Справа № 932/1577/25
Провадження № 1-кс/932/5820/25
08 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050010007628 від 25 травня 2024 року, стосовно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Слов'янськ Донецької області, є громадянином України, має вищу освіту, розлучений, має одну неповнолітню дитину, працездатний, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України,
07 жовтня 2025 року заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра з клопотаннями про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України.
Клопотання прокурора мотивоване тим, що в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України (далі - Положення 1), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521 - Державне агентство лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Крім того, п. 2 Положення 1 передбачено, що Держлісагентство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
При цьому, відповідно до п.п. 4, 6, 11 п. 4 Положення 1, Держлісагентство здійснює державне управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державного контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства (крім державного контролю з карантину рослин та у сфері захисту рослин), організовує ведення лісовпорядкування та впорядкування мисливських угідь та організовує видачу в установленому порядку спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів.
Окрім цього, відповідно до п.п. 22, 23 та 24 п. 4 Положення 1, Держлісагентство забезпечує функціонування державної лісової охорони, координує діяльність лісової охорони інших постійних лісокористувачів і власників лісів, бере участь у забезпеченні реалізації державної політики у сфері пожежної безпеки, забезпечує організацію та координацію заходів з охорони державного мисливського фонду і заходів з регулювання чисельності мисливських, хижих та шкідливих для мисливського господарства тварин, забезпечує здійснення наземно-авіаційної охорони лісів від пожеж, незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, захист лісу від шкідників і хвороб та іншого шкідливого впливу на території лісового фонду підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління та організовує виконання протипожежних, лісозахисних та інших лісоохоронних заходів на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління.
Відповідно до Статуту Державного підприємства «Слов'янське лісове господарство» (далі - ДП «Слов'янський лісгосп»), затвердженого наказом Держлісагенства № 452 від 01.08.2023, ДП «Слов'янський лісгосп» засноване на державній власності, створене на підставі наказу Державного комітету лісового господарства України від 31.10.1991 № 133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України» належить до сфери управління Держлісагенства.
При цьому, згідно зі ст. 3 Статуту серед мети і предмета діяльності ДП «Слов'янський лісгосп» визначено зокрема, ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, відтворення та підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживання інших заходів до законодавства. Забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників i хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу. Запобігання злочинам i адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів i мисливських тварин. Дотримання правил і норм використання лісових ресурсів.
Окрім цього, відповідно до ст. 6 Статуту, до основних обов'язків ДП «Слов'янський лісгосп» входить забезпечувати відтворення, охорону, захист і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності лісових насаджень і посилення їх корисних властивостей, виконувати інші вимоги законодавства щодо ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів.
Відповідно до п. 1 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976 (далі - Положення 2), Державна лісова охорона (далі - Держлісоохорона) діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. Держлісоохорона має статус правоохоронного органу.
Згідно з п. 2 Положення 2 метою діяльності Держлісохорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів є здійснення правових, лісоохоронних та інших заходів, спрямованих на збереження, розширене відтворення, невиснажливе використання лісових ресурсів та об'єктів тваринного світу.
Відповідно до п. 4 Положення 2 основними завданнями Держлісохорони є здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин.
Згідно з п. 5 Положення 2 до посадових осіб Держлісохорони належать посадові особи Держлісагенства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенства, згідно з додатком.
Відповідно до додатку до Положення 2 до посадових осіб Держлісоохорони належать в тому числі керівник, головний лісничий, начальник відділу (сектору) лісового господарства та інженери відділу (сектору) всіх категорій, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» Правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Наказом директора ДП «Слов'янський лісгосп» від 29.12.2023 № 155-к ОСОБА_6 переведено на посаду провідного інженера з охорони та захисту лісу відділу лісового та мисливського господарства ДП «Слов'янський лісгосп».
