Справа 932/1893/25
Провадження № 1-кс/932/4778/25
про розгляд клопотання про скасування арешту майна
9 жовтня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання т.в.о командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
До Шевченківського районного суду міста Дніпра звернувся т.в.о командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому просив скасувати арешт майна, накладеного 24.02.2025 ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська справа № 932/1893/25 провадження № 1-кс/932/735/25 у межах кримінального провадження № 62025050010007911 на автомобіль марки NISSAN NAVARA, н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2007 року випуску, належний військовій частині НОМЕР_1 .
У призначене судове засідання представник військової частини НОМЕР_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду клопотання, не з'явився, будь - яких заяв чи клопотань не подав.
Прокурор надав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Питання щодо скасування арешту майна просив вирішити на розсуд суду.
Вивчивши клопотання та надані матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
У визначеннях основних термінів в ст. 3 КПК України встановлено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Повноваження слідчого судді, за змістом КПК України, розповсюджуються на питання, врегульовані у розділах ІІ та ІІІ вказаного кодексу, тобто у стадії досудового розслідування.
Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
За змістом статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Тобто частини 3 та 4 ст. 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника/слідчого/дізнавача органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК України Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК України. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Такого висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду у справі № 554/2506/22 (постанова від 15.04.2024).
З наданих судді матеріалів вбачається, що 25.07.2025 слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорськ, винесено постанову про закриття кримінального провадження № 62025050010007911 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Відомості про оскарження цієї постанови у матеріалах справи відсутні.
Таким чином повноваження слідчої судді для розгляду клопотання про скасування арешту майна, у зв'язку із закінченням у кримінальному провадженні № 62025050010007911 від 20.02.2025 стадії досудового розслідування із закриттям справи за відсутністю складу кримінального правопорушення, відсутні.
Беручи до уваги викладене, слідча суддя вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні клопотання про скасування арешту майна за клопотанням т.в.о командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 9, 174, 376 КПК України, слідча суддя
У задоволенні клопотання про скасування арешту майна т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1