08 жовтня 2025 р.Справа № 520/33601/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого- судді Любчич Л.В. у справі 520/33601/24
за позовом ОСОБА_1
до Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області
про скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківського області (далі- Виконком Барвінківської МР, відповідач, апелянт), в якому просив:
- скасувати рішення Виконкому Барвінківської МР від 19.11.2024 у №1091/24 щодо затвердження Рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкодження окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області від 07.11. поточного року №636 без розгляду в обов'язковому порядку його скарги від 13 листопада цього ж року, яка не врахована уповноваженим органом під час прийняття одного з рішень.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року частково задоволено позов ОСОБА_1 .
Скасовано рішення Виконкому Барвінківської МР від 19.11.2024 у №1091/24.
Зобов'язано Виконком Барвінківської МР повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 13.11.2024, з урахуванням висновків суду.
На зазначене судове рішення Виконком Барвінківської МР подав апеляційну скаргу.
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для справи №520/33601/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Любчич Л.В., судді-учасники колегії - Присяжнюк О.В., Спаскін О.А.
Другий апеляційний адміністративний суд, ухвалою від 03.10.2025, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконком Барвінківської МР на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі № 520/33601/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Барвінківської МР про скасування рішення.
16.08.2025 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Другого апеляційного адміністративного суду Любчич Л.В.
В обґрунтування поданої заяви про відвід ОСОБА_1 зазначив, що в ухвалі судді Другого апеляційного адміністративного суду Любчич Л.В. від 03.10.2025 неправдиво зазначено, що апеляційна скарга за формою та змістом нібито відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подана з дотриманням порядку, визначеного ст. 297 КАС України, і строків апеляційного оскарження, передбачених ст. 295 КАС України, відсутні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження (ст. 299 КАС України), оскільки відповідач не надіслав йому копію апеляційної скарги та не додав суду докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу, чим порушені права позивача.
Зазначає, що суддя Другого апеляційного адміністративного суду Любчич Л.В. є головуючим суддею по справі № 520/33601/24 і колишнім суддею Ізюмського міськрайонного суду, а тому може мати місце заангажованість останньої в інтересах відповідача.
Вказує, що суддя Другого апеляційного адміністративного суду Любчич Л.В. вже демонструвала своє негативне ставлення по відношенню до нього у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі №520/35696/24, якою апеляційну скаргу Харківського окружного адміністративного суду - задоволено, що протилежно відрізняється від правової позиції цього ж суду, викладеної у Постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 520/35697/ 24, якою апеляційну скаргу Харківського окружного адміністративного суду - залишено без задоволення.
Вирішуючи питання про відвід та дослідивши доводи поданої позивачем заяви, колегія суддів дійшла до висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.
Зокрема, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення ЄСПЛ по справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення ЄСПЛ по справі Білуха проти України.
Між тим, позивачем в заяві не наведено та з матеріалів електронної справи колегією суддів не встановлено наявних підстав для відводу судді, визначених частиною 1 статті 36 КАС України.
Щодо посилання ОСОБА_1 на неправдиве зазначення в ухвалі суду про відкриття апеляційного провадження, що апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам КАС України та порушення його прав у вигляді не надсилання йому копії апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
02.10.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла апеляційна скарга. До апеляційної скарги додані Виписка з ЄДР, платіжна інструкція № 1075, квитанція про надсилання ОСОБА_1 апеляційної скарги та доданих до неї документів.
Відповідно до п. 2 п. ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються:
- копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з ч. 8-10 ст. 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Аналізуючи положення частини дев'ятої статті 44 КАС України, колегія суддів дійшла висновків, що у разі подання учасником справи апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд» сторона зобов'язана надати до суду докази надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи до їх електронного кабінету з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. Виключно у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Подібні висновки про застосування приписів ч. 9 ст. 44 КАС України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2024 у справі №990/88/24.