Згідно з розділом «Завдання та обов'язки» посадової інструкції провідного інженера з охорони та захисту лісу ДП «Слов'янський лісгосп» (далі - посадова інструкція), провідний інженер з охорони та захисту лісу є організатором робіт по охороні лісу від пожеж і самовільних рубок, а також по захисту лісу від шкідників і хвороб. Головним завданням інженера є забезпечення виконання плану по протипожежних і лісозахисних заходів. Розробляє та забезпечує впровадження заходів, спрямованих на виконання плану по протипожежних і лісозахисних роботах. Систематично контролює стан охорони лісів в лісництвах, проводить раптові та контрольні ревізії обходів і дільниць. Проводить роботу по охороні лісів від незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства України. Забезпечує виконання заходів по протипожежному та санітарному облаштуванню території державного лісового фонду. Перевіряє дотримання фізичними та юридичними особами правил пожежної безпеки та санітарних правил в лісах, а також роботу державної лісової охорони в лісництвах. Організовує ведення на території державного лісового фонду лісопатологічного моніторингу, робіт по боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу.
Таким чином, ОСОБА_6 в силу ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009, п.1 Примітки до ст. 364 та ч.3 ст. 18 КК України - є працівником правоохоронного органу, службовою особою та представником влади.
При цьому відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;
Згідно зі ст.ст. 65, 67, 68, 69 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання. У порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок. Лісова ділянка може бути виділена одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для різних видів використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства.
Статтею 70 Лісового кодексу України встановлено, що заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування. Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки. Деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов'язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).
Згідно зі ст. 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Захист лісів від шкідників і хвороб забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом лісів, своєчасного виявлення осередків шкідників і хвороб лісу, здійснення профілактики виникнення таких осередків, їх локалізації і ліквідації. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
При цьому, відповідно до п. 1 Санітарних правил в лісах України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року № 555 (далі - Санітарні правила), Санітарні правила в лісах - це сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійснення робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Згідно п. 2 Санітарних правил, санітарно-оздоровчі заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами.
Відповідно до п. 3 Санітарних правил, види, обсяги, строки, місце та особливості здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів, постійними лісокористувачами на основі погоджених відповідно до вимог статті 29-1 Лісового кодексу України матеріалів лісовпорядкування, а також результатів оцінки санітарного стану лісових насаджень..
Крім того, відповідно до п. 4 Санітарних правил, до санітарно-оздоровчих заходів у тому числі належать: вибіркові санітарні рубки, суцільні санітарні рубки, ліквідація захаращеності, запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу, захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб.
Згідно п. 5 Санітарних правил, санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних планів незалежно від віку лісонасаджень у лісах усіх груп і категорій захисності. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу.
Для погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів власники лісів, постійні лісокористувачі подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - також обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) такі документи: копії матеріалів лісовпорядкування; копії матеріалів обліку лісових пожеж чи матеріалів обліку осередків шкідників і хвороб лісу, актів лісопатологічних обстежень насаджень; копії повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень.
Відповідно до п. 6, 13 Санітарних правил, санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок аварій та стихійного лиха, що викликають деградацію лісових деревостанів. Насадження, пошкоджені верховою лісовою пожежею, відводяться під санітарну рубку після завершення її гасіння в максимально стислі строки. Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха. Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки.
Згідно з п. 26 Санітарних правил, під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки. На ділянках вибіркових санітарних рубок залишають дерева, які виконують важливі біоценотичні функції (старі дуплясті, з відшарованою корою; найстаріші; сухостійні з відламаною кроною (стремпи); з розлогою кроною та боковими гілками, перпендикулярними або близько перпендикулярними стовбуру дерева; вивернуті разом з кореневою системою (виворотні); з гніздами птахів; сховищами кажанів), про що робиться відмітка у лісорубному квитку.
Крім того, відповідно до п. 4 Порядку реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 483 (далі - Порядок) Лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється заготівля деревини в лісах України; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини, встановлюються строки здійснення заготівлі деревини та її вивезення, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також ведеться облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; видається сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів; ведеться облік рентної плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.
Згідно з п. 7 Порядку форми лісорубного квитка, заяви на видачу лісорубного квитка, акта обстеження деревостанів, в яких планується провести рубки формування і оздоровлення лісів, інші рубки та роботи, пов'язані і не пов'язані з веденням лісового господарства, акта відведення лісосіки під час проведення освітлення, прочищення, проріджування, інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних з веденням лісового господарства, відомості чергової лісосіки, плану лісосіки, польової перелікової відомості дерев, призначених для рубки, переліково-оцінювальної відомості (детальна матеріально-грошова оцінка), акта про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування, спеціальної облікової картки на рубки переформування деревостану, заяви на відстрочення лісорубного квитка, заяви на анулювання лісорубного квитка, акта обліку природного поновлення визначає Міндовкілля . Відповідальність за надання недостовірних відомостей у зазначених документах несе заявник.
