Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 жовтня 2025 року Справа № 520/21035/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виключення ОСОБА_1 з обліку внутрішньо переміщених осіб з 01.05.2016, протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виключити ОСОБА_1 з обліку внутрішньо переміщених осіб з 01.05.2016;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 , поновити виплату та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити компенсацію втрати частини доходу з 01.05.2016 по 30.04.2023 за невиплату пенсії;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити компенсацію втрати частини доходу з 01.05.2023 за невиплату пенсії у встановленому Законом розмірі.
В обґрунтування позову покликається на те, що позивач, 1951 року народження, до лютого 2016 року проживала в м. Довжанськ (Луганська область, тимчасово окупована територія), отримувала пенсію за віком, після чого виїхала на постійне проживання до держави Ізраїль, що призвело до припинення виплати пенсії з 01.05.2016 через скасування статусу ВПО. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 520/10914/2020 (зміненим постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2021) відповідача зобов'язано поновити виплату пенсії з 01.05.2016 на підставі документів пенсійної справи. Ухвалою від 16.03.2023 встановлено спосіб виконання - виплата на рахунок в АТ «ОТП Банк». Однак, на думку позивача, відповідач протиправно не виключає її з обліку ВПО, не здійснює перерахунок пенсії (встановлюючи «твердий розмір» 1240,93 грн., що не відповідає індексації та підвищенням), не виплачує пенсію на рахунок в АТ «Ощадбанк» (умисно вказуючи неправильні реквізити), не виплачує заборгованість та компенсацію втрати частини доходів, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 (далі - Постанова № 1165), а тому вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують права позивача.
Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що позивач зареєстрована як ВПО з 01.07.2014 на підставі заяви від 24.10.2014 та атестату органу ПФУ в м. Свердловськ (Луганська область), статус підтверджено довідкою № 6332010350 від 21.05.2015. Виплата припинена з 01.05.2016 через непідтвердження місця проживання. На виконання постанови апеляційного суду від 18.06.2021 пенсію поновлено з 01.05.2016, нараховано суми за період з 01.05.2016 по 31.10.2021, але виплата не проводилася через відсутність рахунку в АТ «Ощадбанк» для ВПО (пункт 6 Постанови КМУ № 1596 від 30.08.1999), з 01.05.2023 виплату розпочато на рахунок в АТ «ОТП Банк» відповідно до ухвали суду від 16.03.2023. Заборгованість за період з 01.05.2016 по 30.04.2023 (104238 грн. 12 коп.) обліковано відповідно до Постанови № 1165 та буде виплачено за рахунок державного бюджету. Перерахунок пенсії не передбачено судовим рішенням, пенсія поновлена в розмірі на момент припинення, компенсація втрати частини доходів не виплачується через відсутність зобов'язання в постанові апеляційного суду від 18.06.2021 та відсутність бюджетного фінансування (статті 2, 3, 6 Закону № 2050-III, Постанова КМУ № 159 від 21.02.2001). Статус ВПО не скасовується автоматично через виїзд за кордон, потрібна заява до органу соціального захисту (стаття 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, далі - Закон № 1706-VII). Виплата пенсії особам за кордоном регулюється міжнародними договорами, але з Ізраїлем такого договору немає, тому виплата можлива лише як ВПО. Відповідач посилається на Закони № 1058-IV, № 1706-VII, № 2050-III, Постанови КМУ № 1596, № 365 від 08.06.2016, № 1165, Порядок № 22-1 від 25.11.2005, постанови Верховного Суду від 24.03.2015 у справі № 21-66а14, від 26.05.2015 у справі № 21-199а15, від 04.09.2018 у справі № 805/402/18. Відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 позовну заяву було залишено без руху.
05.08.2024 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву повернуто позивачці.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу ХОАС від 05.08.2024 про повернення позовної заяви скасовано, справу направлено до ХОАС для продовження розгляду.
Ухвалою судді від 17.02.2025 адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду за період позовних вимог 01.05.2023 до 29.01.2024 та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з адміністративний позов.
Позивач не виконав вимоги ухвали суду від 17.02.2025.
Ухвалою судді від 07.03.2025 позов в частині позовних вимог щодо: - зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити компенсацію втрати частини доходу з 01.05.2023 до 29.01.2024 за невиплату пенсії у встановленому Законом розмірі повернуто позивачу.
Ухвалою суду від 07.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін, в частині позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виключення ОСОБА_1 з обліку внутрішньо переміщених осіб з 01.05.2016, протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виключити ОСОБА_1 з обліку внутрішньо переміщених осіб з 01.05.2016;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 , поновити виплату та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити компенсацію втрати частини доходу з 01.05.2016 по 30.04.2023 за невиплату пенсії;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити компенсацію втрати частини доходу з 30.01.2024 за невиплату пенсії у встановленому Законом розмірі, належить до юрисдикції адміністративних судів, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства та підсудний Харківському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 залучено Управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради як співвідповідача в адміністративній справі.
Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 2014 року проживала в м. Свердловськ (нині Довжанськ) Луганської області, отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
З 01.07.2014 року її взято на облік як ВПО в ГУ ПФУ в Харківській області на підставі заяви від 24.10.2014 та атестату органу ПФУ в м. Свердловськ, статус підтверджено довідкою № 6332010350 від 21.05.2015.
Виплату пенсії припинено з 01.05.2016 на підставі інформації Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району м. Харкова від 13.04.2016 про не підтвердження фактичного місця проживання.
30.05.2019 позивач звернулася до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії з 01.05.2016, але рішенням № 16 від 24.06.2019 відмовлено через відсутність підтвердженої довідки ВПО.
Це рішення визнано протиправним судом рішенням від 09.03.2021 у справі № 520/10914/2020 за позовом між тими самими сторонами (змінено апеляцією від 18.06.2021). Відповідача зобов'язано поновити позивача виплату пенсії з 01.05.2016 на підставі документів пенсійної справи, без компенсації втрати частини доходів, оскільки на момент рішення виплата не проводилася, а компенсація виплачується в день виплати основної суми (стаття 46 Закону № 1058-IV).
На виконання постанови апеляційної інстанції відповідач 24.09.2021 поновив нарахування пенсії з 01.05.2016 в розмірі 1240,93 грн (розмір на момент припинення), нарахував суми за період з 01.05.2016 по 31.10.2021, але виплата не проводилася через відсутність рахунку в АТ «Ощадбанк» для ВПО (пункт 6 Постанови № 1596).
Ухвалою суду від 16.03.2023 встановлено спосіб виконання - виплата на рахунок в АТ «ОТП Банк» ( НОМЕР_1 ).
З 01.05.2023 виплату розпочато на цей рахунок (дата виплати - 14 число). Заборгованість за період з 01.05.2016 по 30.04.2023 (104238 грн. 12 коп.) обліковано відповідно до постанови КМУ № 1165 та внесено до переліку отримувачів на 2023 рік, виплата буде проводиться за рахунок державного бюджету.
Позивач у заявах від 13.01.2023, 21.04.2023, 10.05.2023, 01.05.2024 років вимагав виключення з обліку ВПО, перерахунку пенсії, виплати на рахунок в АТ «Ощадбанк», компенсації.
Відповідач у листах від 31.01.2023, 05.05.2023, 02.06.2023, 17.05.2024 років відмовив, посилаючись на статус ВПО, відсутність зобов'язання суду щодо перерахунку та компенсації, регулювання виплати Постановою № 1165, відсутність рахунку в АТ «Ощадбанк» для ВПО.
Позивач стверджує протиправність бездіяльності, посилаючись на виїзд за кордон як підставу для втрати статусу ВПО, обов'язок перерахунку незалежно від судового рішення, право на компенсацію за невиплату з вини відповідача, можливість виплати на будь-який уповноважений банк.
Відповідач заперечує, наголошуючи на збереженні статусу ВПО без заяви про скасування, поновленні пенсії в розмірі на момент припинення, відсутності фінансування для заборгованості та компенсації, спеціальному регулюванні для ВПО.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).
Пенсійні правовідносини регулюються Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно із приписами статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
На виконання зазначених норм Закону № 1058-IV Правлінням Пенсійного фонду затверджено Порядок №22-1.
Відповідно до абз. 1 п. 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (п. 1.3. Порядку № 22-1).
