Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/3010/24
Номер провадження2/173/256/2025
іменем України
повне
06 жовтня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі: секретаря Усенко Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ "Дніпро-насіння", третя особа: ТОВ «Верхньодніпровське БТІ», про виділення в натурі в окремий об'єкт та визнання права власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог, відповідно до уточненого позову, позивач посилався на те, що 28.12.2020 та 14.06.2021 купив по 26/1000 часток комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Взагалі у його власності знаходиться 36/1000 часток комплексу будівель та споруд. Інші співвласники: ОСОБА_4 ч 9/100; ОСОБА_3 4/100; ТОВ «Дніпро-насіння» 11/100; 4/100 частини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 демонтували свою частину майна. Комплекс будівель та споруд тепер складає - 276/1000 частки. Виведені в одиниці об'єкти з присвоєнням окремих адрес. Позивач бажає припинити право спільної часткової власності та оформити окремий об'єкт, окрему адресу, а інші співвласники не бажають вести діалог. Його об'єкт має окремий вихід. Частки майна є фактично окремими об'єктами. Спільних приміщень з співвласниками він не має. Кожен співвласник володіє конкретною визначеною часткою об'єкту в цілому. У власності 36/1000 частина, а саме: гараж літ. П1-1 площею - 344,4 кв.м., оглядова яма о/я, зерносховище літ. Р-1 площею - 133,6 кв.м.; ганок літ.р. Невизначеність в цілому його об'єкту не дає можливості вільно розпоряджатись даним майном, що й стало підставою звернення до суду.
Провадження у справі відкрито 27.09.2024.
Ухвалою від 20.01.2025 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.
Відповідно до Розпорядження № 76 від 29.04.2025 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", справа передана на розгляд судді Петрюк Т.М.
Відповідно до Розпорядження № 460 від 17.06.2025 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", справа передана на розгляд судді Челюбєєву Є.В. та ухвалою від 25.07.2025 прийнята до провадження судді.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, надали суду заяви з проханням справу розглянути без їх участі. Позовні вимоги визнають.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву з проханням справу розглянути без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2020 року р. № 1624 приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашовою Г.В., позивачкупив 26/1000 часток комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 14.06.2021 року р. № 770 приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашовою Г.В., позивач купив 26/1000 часток комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до договорів, у власність позивача перейшли частка гаража літ. П-1 площею - 336,7 кв.м., оглядова яма о/я, зерносховище (будівля електрозарядної станції) літ. Р-1 площею - 127,8 кв.м.; ганок літ. р.
Згідно технічного паспорту на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа гаража літ. П1-1 складає 344,4 кв. м., зерносховища літ. Р-1 площа - 133,6 кв.м.
Відповідно до Інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна № 77 від 02.09.2024 встановлено збільшення загальної площі гаража літ. П1-1 (попередня літ. П-1) на 7,7 кв.м за рахунок демонтажу внутрішніх перегородок та арифметичного уточнення площ та збільшення загальної площі зерносховища літ. Р-1 (попередня літ. Р-1) на 5,8 кв.м за рахунок демонтажу внутрішніх перегородок.
Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна, виготовленого 02.09.2024 ТОВ «Верхньодніпровське БТІ», об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровим № 1221010300:03:173:0039, за технічними показниками може бути поділено, склад новоутворених об'єктів нерухомого майна: гараж літ. П1-1, оглядова яма о/я; зерносховище літ. Р-1; ганок літ. р, загальна площа будівель складає 478 кв. м. Запропоновано присвоїти самостійну адресу АДРЕСА_1 . Згідно Схеми розташування будівель та споруд, споруди розташовані на земельній ділянці розміром 4322 кв. м.
Місце розташування земельної ділянки з кадастровим № 1221010300:03:173:0039 - АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1255/08-25 від 01.10.2025 будівлі, які належать ОСОБА_1 , з комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , є окремо розташованими та мають окремі входи, не мають зон спільного користування і можуть використовуватися, як самостійні об'єкти нерухомого майна.
Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено припинення права спільної часткової власності і визнання права власності на частку в натурі, як на самостійний об'єкт нерухомості з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16 ЦК України.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною радою України від 17.07.1997 року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавленим своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
У статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
При вирішенні позову, пред'явленого на підставі статті 365 ЦК України, визначальним для прийняття судом рішення є встановлення обставини про те, що припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників не завдасть шкоди особі, право власності на частку якої припиняється, а визначення істотності шкоди, яка може бути завдана співвласнику, право якого припиняється, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об'єкта, який є спільним майном.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року в справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18), у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року в справі № 344/120/16-ц (провадження № 61-22129св19) та у постановах Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-81цс11, від 02 липня 2014 року в справі № 6-68цс14, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-1943цс16.
Згідно статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 495/6053/19 (провадження № 61-1694св21) вказано, що «кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі. Статтею 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Отже, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації».
Оскільки судом встановлено, що у позивача виникло право власності на частину комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на законних підставах та встановлена можливість виділу в натурі окремого об'єкту нерухомості, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
Суд, виділяючи в натурі окремий об'єкт нерухомості позивачеві та визнаючи за ним право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, не вбачає підстав для привласнення об'єкту нової адреси, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 26-3 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» адреса присвоюється, змінюється, коригується, скасовується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, скасування адреси у строк, визначений цією статтею. У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, скасування адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад. Отже, суд не наділений такими повноваженнями.
Щодо вимог позивача про припинення спільної часткової власності йому та співвласникам, сторонам у справі, то дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки згідно ч. 3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації
Отже, право спільної часткової власності на це майно припиняється лише для позивача, оскільки саме його майно виділене в натурі в окремий об'єкт нерухомості.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ), ТОВ «Дніпро-насіння» (51660, Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхівцеве, вул. Матросова, 31), третя особа: КП «Верхньодніпровське БТІ» (51600, Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Театральна, 16, ЄДРПОУ 03341842) про виділення в натурі в окремий об'єкт та визнання права власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами задовольнити частково.
Виділити в натурі окремий об'єкт нерухомості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за ОСОБА_1 право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 478,0 кв. м. з відповідними будівлями та спорудами (гараж літ. П1-1 площею 344,4 кв.м.; оглядова яма о/я; зерносховище літ. Р-1 площею 133,6 кв.м.; ганок літ. р) на земельній ділянці розміром 4322 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 478,0 кв. м. з відповідними будівлями та спорудами (гараж літ. П1-1 площею 344,4 кв.м.; оглядова яма о/я; зерносховище літ. Р-1 площею 133,6 кв.м.; ганок літ. р) на земельній ділянці розміром 4322 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Повний текст рішення складений 09.10.2025.
Суддя: Є.В. Челюбєєв