Відповідно до п.п. 8, 9, 12 Порядку видача лісорубного квитка здійснюється за заявою заявника, поданою в електронній формі через Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема» та/або засобами Порталу Дія, з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема» та Порталі Дія. Заява на видачу лісорубного квитка формується заявником засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема» та/або Порталу Дія з моменту проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та/або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника. Для видачі лісорубного квитка на вибіркові санітарні рубки подаються такі документи: заява на видачу лісорубного квитка; перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів; відомість чергової лісосіки; нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки, за формою згідно з додатком 4 до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555; польова перелікова відомість дерев, призначених для рубки; переліково-оцінювальна відомість (детальна матеріально-грошова оцінка); план лісосіки; копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку, складеного відповідно до Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112, або акта обстеження, складеного відповідно до Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. №650. У разі наявності розбіжностей між матеріалами відведення лісосіки та матеріалами лісовпорядкування додатково подається акт про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування.
Крім того, відповідно до п.п. 7, 8, 9 Порядку організації охорони і захисту лісів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 №612, спостереження та своєчасне виявлення осередків шкідників і хвороб, ослаблення та іншого негативного впливу здійснюється, зокрема, шляхом проведення лісопатологічних обстежень. Лісопатологічні обстеження проводяться постійними лісокористувачами, власниками лісів. До проведення лісопатологічного обстеження можуть залучатися представники територіальних органів Держлісагентства та державних спеціалізованих лісозахисних підприємств. Проведення лісопатологічних обстежень лісових насаджень здійснюється шляхом візуального обстеження стану лісів та з використанням геоінформаційних технологій, геопросторових даних і методів дистанційного зондування землі.
На виконання вищевказаних санітарних норм у лісовій сфері протягом 2024 року між Державним спеціалізованим лісозахисним підприємством «Харківлісозахист» (далі - ДСЛП «Харківлісозахист»), в особі директора ОСОБА_7 та ДП «Слов'янський лісгосп» в особі т.в.о. директора ОСОБА_8 укладено три договори щодо проведення лісопатологічного обстеження насаджень на доцільність призначення в них заходів з поліпшення санітарного стану лісів: № 139/24 від 22.07.2024, № 186/24 від 23.09.2024; № 219/24 від 29.10.2024.
На виконання вищевказаних договорів працівники ДСЛП «Харківлісозахист» повинні були упродовж 2024 року виконати роботи з проведення лісопатологічного обстеження насаджень на доцільність призначення в них заходів з поліпшення санітарного стану лісів згідно технічних завдань до договорів .
Встановлено, що фактично роботи з проведення лісопатологічних обстежень насаджень відповідно до договорів № 139/24 від 22.07.2024, № 186/24 від 23.09.2024; № 219/24 від 29.10.2024 не проводились, працівники ДСЛП «Харківлісозахист» для виконання вказаних робіт до Донецької області не виїжджали.
При цьому головним мікробіологом - начальником відділу лісової фітопатології ДСЛП «Харківлісозахист» ОСОБА_9 складено та видано завідомо неправдивий офіційний документ - акт лісопатологічного обстеження насаджень Олександрівського лісництва ДП «Слов'янський лісгосп» від 20.09.2024 на загальній площі 26,5 га, відповідно до якого обстежені насадження нібито уражені інфекційними хворобами, що негативно впливає на їх загальний санітарний стан, та потребують проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів у вигляді вибіркових санітарних рубок.
