Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
09 жовтня 2025 р. справа № 520/13166/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76018, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Івано-Франківській області від 14.04.2025 №204450022775 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано- Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення за пенсією 05.04.2025, зарахувавши до спеціального страхового стажу період навчання з 01.09.1987 по 03.07.1993 у Харківському державному педагогічному інституті імені Сковороди та періоди роботи з 11.10.2017 по 23.08.2018 на посаді вчителя початкових класів Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126 Харківської міської ради Харківської області та з 27.08.2018 по 19.08.2019 на посаді вихователя ГПД Гімназії № 153 імені О.С. Пушкіна.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 29.07.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області їй відмолено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, який дає право для призначення пенсії за вислугу років. На переконання позивачки, рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років є протиправним, оскільки дотримані всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такого призначення. У зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідачам подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами розгляду заяви від 05.04.2025 та наданих документів прийнято рішення № 204450022775 від 14.04.2025 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки станом на 11.10.2017 у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж роботи 26 років 6 місяців, що не дає права на пенсію за вислугу років.
Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за вислугою років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.1991 №1788-ХІІ.
За принципом екстериторіальності вказана заява позивача надійшла на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішенням від 14.04.2025 №204450022775 відмовлено в призначення пенсії за вислугою років. Загальний страховий стаж позивача складає 30 років 10 місяців 3 днів, стаж роботи по спеціальності становить - 23 роки 1 місяць 10 днів (станом на 11.10.2017).
До спеціального стажу ОСОБА_1 не враховано періоди: 01.09.1987 по 03.07.1993 у Харківському державному педагогічному інституті імені Сковороди, з 11.10.2017 по 23.08.2018 на посаді вчителя початкових класів Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126 Харківської міської ради Харківської області та з 27.08.2018 по 19.08.2019 на посаді вихователя ГПД Гімназії № 153 імені ОСОБА_2 також не можуть бути враховані до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки набутий після 11.10.2017 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Так, в силу вимог ст. 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Статтею 52 Закону № 1788-ХІІ обумовлено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я відповідно до пункту "е" статті 55 цього Закону.
Як визначено п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції Закону до 01.04.2015) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Законом України від 02.03.2015 за № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (надалі за текстом - Закон № 213-VІІІ) статтю 55 Закону № 1788-ХІІ викладено у новій редакції, у тому числі і пункт "е", за змістом якого право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Ці зміни набрали чинності 01.04.2015.
Законом України від 24 грудня 2015 року за № 911-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01 січня 2016 року; далі за текстом - Закон № 911-VІІІ) у п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ в абзаці першому слова "незалежно від віку" замінено словами та цифрами "після досягнення 55 років". Також пункт доповнено абзацами дванадцятим - двадцять п'ятим, які визначають умови виходу на пенсію за вислугу років до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту.
Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 за № 2-р/2019 у справі № 1-13/2018 (1844/16, 3011/16) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. "а" ст. 54, ст. 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законами № 213-VIII, № 911-VIII.
Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 за № 2-р/2019 встановлено, що положення п. "а" ст. 54, ст. 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законами № 213-VIII, № 911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як наслідок, приведена норма ст. 55 Закону № 1788-XII підлягає застосуванню з 04.06.2019 в редакції, яка діяла до змін, унесених Законами № 213-VIII, № 911-VIII, і передбачає право на пенсію за вислугу років працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Разом з тим Законом України від 03.10.2017 за № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі за текстом - Закон № 2148-VIII; набрав чинності 11 жовтня 2017 року) розділ ХV Прикінцеві положення Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV доповнено пунктом 2-1, згідно з яким особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Також Законом № 2148-VIII абзац 2 п. 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV викладено в такій редакції: "Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо підвищення пенсій мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії".
Суд зазначає, що вказаною нормою лише збережено гарантії певної категорії осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148-VIII мають всі підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону "Про пенсійне забезпечення".
За таких умов, особа, яка станом на момент звернення до органів пенсійного фонду здобула від 25 до 30 років спеціального стажу роботи, має право на обчислення її спеціального стажу відповідно до положень статті 55 Закону № 1788-XII в редакції, яка діяла до змін, унесених Законами № 213-VIII, № 911-VIII.
