Справа № 199/5387/25
(3/199/2984/25)
іменем України
09 жовтня 2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проходить військову службу на посаді водія 2 вогневого зводу 1 стартової батареї 1 ракетного дивізіону, має військове звання «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП,
- за участі: захисника - адвоката Плошенка В.І., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 298202 від 12.04.2025, ОСОБА_1 20.01.2025 о 08:00 годині за адресою: Донецька область, с.Золотий Колодязь, вул. Донецька, керуючи транспортним засобом «FMTV M142», номерний знак НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, але місце пригоди залишив.
На думку посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.10.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими SMS-повістками, які він отримав: 24.04.2025 о 09:49:22 годині; 01.05.2025 о 10:36:15 годині; 14.05.2025 о 15:48:19 годині, 29.09.2025 об 11:58:36 годині, 01.10.2025 об 11:15:31 годині та 03.10.2025 о 09:27:07 годині, а також останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, враховуючи і те, що відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги бн від 17.04.2025 інтереси ОСОБА_1 в суді представляє адвокат Плошенко В.І.
Допитаний в судовому засіданні, яке відбулось 06.05.2025, потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 20.01.2025 приблизно о 08:00 годині, він, керуючи транспортним засобом «Chrysler 300C», державний номерний знак НОМЕР_2 , виїжджав з населеного пункту Золотий Колодязь Донецької області. Здійснюючи поворот ліворуч, на підйом, в бік траси в напрямку міста Краматорськ Донецької області. Праворуч від його автомобіля, орієнтовно в 100-150 м, рухався транспортний засіб «Himars». Побачивши, що транспортний засіб «Himars» не дотримується дистанції, він увімкнув сигнал повороту вправо та почав здійснювати маневр вправо, щоб його пропустити. Однак транспортний засіб «Himars» здійснив зіткнення із задньою частиною його автомобіля у зв'язку з чим його знесло на кілька метрів вперед. Після цього водій транспортного засобу «Himars» замкнувся в кабіні транспортного засобу та не виходив до приїзду представників військової частини. Після прибуття на місце дорожньо-транспортної пригоди представника військової частини, в якій ОСОБА_1 проходить військову службу, транспортний засіб «Himars» покинув місцем пригоди з метою дотримання вимог про маскування. Після виклику працівників поліції ОСОБА_1 також покинув місце дорожньо-транспортної пригоди. Також потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що керівництво військової частини ховала водія ОСОБА_1 від працівників поліції протягом 2-х місяців після вчинення вказаної пригоди, лише після втручання начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та начальника штабу ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_1 було доставлено до відділення поліції.
У судовому засіданні 06.05.2025 захисник - адвокат Плошенко В.І., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зазначив, що зі складеним протоколом ОСОБА_1 не згоден та долучив до матеріалів справи письмові пояснення останнього щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди за його участю.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 20.01.2025 близько 08:00 годині він, керуючи спеціальним транспортним засобом «FMTV M142», номерний знак НОМЕР_1 , на чорному фоні «Хаймарс», рухався по автодорозі від населеного пункту Кучерів Яр у напрямку населеного пункту Петрівка Донецької області. Швидкість транспортного засобу була 90 км/г. Вага транспортного засобу складала 16 т. Перебуваючи у вказаному вище місці, він виконував бойове розпорядження поблизу зони бойових дій, до якої було близько 30 км (БР ОСУВ Хортиця № 313/44/1029т від 20.01.2025 «ТАЄМНЕ»). Був світлий час доби, суха проїзна частина, видимість не обмежена. У вказаний час попереду за напрямком свого руху він побачив Т-образне перехрестя, а саме прилягання дороги ліворуч від свого транспортного засобу. Наближаючись до перехрестя, він побачив, що ліворуч до перехрестя наближається легковий автомобіль, як пізніше з'ясувалось, це був автомобіль «Chrysler 