Так, ОСОБА_6 , будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи, що фактично роботи з проведення лісопатологічних обстежень насаджень в Олександрівському лісництві не проводились, входячи до складу комісії з лісопатологічного обстеження, явно перевищуючі свої службові повноваження, в порушення розділу «Завдання та обов'язки» посадової інструкції, ст.ст. 19, 65, 67, 68, 69, 70, 86 Лісового кодексу України, п. 6, 13, 26 Санітарних правил, п. 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. №724, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з Т.в.о. директора ДП «Слов'янський лісгосп» ОСОБА_8 , лісничим Олександрівського лісництва ДП «Слов'янський лісгосп» ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому місці на території Донецької області у невстановлений час підписав акт лісопатологічного обстеження насаджень Олександрівського лісництва ДП «Слов'янський лісгосп» від 20.09.2024, який містив завідомо неправдиві відомості щодо того, що обстежені насадження нібито уражені інфекційними хворобами, що негативно впливає на їх загальний санітарний стан, та потребують проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів у вигляді вибіркових санітарних рубок.
В подальшому на підставі акта лісопатологічного обстеження насаджень Олександрівського лісництва ДП «Слов'янський лісгосп» від 20.09.2024, який містив завідомо неправдиві відомості, ДП «Слов'янський лісгосп» отримано лісорубний квиток № 20250127-000024 та із залученням ФОП ОСОБА_11 , якому не було відомо про отримання лісорубного квитка з порушенням законодавства, упродовж 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, проведено рубку дерев, за результатами якої незаконно зрубано 715 дерев листяних порід в Олександрівському лісництві ДП «Слов'янський лісгосп» у кварталі 14 виділу 10 площею 21 га, внаслідок чого спричинено істотну шкоду довкіллю та збитки державі на загальну суму 5 428 371,26 грн.
Таким чином, внаслідок протиправних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 була проведена незаконна порубка дерев, чим спричинено істотну шкоду довкіллю та заподіяно збитків державі на загальну суму 5 428 371,26 грн, що є тяжкими наслідками відповідно до примітки до ст.364 КК України.
Крім того, тимчасово виконуючи обов'язки директора ДП «Слов'янський лісгосп» ОСОБА_8 , будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи, що фактично роботи з проведення лісопатологічних обстежень насаджень відповідно до договорів між ДП «Слов'янський лісгосп» та ДСЛП «Харківлісозахист» № 139/24 від 22.07.2024, № 186/24 від 23.09.2024; № 219/24 від 29.10.2024 не проводились, а Акт лісопатологічного обстеження насаджень Олександрівського лісництва ДП «Слов'янський лісгосп» від 20.09.2024 містить завідомо неправдиві відомості, явно перевищуючі свої службові повноваження, в порушення п.п. 2.1, 2.3, 2.11, 2.12 своєї посадової інструкції, ст.ст. 19, 65, 67, 68, 69, 70, 86 Лісового кодексу України, п. 6, 13, 26 Санітарних правил, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з лісничим Олександрівського лісництва ДП «Слов'янський лісгосп» ОСОБА_10 , та інженером з охорони та захисту лісу ДП «Слов'янський лісгосп» ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні адміністративної будівлі ДП «Слов'янський лісгосп» за адресою: м.Слов'янськ, вул. Анатолія Солов'яненка 1, в січні 2025 року, точний час досудовим розслідування не встановлено, надала вказівку провідному інженеру лісового господарства відділу лісового та мисливського господарства ДП «Слов'янський лісгосп» ОСОБА_12 підготувати та оформити через Єдину екологічну платформу «Екочсистема» заяви на видачу лісорубних квитків.
Діючи за вказівкою ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , у період часу з 27.01.2025 до 23.02.2025 року за допомогою Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема» подав заяву № 20250122-153001 на видачу лісорубного квитка № 20250127-000024 (Олександрівське лісництво, квартал 14, виділ 10, площа 21 га), за результатами розгляду якого Південно - Східним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства було видано лісорубний квиток.
В подальшому ОСОБА_8 , яка діяла умисно, за попередньою змовою групою осіб з лісничим Олександрівського лісництва ДП «Слов'янський лісгосп» ОСОБА_10 , та інженером з охорони та захисту лісу ДП «Слов'янський лісгосп» ОСОБА_6 , залучено до виконання робіт з вибіркових санітарних рубок ФОП ОСОБА_11 , якому не було відомо про отримання лісорубного квитка з порушенням законодавства, яким упродовж 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, проведено рубку дерев, за результатами якої незаконно зрубано 715 дерев листяних порід в Олександрівському лісництві ДП «Слов'янський лісгосп» у кварталі 14 виділу 10 площею 21 га, внаслідок чого спричинено істотну шкоду довкіллю та збитки державі на загальну суму 5 428 371,26 грн.