Окрім того, зі змісту п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" слідує, що законодавець уповноважив Кабінет Міністрів України визначати перелік робіт, посад у закладах й установах охорони здоров'я, виконання яких зараховується до спеціального стажу, необхідного для набуття права на призначання пенсії за вислугу років за п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі за текстом - Перелік № 909).
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі за текстом - Перелік № 909).
Відповідно до розд. 1 "Освіта" Переліку № 909, закладами і установами освіти є загальноосвітні навчальні заклади, учителі, логопеди, військові загальноосвітні вчителі-логопеди, навчальні заклади, музичні і вчителі-дефектологи, художні школи щодо посад: учителі, логопеди, військові загальноосвітні вчителі-логопеди, навчальні заклади, музичні і вчителі-дефектологи, художні школи викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
14.06.2000 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 963, якою затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників (в подальшому - Перелік № 963), відповідно до якого до посад педагогічних працівників згідно з цим Переліком віднесено: вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу I і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров'я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.
Отже, на день звернення позивача із заявою 05.04.2025 про призначення пенсії за вислугу років, пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що доводи відповідача про необхідність набуття пільгового стажу не менше 26 років 6 місяців для призначення пенсії за вислугу років є помилковими.
Судовим розглядом встановлено, що у спірному рішенні відповідачем зазначено, що страховий стаж позивача становить 30 років 10 місяців 03 дні, а до страхового стажу враховано всі періоди роботи, згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_2 від 01.09.1994. Стаж роботи позивача по спеціальності станом на 11.10.2017 року 23 роки 01 місяць 10 днів.
Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У відповідності до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно копії трудової книжки позивача серії серія НОМЕР_2 від 01.09.1994. позивачка у період:
- з 01.09.1994 по 23.08.20218 працювала на посаді вчителя початкових класів Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126 Харківської міської ради Харківської області
- з 27.08.2018 по 19.08.2019 на посаді вихователя ГПД Гімназії № 153 імені О.С. Пушкіна.
Відповідачем безпідставно не здійснено підрахунок стажу позивача і після 11.10.2017, а саме у період з 11.10.2017 по 23.08.2018 на посаді вчителя початкових класів Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126 Харківської міської ради Харківської області та з 27.08.2018 по 19.08.2019 на посаді вихователя ГПД Гімназії № 153 імені О.С. Пушкіна.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов до висновку, що період з 11.10.2017 по 23.08.2018 на посаді вчителя початкових класів Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126 Харківської міської ради Харківської області та з 27.08.2018 по 19.08.2019 на посаді вихователя ГПД Гімназії № 153 імені О.С. Пушкіна, стаж також повинен обраховуватися відповідачем у спеціальний стаж, як працівник освіти.
Щодо зарахування періоду навчання з 01.09.1987 по 03.07.1993 у Харківському державному педагогічному інституті імені Сковороди, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується, зокрема і навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 34 Закону УРСР «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ в Українській РСР вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Згідно з п. 8 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.93 року, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про період навчання.
Судом встановлено, що відповідно до Диплому ФВ №754289 з 1987 по 1993 навчалася у Харківському державному педагогічному інституті імені Сковороди за спеціальністю педагогіка та методика податкового навчання.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано період навчання позивача з з 01.09.1987 по 03.07.1993 у Харківському державному педагогічному інституті імені Сковороди.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 14.04.2025 №204450022775.
Із урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання пенсійного органу, до якого звертався позивач, повторно розглянути його заяву про призначення пенсії та вирішити питання про зарахування спірних періодів стажу з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76018, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Івано-Франківській області від 14.04.2025 №204450022775 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76018,код ЄДРПОУ 20551088) вирішити питання про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення за пенсією 05.04.2025, зарахувавши до спеціального страхового стажу період навчання з 01.09.1987 по 03.07.1993 у Харківському державному педагогічному інституті імені Сковороди та періоди роботи з 11.10.2017 по 23.08.2018 на посаді вчителя початкових класів Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126 Харківської міської ради Харківської області та з 27.08.2018 по 19.08.2019 на посаді вихователя ГПД Гімназії № 153 імені О.С. Пушкіна.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76018, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 09 жовтня 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