховного Суду від 09.09.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі №520/4560/22 скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Другого апеляційного адміністративного суду.
Згідно з пролоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.09.2025 справу № 520/4560/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду 25.09.2025 відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 по справі № 520/4560/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.
08.10.2025 від ОСОБА_1 в системі "Електронний суд" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Спаскін О.А., члени колегії: суддя Присяжнюк О.В., суддя Любчич Л.В.
В обґрунтування вищезазначеної заяви заявник посилається на порушення ч. 5 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на підставі порушення Другим апеляційним адміністративним судом ч. 1 ст. 31 КАС України (визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ), порядку розподілу апеляційної скарги на підставі ч. 2 ст. 37 КАС України, а саме: суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції, на підставі чого заявляє відвід колегії суддів у складі: головуючого судді: Спаскіна О.А., суддів: Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.
Проаналізувавши доводи, викладені заявником, матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлений відвід не може вважатись вмотивованим, оскільки наведені в заяві підстави щодо існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості суддів не знаходять свого підтвердження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Згідно із ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно із ч. 11 ст. 40 КАС України відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Колегія суддів зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Щодо посилання ОСОБА_1 , як на підставу відводу на п. 5 ч.1 ст. 36 КАС України, колегія суддів зазначає.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Так заявник зазначає, що апеляційну скаргу на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 по справі № 520/4560/22 було подано ОСОБА_1 01.08.2022 через підсистему «Електронний суд» 08.10.2025. Також, апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/4560/22 подано 17.09.2022.
Порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистеми "Електронний суд", а також порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням такої підсистеми визначено Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи, затвердженим Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами).
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ вказаного Положення, документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходженняупродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.
Крім того, правове регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється, зокрема, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 (далі - Положення про автоматизовану систему документообігу суду).
Відповідно до підпункту 1.2.1 пункту 1.2 вищевказаного Положення, реєстрація вхідної кореспонденції - це фіксування в автоматизованій системі факту надходження до суду судових справ та інших передбачених законом документів.
Зокрема, як зазначено у підпункті 1.2. пункту 2.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов'язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об'єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну.
Крім того, порядок автоматизованої (електронної) обробки, обліку та контролю документів, судових справ за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) і ведення діловодства в паперовій формі визначається Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (далі - Інструкція з діловодства).
Пунктом 10 розділу І вищевказаної Інструкції встановлено, що вимоги Інструкції є обов'язковими для виконання усіма працівниками суду.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції з діловодства канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку,визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС.
Положеннями пункту 2 розділу ІІІ Інструкції з діловодства визначено, що кожен документ реєструється в суді лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження. У разі неможливості з об'єктивних причин (кінець робочого дня, тощо) здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну.
Отже, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підпункту 1.2 пункту 2.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пунктів 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України подана позивачем (апелянтом) 01.08.2022 апеляційна скарга через підсистему «Електронний суд» мала бути зареєстрована в день її надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час.
В той же час, дані підсистеми «Електронний суд» свідчать, що реєстрація апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 по справі № 520/4560/22, поданої 01.08.2022 через підсистему «Електронний суд», відбулася 24.10.2022, шо порушує вищевказані положення чинного законодавства.
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні дійсно введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений та діє на час постановлення цієї ухвали.
З урахувунням вище зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушення порядку визначення колегії судді для розгляду апеляційної скарги по справі № 520/4560/22.
Щодо посилання ОСОБА_1 , як на підставу для відводу колегії суддів на ч. 2 ст. 37 КАС України, колегія суддів зазначає.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
В даному випадку, законодавець підкреслив, що формулювання "у новому її розгляді" охоплює будь-який новий розгляд справи, незалежно від того, чи було її направлено на новий розгляд, чи для продовження розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи № 520/4560/22, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 повернуто апеляційну скаргу, тобто по суті справа не розглядалася.
В даному випадку, під неможливістю брати участь у розгляді справи резумується скасування постанови суду апеляційної інстанції або ухвали про закриття апеляційного провадження.
Проаналізувавши викладені в заяві ОСОБА_1 доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у складі: Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В., Любчич Л.В. у цій справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь суддів у розгляді цієї справи відповідно до ст. 36 КАС України.
Зазначені в заяві ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В., Любчич Л.В., підстави не свідчать про упередженість або необ'єктивність суддів, пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду справи, а фактично відображають власну позицію позивача та незгоду щодо прийнятого суддями рішення, що відповідно до положень ч. 4 ст. 36 КАС України не може бути підставою для відводу.
Тобто, обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості, необ'єктивності та заінтересованості в результаті розгляду справи колегії суддів, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для відводу колегії суддів у справі № 520/4560/22 у складі: головуючий суддя Спаскін О.А., члени колегії: суддя Присяжнюк О.В., суддя Любчич Л.В. відсутні, оскільки заявлений відвід є необґрунтованим.
На підставі ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 29, 30, 31, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 від 08.10.2025 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Спаскін О.А., члени колегії: суддя Присяжнюк О.В., суддя Любчич Л.В. у справі № 520/4560/22 визнати необгрунтованою.
Передати справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 40 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Спаскін О.А.
Судді Присяжнюк О.В. Любчич Л.В.