Таким чином, внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 була проведена незаконна порубка дерев, чим спричинено істотну шкоду довкіллю та заподіяно збитків державі на загальну суму 5 428 371,26 грн., що є тяжкими наслідками відповідно до примітки до ст. 246 КК України.
Крім того, 22 липня 2024 року між Державним спеціалізованим лісозахисним підприємством «Харківлісозахист», в особі директора ОСОБА_7 , у подальшому «Виконавець», та Державним підприємством «Слов'янське лісове господарство», у подальшому «Замовник», в особі т.в.о. директора ОСОБА_8 , укладено три договори щодо проведення лісопатологічного обстеження насаджень на доцільність призначення в них заходів з поліпшення санітарного стану лісів: № 139/24 від 22.07.2024, № 186/24 від 23.09.2024; № 219/24 від 29.10.2024.
На виконання вищевказаних договорів працівники ДСЛП «Харківлісозахист» повинні були упродовж 2024 року виконати роботи з проведення лісопатологічного обстеження насаджень на доцільність призначення в них заходів з поліпшення санітарного стану лісів згідно технічних завдань до договорів .
При цьому ОСОБА_9 , обіймаючи посаду головного мікробіолога - начальника відділу лісової фітопатології ДСЛП «Харківлісозахист», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, використовуючи своє службове становище та діючи всупереч інтересам служби, умисно, з метою приховання факту невиконання своїх посадових обов'язків, пов'язаних з проведенням лісопатологічних обстежень насаджень в ДП «Слов'янський лісгосп», у вересні 2024 року перебуваючи у не встановленому місці, точні дати та час досудовим розслідуванням не встановлено, склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ - Акт лісопатологічного обстеження та оцінки санітарного стану насаджень Олександрівського лісництва ДП «Слов'янський лісгосп» від 20.09.2024 про нібито її участь у проведені лісопатологічних обстежень насаджень, що потребують вибіркових санітарних рубок.
Далі, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді провідного інженера з охорони та захисту лісу відділу лісового та мисливського господарства ДП «Слов'янський лісгосп», у вересні 2024 року, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена, у невстановленому під час досудового розслідування місці, шляхом проставляння свого власного підпису в Акті лісопатологічного обстеження та оцінки санітарного стану насаджень Олександрівського лісництва ДП «Слов'янський лісгосп» від 20.09.2024, засвідчив факт проведенням ним у складі комісії даного обстеження, в той час, як фактично вказане обстеження не проводилось, чим вніс завідомо неправдиві відомості у вказаний вище акт, що є офіційним документом.
В подальшому на підставі акта лісопатологічного обстеження насаджень Олександрівського лісництва ДП «Слов'янський лісгосп» від 20.09.2024, який містив завідомо неправдиві відомості, ДП «Слов'янський лісгосп» отримано лісорубний квиток № 20250127-000024 та із залученням ФОП ОСОБА_11 , якому не було відомо про отримання лісорубного квитка з порушенням законодавства, упродовж 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, проведено рубку дерев, за результатами якої незаконно зрубано 715 дерев листяних порід в Олександрівському лісництві ДП «Слов'янський лісгосп» у кварталі 14 виділу 10 площею 21 га, внаслідок чого спричинено істотну шкоду довкіллю та збитки державі на загальну суму 5 428 371,26 грн.
Таким чином, внаслідок протиправних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 була проведена незаконна порубка дерев, чим спричинено істотну шкоду довкіллю та заподіяно збитків державі на загальну суму 5 428 371,26 грн, що є тяжкими наслідками відповідно до примітки до ст. 246 КК України.
13 серпня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 КК України. - перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони спричинили тяжкі наслідки; ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України - незаконній порубці дерев у лісах, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, якщо вони спричинили тяжкі наслідки; ч. 2 ст. 366 КК України - внесенні до офіційних документів, завідомо неправдивих відомостей, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вручено пам'ятку з правами та обов'язками підозрюваного.
Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк до 10 років.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
14 серпня 2025 року Шевченківським районним судом м. Дніпра відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 13 жовтня 2025 року.
У строк до 13 жовтня 2025 року завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не вбачається можливим, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Строк досудового розслідування кримінального провадження було продовжено до 4 місяців до 13 грудня 2025 року.