Щодо позивної вимоги виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення способу виконання судового рішення по справі №520/10914/2020 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Встановлено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року по справі №520/10914/2020 шляхом зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області проведення виплат пенсії ОСОБА_1 на банківський рахунок поточний: НОМЕР_1 , в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528, код ЄДРПОУ 21685166, згідно наданої представником позивача за довіреністю заяви від 16.02.2022 про виплату пенсії або грошової допомоги.
Головним управлінням в квітні 2023 на виконання вищезазначеної ухвали суду внесено зміни щодо способу виплати пенсії і з 01.05.2023 розпочато виплату пенсії за віком ОСОБА_1 на поточний рахунок банківської установи АТ «ОТПБАНК», дата виплати 14 число. Відтак відсутні підстави для задоволення в цій частині позову.
Щодо частини позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та виключення позивача з обліку ВПО, суд прийшов наступного.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого 5 постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок №22-1) пенсія виплачується лише громадянам України за наявності паспорта громадянина України, документа, який засвідчує фактичне проживання на території України або посвідки на постійне проживання, у якій громадянство зазначено "Україна".
Право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи, відповідно до пункту 1 частини 1 та 4 статті 8 Закону №1058 мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Тобто, однією з умов, які передбачають наявність у особи права на отримання пенсії є її належність до громадянства України.
Відповідно до пункту 2.9 Порядку № 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
21.05.2015 ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради соціального захисту населення із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції за фактичною адресою проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 з 21.05.2015 перебуває на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа (довідка № 6332-10350 від 21.05.2015 станом на 30.05.2025 є дійсною).
Рішення про скасування статусу внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 управлінням не приймалося.
Позивач з червня 2016 року проживає у Ізраїлі, що підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до статті 12 Закону № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» статус ВПО скасовується за заявою особи або за обставинами (повернення до покинутого місця).
Виїзд за кордон не є автоматичною підставою для скасування без процедури. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 805/402/18.
Відповідач не наділений повноваженнями виключати з обліку без рішення органу соціального захисту (Постанова КМУ № 509 від 01.10.2014).
З огляду на встановлені обставини відсутні підстави визнавати бездіяльність відповідача протиправною у зв'язку із невиключена позивача із обліку ВПО, а відтак у таких позовних вимог слід відмовити.
Щодо частини позовних вимог про компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строків виплати пенсії, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050).
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі по тексту - Закон № 2050-III) від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).
Статтею 3 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення та невірно обрахованого розміру складових грошового забезпечення). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - військовою частиною) добровільно чи на виконання судового рішення.
З 01.05.2023 виплату розпочато виплату пенсії. Заборгованість за період з 01.05.2016 по 30.04.2023 (104238 грн. 12 коп.) обліковано відповідно до постанови КМУ № 1165 та внесено до переліку отримувачів на 2023 рік, виплата буде проводиться за рахунок державного бюджету.
При цьому зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 вересня 2020 року у справі №2-а-1/11, від 31 серпня 2021 року у справі №264/6796/16-а.
З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що оскільки позивачем не здійснено виплату пенсії за вказаний період та така компенсація може бути виплачена відповідачем добровільно під час нарахованої суми пенсії або протягом одного місяця після здійснення відповідної виплати на виконання судового рішення, а тому порушення прав позивача що виплати компенсації суд не установив, а відтак позовні вимоги у цій частині є передчасними, звернені на майбутнє, а тому суд прийшов висновку, що у цій частині позовних вимог права позивача не є порушеними на час розгляду цієї справи, а відтак у таких слід відмовити.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Ухвалою суду від 07.03.2025 відстрочено сплату судового збору в сумі 1937,92 грн до ухвалення судового рішення у справі № 520/21035/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, до ухвалення судового рішення у цій справі.
Оскільки ухвалою суду від 07.03.2025 позивачу відстрочено сплату судового збору в сумі 1937,92 грн до ухвалення судового рішення у справі. За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, відтак позивачем у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно сплатити судовий збір у сумі 1937,92 грн на користь держави.
Керуючись статтями 139, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у адміністративному позові ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1937,92 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень 92 копійки).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження - місто Харків, майдан Свободи, 5, код ЄДРПОУ 14099344;
відповідач Управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, місцезнаходження - місто Харків, вулиця Біблика, будинок № 6, код ЄДРПОУ 26281752.
Повне судове рішення складено суддею 09.10.2025.
Суддя М. І. Садова