300C», державний номерний знак НОМЕР_2 . На нерегульованому перехресті були відсутні дорожні знаки пріоритету, тобто вказане перехрестя він розглядав як рівнозначне. Він продовжив рух, тому що мав перевагу перед автомобілем «Chrysler 300C», оскільки він наближався до перехрестя праворуч від нього та розраховував, що вказаний автомобіль зупиниться та дасть йому дорогу. Однак автомобіль «Chrysler 300C» не зупиняючись виїхав на перехрестя, повернув наліво у безпосередній близькості від транспортного засобу, яким він керував. Він відразу застосував екстрене гальмування, після чого сталося зіткнення передньою частиною його транспортного засобу із задньою частиною автомобіля «Chrysler 300C». Про дорожньо-транспортну пригоду він повідомив свого комбата ОСОБА_3 засобами телефонного зв'язку, який приїхав на місце дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки транспортні засоби «Хаймарс» є пріоритетною ціллю для військ рф, водії таких транспортних засобів не мають права затримуватися на одному місці, у зв'язку з чим він отримав наказ від комбата поїхати до місця свого призначення, оскільки в момент дорожньо-транспортної пригоди він рухався після пуску ракет, тобто за ним вже йшла охота за допомогою безпілотників. Він не вважає себе винним у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки це не було проявом ухилення чи недобросовісної поведінки, а було дією з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, так як вказана небезпека не могла бути усунена іншим шляхом.
Враховуючи вищевикладене стороною захисту було заявлено клопотання про закриття провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні, яке відбулось 08.10.2025, за клопотанням представника потерпілого - адвоката Зайця П.Л. було допитано в режимі дистанційного судового провадження свідка ОСОБА_4 , який зі слів представника потерпілого в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди рухався в одному транспортному засобі з потерпілий ОСОБА_2 .
Так, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він разом з ОСОБА_2 проходить службу в одному підрозділі військової частини НОМЕР_3 . З потерпілим ОСОБА_2 він знайомий. В січні 2025 року він разом з потерпілим ОСОБА_2 рухався на транспортному засобі «Chrysler 300C», державний номерний знак НОМЕР_2 , в с. Золотий Колодязь в напрямку траси на м.Добропілля Донецької області. За кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_2 . Під'їжджаючи до рівнозначного перехрестя, ОСОБА_2 зупинився, подивившись по сторонам, вони побачили, що з правої сторони на досить великій відстані від їх транспортного засобу рухався військовій автомобіль та, розуміючи, що вказаної відстані буде достатньо для здійснення маневру повороту, ОСОБА_2 повернув ліворуч. Здійснивши поворот ліворуч, їх транспортний засіб проїхав приблизно 45 м, після чого ОСОБА_2 побачив, що військовий автомобіль для здійснення запуску ракет різко наблизився до їх автомобіля та щоб надати перевагу військовому автомобілю, ОСОБА_2 прийняв до обочини та в цей момент відбувся удар в задню частину їх транспортного засобу, від якого автомобіль відкинуло десь на 6 м вперед. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб, яким керував ОСОБА_2 отримав значні механічні пошкодження, він не був пригодний до подальшої експлуатації, оскільки була пошкоджена передня частина підвіски. Військовий спеціальний транспортний засіб механічних пошкоджень не зазнав. Даний транспортний засіб був без споряджених ракет для здійснення пострілів. Після зіткнення ОСОБА_2 повідомив при вчинення дорожньо-транспортної пригоди органи поліції та військової служби правопорядку, оскільки учасником пригоду був військовий транспортний засіб. Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій військового автомобіля намагався залишити місце пригоди, однак він разом з ОСОБА_2 не дали йому це зробити. Після чого водій військового автомобіля закрився в кабіні транспортного засобу та не виходив з автомобіля, а в подальшому взагалі залишив місце пригоди. По приїзду на місце пригоди працівники поліції склали схему дорожньо-транспортної пригоди, а також відібрали від нього та ОСОБА_2 пояснення.
Вислухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 та думки захисника-адвоката Плошенка В.І., а також представника потерпілого - адвоката Зайця П.Л., вивчивши письмові пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Перевіряючи доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. При цьому, такі дії мають вчинятися свідомо з метою залишення місця дорожньо-транспортної пригоди. Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини та мотивом нехтування забезпеченням безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.10.а Правил дорожнього руху, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Як слідує з постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 09.10.2025 (справа № 199/5387/25), провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрито на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Щодо показів свідка ОСОБА_4 , наданих ним в судовому засіданні, про те, що саме водій ОСОБА_1 винуватий у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб «Chrysler 300C», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , чим останньому завдано значних збитків, то суд відноситься до них критично і розцінює їх такими, що надані ОСОБА_5 з метою притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП та подальшого стягнення з останнього грошових коштів на ремонт транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 , оскільки вони спростовуються письмовими матеріалами кримінального провадження, зокрема висновком експерта № СЕ-19/104-25/23251-ІТ від 11.09.2025 за експертною спеціальністю 10.1 (експертиза обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод), згідно з яким в діях водія автомобіля «FMTV M142», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору могли б перебувати в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Як зазначив в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , вони також разом з ОСОБА_2 проходять військову службу в одній військовій частині Збройних Сил України НОМЕР_3 , він на посаді інструктора, а ОСОБА_2 є керівником всього сержантського складу військової частини. З ОСОБА_2 у них дружні стосунки. Надати пояснення в суді під час розгляду даної справи його попросив саме ОСОБА_2 .
Суд також зауважує, що ані відповідно письмових пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ані відповідно пояснень потерпілого ОСОБА_2 , наданих в судовому засіданні під час розгляду справи, не вбачається відомостей про те, що в транспортному засобі «Chrysler 300C», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , знаходився пасажир ОСОБА_4 , що ставить під сумнів перебування ОСОБА_4 в салоні вищевказаного транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 , 20.01.2025 о 08:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином вищевказані свідчення свідка ОСОБА_4 , надані в судовому засіданні, суд оцінює критично та не бере до уваги, оскільки дана особа безпосередньо зацікавлена в долі ОСОБА_2 , оскільки вони є побратимами, проходять службу в одній військовій частині та мають дружні стосунки, а також такі покази свідка повністю суперечать дослідженим матеріалам справи.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна.
Крім того, доходячи до такого висновку, суд враховує і те, що водій ОСОБА_1 керував військовим автомобілем «FMTV M142» (Хаймарс), номерний знак НОМЕР_1 , який закріплений за ним на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 599 від 27.12.2024, виконуючи бойове завдання. Вказаний транспортний засіб перевозив озброєння у зв'язку з чим водій такого транспортного засобу повинен бува дотримуватися режиму радіомовчання, маскування і динаміки руху. Враховуючи, що даний транспортний засіб є однією з пріоритетних цілей вороги, тому тривале його перебування на місці дорожньо-транспортної пригоди з метою оформлення співробітниками поліції, могла створити реальну загрозу зриву бойового завдання, що могло мати надзвичайно тяжкі наслідки для безпеки держави, військовослужбовців, мирного населення.
Разом з тим, суд також враховує, що після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , залишаючись на місці пригоди, одразу засобами телефонного зв'язку повідомив про ДТП своє керівництво, а саме командира стартової батареї 1 ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_6 , який приїхав на місце пригоди та дав ОСОБА_1 усний наказ негайно їхати до місця призначення, при цьому ОСОБА_6 залишився на місці пригоди до приїзду поліцейських, яким надав всю інформацію щодо транспортного засобу, причетного до ДТП та особи, яка ним керувала.
Інших доказів вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять, а протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, не може бути єдиною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно до положень ст. 1 та ч. 1 ст. 2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена ст. 62 Основного Закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Отже, на переконання суду, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, тоді як, відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність поставленого у вину працівником поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП - закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко
09.10.2025