Рішення від 09.10.2025 по справі 167/642/25

Справа № 167/642/25

Номер провадження 2/167/382/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 жовтня 2025 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

19 червня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі - ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ») Пархомчук С. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що 29 серпня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» (далі - ТОВ «ЗАЙМЕР») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 203906 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.

Зазначає, що відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 3000 грн, дата надання кредиту: 29 серпня 2021 року, строк кредиту: 30 днів валюта кредиту: UAH, стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних.

Вказує, що відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів та 29 серпня 2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3000 грн за реквізитами вказаної платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.

Представник позивача зазначає, що 17 лютого 2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено Договір факторингу № 01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17 лютого 2022 року до Договору факторингу № 01-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Зазначає, що на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 203906 від 29 серпня 2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.

Покликається на те, що згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 16 квітня 2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 13260 грн, з яких: 3000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 10260 грн прострочена заборгованість за відсотками.

У зв'язку з наведеним просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 203906 від 29 серпня 2021 року в розмірі 13260 грн та судові витрати.

21 липня 2025 року представник ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» Пархомчук С. В. через підсистему «Електронний суд» надіслав заяву в якій просить стягнути ОСОБА_1 судові витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 10500 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився. 08 серпня 2025 року через підсистему "Електронний суд" надіслав заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розгляд справи проводити у його відсутності. В прохальній частині позовної заяви проти винесення заочного рішення у справі не заперечува.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, будь-яких заяв/клопотань до суду не подавав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 24 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 22 липня 2025 року у зв'язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час та місце судового засідання розгляд справи відкладено.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року у зв'язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час та місце судового засідання розгляд справи відкладено.

Судом неодноразово та завчасно судова повістка направлялась відповідачу на зареєстровану в установленому законом порядку адресу місця проживання відповідача, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18)

Поруч з цим, судом розміщувалися на офіційному вебсайті судової влади України оголошення про виклик відповідача в судове засідання на 10 год 00 хв 10 вересня 2025 року та 09 жовтня 2025 року на 13 год 30 хв.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначені судові засідання з викликом сторін, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, причини неявки в судове засідання не повідомив, а тому суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом установлено, що 29 серпня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 203906 про надання фінансового кредиту.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 27 вересня 2021 року. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому випадку діє до повного його виконання сторонами (п. 1.2 Кредитного договору).

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором (п. 1.3 Кредитного договору).

Згідно з п. 1.4 Договору кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 був надісланий одноразовий ідентифікатор (CL1198) на його номер мобільного телефону ( НОМЕР_2 ).

Згідно підтвердження товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» у рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30 вересня 2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача (платник: ТОВ КЛАЙ ІНВЕСТ; номер транзакції 33022-56865-05123; сума: 3000 грн; дата і час проведення: 2021-08-29 11:28:09; номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_1 ; емітент платіжної картки отримувача: PRIVAT BANK; опис: видача кредита 203906).

17 лютого 2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладений Договір факторингу № 01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників (додатку № 1 до цього Договору).

Згідно з п. 1.2. Договору факторингу фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників (додатку № 1 до цього Договору).

12 жовтня 2022 року ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» уклали Додаткову угоду до Договору факторингу № 01-17/02/2021 від 17 лютого 2022 року про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (новацію), за цією угодою сторони замінили предмет договору з послуг факторингу на відступлення права вимоги за кредитними договорами на підставі ст. 512 Цивільного кодексу України. Згідно з вказаною угодою первісний кредитор передав новому кредиторові (за плату) права вимоги до позичальників, зазначених у реєстрі боржників до згаданого договору, в тому числі - до ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13260 грн, з яких: 3000 грн сума заборгованості по тілу кредиту та 10260 грн сума заборгованості за відсотками.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитними договором № 203906, наданою стороною позивача, ОСОБА_1 має перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість станом за період з 29 серпня 2021 року по 16 квітня 2025 року у розмірі 13260 грн, з яких: 3000 грн прострочене тіло кредита та 10260 грн прострочені відсотки.

14 квітня 2025 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на адресу відповідача ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 203906 від 29 серпня 2021 року.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем (ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ») за Кредитним договором № 203906 від 29 серпня 2021 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону в разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 29 серпня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір про надання фінансового кредиту № 203906, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором CL1198, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 3000 грн, який він зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ним на визначених у Кредитному договорі умовах (строк кредитування 30 днів, процентна ставка 2 % на добу).

Однак, відповідач належним чином взяті на себе обов'язки за Кредитним договором не виконав, чим допустив заборгованість перед позивачем в розмірі 13260 грн, з яких: 3000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 10260 грн прострочена заборгованість за відсотками.

Первісний кредитор ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», згідно Договору факторингу № 01-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року.

А відтак, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за укладеним ним Кредитним договором про надання фінансового кредиту № 203906 від 29 серпня 2021 року.

Ураховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) ні на рахунки ТОВ «ЗАЙМЕР», ні на рахунки попереднього кредитора, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, суд доходить переконання, що позов необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором № 203906 від 29 серпня 2021 року в розмірі 13260 грн, з яких: 3000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 10260 грн прострочена заборгованість за відсотками.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Щодо стягнення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через підсистему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (клієнтом) та адвокатом Пархомчуком С. В. 29 грудня 2023 року укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат (виконавець) бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 Договору про надання правової допомоги вартість години роботи адвоката встановлена сторонами у розмірі 2000 гривень за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги. Факт надання правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг), який містить детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) та здійснених витрат.

Згідно з актом про отримання правової допомоги від 14 липня 2025 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» прийняло правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Кредитним договором № 203906 від 29 серпня 2021 року.

Загальна вартість за послуги з надання правової допомоги становить 10 500 грн, яка складається з наступних послуг: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання заборгованості (кількість годин - 1 год, вартість - 2000 грн); складення та подання до суду позовної заяви, моніторинг та аналіз судової практики (кількість годин 2,5 год, вартість - 5000 грн); інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи (кількість годин 1,5 год, вартість - 3000 грн); канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції (вартість - 500 грн).

Копією платіжної інструкції № 39477 від 14 липня 2025 року підтверджується сплата позивачем адвокату Пархомчуку С. В. 10500 грн за надання правової допомоги згідно з Договором про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року.

Разом з тим, суд доходить висновку про те, що заявлений розмір на професійну правничу допомогу не може вважатись обґрунтованим.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18, про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.

На думку суду, представником позивача завищені години, які об'єктивно необхідні для надання консультації, а також підготовки та подання позову.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Протягом розгляду справи адвокатом Пархомчуком С. В. було направлено до суду через підсистему «Електронний суд» заяву про вирішення питання судових витрат та заяву на виконання ухвали суду щодо надання обгрунтованого розрахунку суми заборгованості за відсотками.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, розглядалася у спрощеному позовному провадженні з викликом (повідомленням) сторін, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд доходить висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, у зв'язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 7000 грн, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 203906 від 29 серпня 2021 року в розмірі 13260 (тринадцять тисяч двісті шістдесят) гривень, з яких: 3000 (три тисячі) гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту та 10260 (десять тисяч двісті шістдесят) гривень прострочена заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 7000 (сім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного заочного рішення 09 жовтня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7, м. Київ, код ЄДРПОУ 42228158.

Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, адреса: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай

Попередній документ
130866237
Наступний документ
130866239
Інформація про рішення:
№ рішення: 130866238
№ справи: 167/642/25
Дата рішення: 09.10.2025
Дата публікації: 14.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рожищенський районний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (09.10.2025)
Дата надходження: 19.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
22.07.2025 13:30 Рожищенський районний суд Волинської області
10.09.2025 10:00 Рожищенський районний суд Волинської області
09.10.2025 13:30 Рожищенський районний суд Волинської області