Справа № 420/25666/25
09 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач) щодо відмови в оформленні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції станом 18.06.2025 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 року ( в розмірі 3028,00 грн., але не менше 50 процентів мінімальної заробітної плати яка складає 8000 грн., тобто не менше 4000 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2025 рік для проведення мені з 01 липня 2025 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язти ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції станом 18.06.2025 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 року (в розмірі 3028,00 грн., але не менше 50 процентів мінімальної заробітної плати яка складає 8000 грн., тобто не менше 4000 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2025 рік для проведення мені з 01 липня 2025 року перерахунку основного розміру пенсії.
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначив, що ним надіслано до відповідача заяву про виготовлення та надіслання до ГУ ПФУ в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.07.2025 для здійснення перерахунку з 01.07.2025 року основного розміру його пенсії. Проте відповідь не отримав. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою судді від 05.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вимоги не визнав з підстав того, що 20.05.2023 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, якою внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та викладено у наступній редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14". Отже, починаючи з 20.05.2023 пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб. При цьому, позивач посилається на норму постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, у редакції, яка втратила свою чинність. За таких обставин, у спірних правовідносинах у відповідача відсутні правові підстави для складання довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача із зазначенням складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Третя особа не скористалась правом на подачу суду пояснень.
Дослідивши заяви по суті спору, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію призначену згідно вимог Закону №2262-XII.
Позивач направив засобами кур'єрскої служби доставки 01.07.2025 року до відповідача заяву про підготовку та надіслання до Головного управління ПФУ в Одеській області довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.07.2025 для перерахунку пенсії у зв'язку визнанням рішенням суду по справі №320/29450/245 нечинним п.2 Постанови КМУ від 12.05.2023 року №481 тиа відповідно збільшення грошового забезпечення військовослужбовців згідно з пунктом 4 постанови № 704, для здійснення перерахунку його пенсії з 01.07.2025 року.
Відповідач відповідь на його заяву не надав.
Позивач, вважаючи, протиправними дії відповідача щодо не виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 для перерахунку пенсії, звернувся до суду.
Джерела права та висновки суду.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 01.01.1992 (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Позивачем до позову додана копія його заяви від 01.07.2025, за змістом якої позивач звернувся до відповідача з вимогою підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення, із зазначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024.
До відповідача у позові позивач висуває вимогу- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у оформлені і поданні до пенсійного органу довідки, із зазначенням в ній складових грошового забезпечення, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 01 січня 2025 року.
При цьому, позивач не надав суду інших доказів звернення до відповідача із відповідними вимогами стосовно довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025.
Крім цього, зі змісту заяви від 01.07.2025р. вбачається про необхідність виготовлення довідки станом на 01.07.2025, тобто такі вимоги перед відповідачем не ставились.
Враховуючи наведене, заява від 01.07.2025 не може бути доказом звернення із вимогою про надання довідки станом на 01.07.2025р.
Матеріалами справи доведено, що позивач із заявою про видачу нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 не звертався до відповідача, а останній, відповідно, не відмовляв у видачі довідки станом на 01.01.2025.
Вказане свідчить, що на дату звернення до суду відсутній правовий спір між сторонами щодо протиправності дій відповідача стосовно ненадання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025.
Також позивач просить визнати протиправним дії відповідача щодо відмови в оформлені та поданні до ГУ ПФУ в Одеській області нової довідки.
Проте у позові позивач вказує, що відповідь на його заяву надана не була та доказів наявності такої відповіді матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що відповідачем не вчинялись протиправні дії що відмови позивачу у оформлені та поданні довідки. Згідно із сталою судовою практикою бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Зазначене формулювання бездіяльності закріплене в постанові Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі П/800/259/15, та саме бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від 01.07.2025р.відбулась з боку відповідача .
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб.
Свою позицію щодо застосування Конституції України при здійсненні правосуддя Верховний Суд України свого часу відобразив у постанові Пленуму «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року №9.
Згідно частин 1 і 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №607/6092/18, від 05 червня 2019 року у справі №607/6865/18, від 11 червня 2019 року у справі №917/1338/18, визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість установлення обґрунтованості позову - це обов'язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Суд з'ясовує про наявність публічно-правового спору станом на день звернення до суду.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).
Відсутність спору на день звернення позивача до суду, у свою чергу, взагалі виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).
Враховуючи вищезазначене, суд констатує про відсутність порушеного права позивача щодо визнання протиправними дій відповідача у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025.
Позивач не надав доказів звернення до відповідача із вимогою про видачу оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2025.
Вказані обставини є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 122, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) ренокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83) код ЄДРПОУ 20987385.
Суддя Е.А.Іванов
.