Прокурор в своєму клопотанні просить продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, беручи до уваги те, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 пояснив, що, на його думку, ризики, зазначені прокурором у клопотанні жодним чином не підтверджені. ОСОБА_6 жодним чином не перешкоджав кримінальному провадженню, не порушував обов'язків, покладених на нього у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу. Він має на утриманні неповнолітню дитину, і перебування під цілодобовим домашнім арештом не дає йому можливості працевлаштуватись та надавати дитині матеріальну допомогу. Крім того, у зв'язку з загостренням бойових дій на території Донецької області цілодобовий домашній арешт унеможливлює миттєву евакуацію у разі потреби. Просив задовільнити клопотання частково, та продовжити ОСОБА_6 застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_4 підтримав думку захисника ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку своїх захисників, просив змінити цілодобовий домашній арешт на нічний.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши докази, долучені до клопотання та надані в судовому засіданні, слідчий суддя прийшов таких висновків.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням Другого оперативного відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську про вчинення кримінального правопорушення від 05.08.2024, протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , протоколами оглядів (обстеження) території ДП «Слов'янське лісове господарство», Довідкою управління безпеки Департаменту безпеки ДП «Ліси України», висновками судово-почеркознавчих експертиз, та висновками комплексних судових інженерно-екологічних та економічних експертиз, згідно яких, підтверджено збитки, завданих внаслідок незаконної рубки лісів; матеріалами, зібраними під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та іншими доказами в їх сукупності.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08 жовтня 2025 року за клопотанням заступника керівника Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_26 , погодженим з заступником керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_27 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050010007628 від 05.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України, продовжений до чотирьох місяців, тобто до 13 грудня 2025 року.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідчим суддею встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6
- може почати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що вона підозрюється у вчиненні низки тяжких злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, тому наслідки і ризик втечі можуть бути визнані нею менш небезпечними, ніж кримінальне переслідування.
В той же час слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий в своєму клопотанні, не доведений, оскільки по-перше, не надано будь-яких доказів на підтвердження наміру підозрюваної впливати на свідків у кримінальному провадженні по-друге, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином відповідно до обґрунтування слідчого не конкретизований та фактично дублює інші ризики.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та судового розгляду і, в тому числі, забезпечить запобігання встановленому ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосовуючи такий запобіжний захід як домашній арешт, слідчий суддя враховує, що у розпорядженні слідчого по даному провадженню є достатні дані, що свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень та докази, що до їх скоєння причетний підозрюваний ОСОБА_6 із кваліфікацією цих кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України; враховує особу та життєві зв'язки підозрюваного, а саме те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; має на утриманні одну неповнолітню дитину; відомості про перебування на медичних обліках за місцем мешкання відсутні; відомості про находження до правоохоронних органів скарг на поведінку підозрюваного відсутні; має реальну можливість проживати в будинку в м. Слов'янськ Донецької області за місцем реєстрації.
Слідчий суддя не знаходить підстав для зміни режиму домашнього арешту з цілодобового на нічний, оскільки в такому випадку мета застосування заходу забезпечення кримінального провадження не буду досягнута. При цьому необхідно звернути увагу на те, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту жодним чином не перешкоджає його евакуації у випадку настання реальної загрози його життю та здоров'ю у випадку наближення лінії бойового зіткнення до м. Слов'янськ Донецької області. Також слідчий суддя зауважує, що стороною захисту не надано доказів того, що ОСОБА_6 єдиний в родині, хто здатний працювати та утримувати себе та інших членів родини, і родина не має будь-яких інших джерел доходу.
Строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 необхідно визначити у два місяці з дня ухвалення рішення про продовження строку застосування запобіжного заходу, що знаходиться в межах визначеного на сьогоднішній день строку досудового розслідування.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 181 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк застосування відносно ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Слов'янськ Донецької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту на строк до 08 грудня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі процесуальні обов'язки:
1) цілодобово не залишати місце постійного проживання: будинок АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків необхідності отриманні невідкладної медичної допомоги або рятування життя;
2) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
3) утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню;
4) не вчиняти інших правопорушень.
Виконання ухвали доручити ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції.
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1