Справа № 199/6980/25
(2/199/3816/25)
Іменем України
06.10.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 82251,24 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 24 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №77998184. Відповідно до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №77998184 від 24 листопада 2021 року. Заборгованість за договором позики № 77998184 становить 42462 грн., з яких: 15000 грн. - заборгованості за основною сумою кредиту, заборгованості за відсотками - 27462,00 грн.
Також, 13 серпня 2021 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір №1725573498.
07.10.2016 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ПАТ «ТАСКОМБАНК», було укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, а в подальшому 04.04.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1725573498 від 13 серпня 2021 року в розмірі 39789,24 грн., з яких: 15724,93 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 1,19 грн. - сума заборгованості за відсотками, 24063,12 грн. сума заборгованості по комісії, які позивач просив стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 04 червня 2025 року відкрито провадження по даній справі.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №77998184. Сума позики - 15000,00 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка на день - 1,99%.
Відповідно до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №77998184 від 24 листопада 2021 року. Заборгованість за договором позики № 77998184 становить 42462 грн., з яких: 15000 грн. - заборгованості за основною сумою кредиту, заборгованості за відсотками - 27462,00 грн.
Також, 13 серпня 2021 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір №1725573498. Сума кредиту - 21108,00 грн., строк кредитування - 12 місяців.
07.10.2016 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ПАТ «ТАСКОМБАНК», було укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, а в подальшому 04.04.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1725573498 від 13 серпня 2021 року в розмірі 39789,24 грн., з яких: 39789,24 грн., з яких: 15724,93 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 1,19 грн. - сума заборгованості за відсотками, 24063,12 грн. сума заборгованості по комісії.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача по тілу кредиту по договору позики № 77998184 становить 15000,00 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з відповідача.
У постанові від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що заборгованість за відсотками відповідно до розрахунку заборгованості нарахована поза межами строку дії договору позики № 77998184, а тому суд вважає за необхідне здійснити перерахунок даної заборгованості з урахування строків кредиту за вищевказаним договором, стягнувши за договору позики № 77998184 суму заборгованості по відсоткам в розмірі 3582,00 грн., оскільки дана сума заборгованості обумовлена таблицею обчислення загальної вартості кредиту, підписаної сторонами кредитного договору.
Що стосується стягнення заборгованості по кредитному договору № 1725573498 від 13 серпня 2021 року, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в цій частині, виходячи з наступного.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень ст. 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що матеріали справи не містять належного розрахунку заборгованості, сум погашення заборгованостей за наявності таких, оскільки сума кредиту становила 21108,00 грн., у той час як позивачем заявлено 15724,93 грн. Крім того не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії в розмірі 24063,12 грн. за договором №1725573498, оскільки в умовах кредитного договору відсутні умови щодо сплати відповідачем комісії.
Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, з урахуванням результату розгляду справи, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12,81, 133,141, 144,263-265,274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за договором позики № 77998184 в розмірі 18582,00 грн., що складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 15000,00 грн., заборгованість по відсоткам - 3582,00 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 гривень, а всього 21610 (двадцять одна тисяча шістсот десять) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко?