09 жовтня 2025 р. Справа № 520/5408/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року по справі № 520/5408/25 за позовом Підприємства «Пульс» Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року задоволено частково позов Підприємства «Пульс» Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху. Надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху. Роз'яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області що відповідно до ч. 5 статті 298, статті 299 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про повернення апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Копії зазначених вище ухвал отримано апелянтом 24.09.2025 р. (з урахуванням приписів абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі "Електронний суд".
03.10.2025 р. апелянтом до суду клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що Головним управлінням завчасно було сплачено судовий збір та зазначає що 17.07.25 направлено запит до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Апеляційна скарга підготовлена своєчасно - 31.07.2025., проте відповідь на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшла 28.08.25, у зв'язку з чим апеляційну скаргу було подано 29.08.29, тобто з незначним строком пропуску. Також зазначає про проведення бойових дій на території Харківської області, проведення обстрілів, що відобразились на процесі опрацювання документів. Тому вважає, що наявні підстави для поновлення строків на апеляційне оскарження.
Надаючи оцінку доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято Харківським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження 10.07.2025. Копію рішення надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області в електронному вигляді та доставлено до електронного кабінету одержувача 12.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Водночас, апеляційну скаргу подано 29.08.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.
Що стосується посилання відповідача на отримання відповіді на запит від Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, колегія суддів зазначає, що запит жодним чином не впливає на строк подання апеляційної скарги, адже апелянт мав можливість подати зазначену відповідь після подання апеляційної скарги. Суд зазначає, що відсутній взаємозв'язок між отриманням відповіді Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та поданням в строк апеляційної скарги.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії», справа “Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд також зазначає, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Щодо посилання відповідача на проведення бойових дій на території Харківської області, проведення обстрілів, що відобразились на процесі опрацювання документів, колегія суддів зазначає, що на підтвердження цих обставин відповідач жодних доказів не надає.
При цьому, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальності за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Апелянт, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
За таких обставин, в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційного оскарження слід відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року по справі № 520/5408/25 за позовом Підприємства «Пульс» Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко