Справа № 560/18655/24
09 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, у якому просить суд:
" - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0006064001 від 12.10.2018 року винесене ГУ ДПС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій в розмірі 6800 грн".
Ухвалою від 20.12.2024 позовну заяву залишено без руху; запропоновано позивачу усунути шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві поважні підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.
На виконання ухвали від 20.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій ОСОБА_1 просить визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з позовом та поновити таких строк.
Ухвалою від 16.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; зобов'язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області разом із відзивом на позовну заяву надати до суду витяг з інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 , докази направлення ОСОБА_1 та отримання нею податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 0006064001 від 12.10.2018 року.
У зазначеній ухвалі вказано, що питання щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом та поновлення такого строку буде вирішено після відкриття провадження у справі та надання відповідачем доказів отримання позивачкою копії оскаржуваного повідомлення-рішення.
Від відповідача до суду надійшов відзив, у якому останній просить відмовити у задоволенні позову та, серед іншого, вказує, що податкове повідомлення-рішення разом із розрахунком штрафних (фінансових) санкцій надіслано ФОП ОСОБА_1 16.10.2018 та отримано нею 19.10.2018 року, що підтверджується корінцем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію якого надано до суду.
Також разом з відзивом відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском ОСОБА_1 строку звернення до суду.
Дослідивши клопотання, матеріали справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
У той же час, суд зазначає, що зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України вбачається, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження в адміністративній справі суд встановить, що провадження було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, своєю ухвалою залишить вказану позовну заяву без руху з наданням позивачеві строку на усунення цих недоліків, а позивач у цей строк не виконає вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
У даній справі судом не було встановлено після відкриття провадження, що провадження було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, не постановлялася ухвала про залишення позовної заяви без руху та не надавався позивачеві строк на усунення цих недоліків.
З огляду на викладене вище, суд виходить з того, що клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, є передчасним, а тому відмовляє у його задоволенні.
Разом з тим, суд зазначає про таке.
Частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, суд встановив наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, зважаючи на таке.
Як судом зазначено вище, ухвалою від 16.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; зобов'язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області разом із відзивом на позовну заяву надати до суду витяг з інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 , докази направлення ОСОБА_1 та отримання нею податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 0006064001 від 12.10.2018 року.
У зазначеній ухвалі вказано, що питання щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом та поновлення такого строку буде вирішено після відкриття провадження у справі та надання відповідачем доказів отримання позивачкою копії оскаржуваного повідомлення-рішення.
На виконання ухвали від 16.01.2025 відповідач вказав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення разом із розрахунком штрафних (фінансових) санкцій надіслано ФОП ОСОБА_1 16.10.2018 та отримано нею 19.10.2018 року, що підтверджується корінцем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Копія вказаного корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем надано до суду.
Відповідно до корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення податкове повідомлення-рішення від 12.10.2018 №0006064001 отримане позивачкою 16.10.2018 року.
Разом з тим, оскарження податкового повідомлення-рішення (ППР) в Україні має чітко визначені строки, встановлені законодавством України.
Щодо строку оскарження податкового повідомлення-рішення слід зазначити таке.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, яка полягає у такому.
Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
В адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Аналогічний правовий висновок сформований Великою Палатаю Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24.
ОСОБА_1 звернулася до суду 16.12.2024 року.
Отже, позивачкою пропущено строк звернення до суду.
Частинами третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки позивач звернулася до суду з цим позовом після закінчення строку, установленого законом, позовна заява має певні недоліки, чим не дотримано приписи частини шостої статті 161 КАС України, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів в обґрунтування поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 161, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залишення позову без розгляду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача, що, у випадку не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду, за приписами ч. 15 статті 171 КАС України.
Копію ухвали направити позивачу, до виконання.
Копію ухвали направити відповідачу, до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Є.В. Печений