Вища рада правосуддя рішенням від 17.08.2021 за №1845/0/15-21 затвердила «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
З 05.10.2021 почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв'язку.
Пунктом 29 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Згідно з п.37 розділу ІІІ Положення наведеного розділу, Підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.
Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Таким чином, у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС з 05 жовтня 2021 року, обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, здійснюється в електронній формі.
Відповідно до п. 42 розділу ІІІ Положення, засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення процесуальних документів є день отримання судом повідомлення про доставлення копії таких документів на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» є днем вручення таких документів, за умови отримання відповідного повідомлення про їх доставлення.
З підсистеми «Електронний Суд» встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС ( Дата реєстрації: 13.07.2023 07:47).
Також, колегія суддів встановила, що відповідач надав квитанцію № 4650711 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету ОСОБА_1 02.10.2025. Також факт доставлення ОСОБА_1 02.10.2025 копії апеляційної скарги з додатками підтверджується довідкою з КП «Діловодство адміністративного суду».
Враховуючи наведені вище приписи ст. 44, 296 КАС України та матеріали справи, колегія суддів стверджує, що апелянт надав належні та допустимі докази направлення позивачеві апеляційної скарги з додатками до його електронного кабінету у підсистемі «Електронний Суд», також колегія суддів наголошує на тому, що у апелянта відсутній обов'язок з направлення копії апеляційної скарги засобами поштового зв'язку, оскільки позивач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Отже, колегія суддів констатує безпідставність твердження ОСОБА_1 про те, що відповідач не надіслав йому копію апеляційної скарги та не додав суду докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу, чим порушені права позивача, з огляду на їх спростування наявними у матеріалах справи документами.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи положення зазначеної правової норми, а також невідповідність доводів ОСОБА_1 , реальним обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання заявленого відводу головуючому-судді Любчич Л.В. обґрунтованим.
Посилання ОСОБА_1 , що суддя Любчич Л.В є колишнім суддею Ізюмського міськрайонного суду, а тому може мати місце заангажованість останньої в інтересах відповідача є безпідставними та надуманими, оскільки на підтвердження такого припущення Магда А.М. жодних доказів не надав. У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на висновки, викладені у п.50 рішення ЄСПЛ по справі Білуха проти України, відповідно до яких особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Щодо доводів заявника про те, що суддя Другого апеляційного адміністративного суду Любчич Л.В. вже демонструвала своє негативне ставлення по відношенню до нього у Постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі №520/35696/24, якою апеляційну скаргу Харківського окружного адміністративного суду - задоволено, що протилежно відрізняється від правової позиції цього ж суду, викладеної у Постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 520/35697/24, якою апеляційну скаргу Харківського окружного адміністративного суду - залишено без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи положення вищезазначеної правової норми, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання заявленого відводу головуючому-судді Любчич Л.В. обґрунтованим, оскільки незгода з судовими рішеннями в інших справах не є підставою для відводу.
Колегія суддів зазначає, що незгода з судовими рішеннями під час розгляду справ є підставою для їх оскарження у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Отже, наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід головуючого- судді Любчич Л.В. обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у її неупередженості, тому вимоги заяви є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях позивача.
Аргументи, на які посилається ОСОБА_1 у своїй заяві, не є підставами для висновку, що суддя, визначена для розгляду цієї справи, може проявити упередженість під час її розгляду.
Інших підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 КАС України, для відводу головуючого - судді Любчич Л.В. позивачем не зазначено.
Колегія суддів зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами.
Жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Любчич Л.В. у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів електронної справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Керуючись статтями 31, 36, 37, 39, 40, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого - судді Любчич Любов Василівни в адміністративній справі 520/33601/24 визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого - судді Любчич Любов Василівни по справі № 20/33601/24 для визначення судді, який не входить до складу колегії суддів, що розглядає зазначену справу, в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Любчич Л.В.
Судді Присяжнюк О.В. Спаскін О.А.