09 жовтня 2025 року м. Рівне №460/11490/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 10848,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість в загальній сумі 10848,30 грн., а саме: з єдиного податку з фізичних осіб. У зв'язку з несплатою протягом строків, встановлених пунктом 57.3 статті 57 ПК України, вказані зобов'язання набули статусу податкового боргу. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду 18.07.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне. Згідно розрахунку виникнення боргу, який додано до позову, додатково до вказаного штрафу податковим органом нараховано відповідачу 20.02.2020 року, 24.04.2020 року, 23.06.2020 року пеню в загальній сумі 3 209,16 грн. (1066,44+1071,36+1071,36) “з 20.05.2016 року по податкова декларація платника ЄП №1600001973 від 09.02.2016 року.» Також, до вказаного ППР додано доказ його отримання відповідачем 14.02.2019 року. Тобто, фактично зобов'язання зі сплати штрафу, визначеного даним ППР, набуло статусу податкового боргу 24.02.2019 року, що також вказано в розрахунку виникнення боргу, доданого до позову. Однак, при цьому, до позову позивачем долучено податкову вимогу від 23.02.2015 року, яка стосується зовсім іншого податкового боргу в сумі 32 853,40 грн. Тобто, очевидно, що дана податкова вимога не має жодного відношення до податкового боргу, який виник лише 24.02.2019 року на підставі ППР №0050365013 від 08.02.2019 року. Вказує, що позовна вимога позивача про стягнення податкового боргу в сумі 10 848,30 грн. є безпідставною, оскільки податковим органом не дотримано порядку стягнення податкового боргу, а саме не направлено відповідачу податкову вимогу щодо сплати суми податкового боргу, який виник на підставі ППР №0050365013 від 08.02.2019 року. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач подав відповідь на відзив, де зазначає, що за відповідачем рахується податкова заборгованість в загальній сумі 10 848,30 грн. з єдиного податку з фізичних осіб (18050400). Дана заборгованість виникла на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов'язань, але не сплачених в добровільному порядку на підставі податкового повідомлення-рішення №0050365013 від 08.02.2019. За змістом пунктів 59.1, 59.5 статті 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Головним управлінням ДПС у Рівненській області було сформовано податкову вимогу «Ф» № 105-18-50 від 23.02.2015, відповідно до якої загальна сума податкового боргу становила 32 853,40 грн.. Дану вимогу було отримано 05.03.2015, що підтверджується відповідною відміткою на корінці рекомендованого листа. Іншого Відповідачем не наведено, відтак, факт заборгованості був відомий. Просить задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач подав заперечення в яких вказує, що в матеріалах справи 460/11490/25 відсутні будь-які докази того, що заборгованість, яка зазначалась в податковій вимозі форми “Ф» №105-18-50 від 23.02.2015 року, не була погашена станом на момент винесення ППР №0050365013 від 08.02.2019 року. Хоча тільки наявність цієї обставини давало можливість податковому органу не направляти податкову вимогу щодо сплати зобов'язання, яке виникло згідно ППР №0050365013 від 08.02.2019 року.
Позивач надав додаткові пояснення, з яких вбачається, що згідно інтегрованої картки платника податків за 2015 рік, ОСОБА_1 самостійно подано Податкову декларацiю платника єдиного податку - фiзичної особи - пiдприємця (для третьої групи - квартал, мiсяць) N 1500002582 вiд 09.02.2015 терм.спл. 19.02.2015 зобов'язання в сумі 47 133,53 грн. У зв'язку із наявною переплатою в сумі 20 352,38 грн, вищенаведена заборгованість погашалась частинами на розмір переплати (дата операції - 19.02.2015). Податкова вимога № 105-18-50 від 23.02.2015 на суму 32 781,15 грн, була винесена саме в період погашення заборгованості. Крайньою сумою погашення була (за наявної переплати в той період) - 6000,00 грн, після чого, борг ОСОБА_1 становив 26 781,15 грн., який є не погашеним й по сьогоднішній день. Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте, у разі зміни суми податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено обов'язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу. Відтак, як вбачається із додатків до додаткових пояснень, борг за платником ОСОБА_1 , не тільки не зменшувався, а збільшувався.
Згідно з вимогами ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області.
Судом встановлено, що за даними обліку позивача за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 10848,30 грн. з єдиного податку з фізичних осіб.
Дана заборгованість виникла на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов'язань, але не сплачених в добровільному порядку на підставі податкового повідомлення-рішення №0050365013 від 08.02.2019.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: довідкою про заборгованість перед бюджетом, детальним розрахунком податкового боргу, інтегрованою карткою платника податків, податковим повідомленням-рішенням.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Стаття 19-1 ПК України визначає функції податкових органів, до яких зокрема відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.
За змістом п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з причин, пов'язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом з'ясовано, що за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 10848,30 грн. з єдиного податку з фізичних осіб.
Наявними матеріалами справи підтверджено, що відповідачу було виставлено податкову вимогу форми “Ф» №105-18-50 від 23.02.2015, яку надіслано рекомендованим листом платнику податків, що свідчить про виконання контролюючим органом вимог пункту 42.2 статті 42 ПК України. Зазначена податкова вимога залишилась без належного виконання, на даний час не є відкликаною.
На час розгляду справи судом, податковий борг відповідача в сумі 10848,30 грн. підтверджено витягом з інтегрованої картки платника податків.
За даними автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень відповідач податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржував. Докази на підтвердження протилежного суду не надані.
Відповідно до Постанови від 18.10.2023 по справі № 280/5569/20 «Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.»
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 31.01.2024 по справі № 140/12235/21, «..У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте, у разі зміни суми податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено обов'язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема в постановах від 12 червня 2018 року (справа № 810/2533/16), від 19 лютого 2019 року (справа № 818/1117/16), від 04 березня 2019 року (справа №2а-6053/11/1070), від 25 лютого 2020 року (справа №1340/5767/18).
У відповідності до статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов'язання є узгодженими та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктами 57.1 та 57.3 статті 57 ПК України.
На момент розгляду справи судом позивачем доведено правомірність заявлених вимог, доказів сплати чи часткового погашення заборгованості зазначеної вище суми податкового боргу відповідачем суду не надано, тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу в сумі 10848,30 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі на користь сторін не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг на загальну суму 10 848,30 грн, а саме:
- єдиний податок з фізичних осіб в сумі 10 848,30 грн та перерахувати на рахунок UA528999980314060699000017523, отримувач: ГУК у Рівн.обл./Костопіль м.тг/18050400, код ЄДРПОУ отримувача 38012494; код банку: МФО 899998;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 09 жовтня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя С.М. Дуляницька