Справа № 420/6023/25
09 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної установи "Ізмаїльський слідчий ізолятор" про роз'яснення судового рішення від 23.04.2025 по справі № 420/6023/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 по справі № 420/6023/25, яке набрало законної сили 12.08.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити період з 01.12.2015 по 27.11.2017 ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум - індексації грошового забезпечення за вказаний період; провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки - 21 добу за 2022 рік, з урахуванням індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 та з урахуванням раніше виплачених сум; провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як батьку, який має двох та більше дітей до п'ятнадцяти років - 40 діб за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 та з урахуванням раніше виплачених сум.
29.09.2025 до суду від представника Державної установи "Ізмаїльський слідчий ізолятор" надійшла заява про роз'яснення вищезазначеного судового рішення, зокрема заявник зазначає, що при ухвалені вищевказаного рішення - щодо включення індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та за невикористані календарні дні додаткової відпустки як батьку, який має двох та більше дітей до п'ятнадцяти років за 2021-2024 роки, суд посилається на норми передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 про «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», проте вищевказана постанова втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів № 704 від 30.08.2017 з урахуванням змін, внесених Постановами Кабінету Міністрів № 1052 від 27.12.2017, № 103 від 21.02.2018. У зв'язку із цим заявник просить суд роз'яснити судове рішення щодо наступних питань: 1. Підстава для включення індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік. 2. Підстава для включення індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та за невикористані календарні дні додаткової відпустки як батьку, який має двох та більше дітей до п'ятнадцяти років за 2021-2024 роки.
Заява розглянута в тому ж провадженні, - в якому прийнято основне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду слід відмовити з огляду на наступне.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Зі змісту заяви про роз'яснення рішення вбачається, що заявник по суті просить не роз'яснити резолютивну частину судового рішення, яка, з огляду на зміст заяви, заявнику є повністю зрозумілою.
Суд звертає увагу, що резолютивна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 по справі № 420/6023/25 сформульована чітко й однозначно: на відповідача покладено обов'язок вчинити конкретні дії.
Подана заява фактично не містить обґрунтованих доводів щодо наявності неясності або невизначеності у судовому рішенні від 23.04.2025 у справі № 420/6023/25. Навпаки, з її змісту вбачається, що заявник просить суд повторно надати правову оцінку нормам матеріального права, які були застосовані при ухваленні рішення, та роз'яснити підстави їх застосування. Однак така вимога виходить за межі повноважень суду, передбачених статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки роз'яснення судового рішення не передбачає перегляду чи зміни його змісту, а лише усунення нечіткості або двозначності формулювань, що перешкоджають виконанню рішення.
Крім того, резолютивна частина рішення суду викладена чітко, логічно та однозначно, не містить термінологічних чи змістовних суперечностей, які могли б ускладнювати його розуміння або виконання. У ній конкретно визначено обсяг зобов'язань відповідача, порядок їх виконання та періоди, за які має бути здійснено нарахування і виплати. Заявник фактично намагається поставити перед судом питання тлумачення мотивів рішення та повторного розгляду правової позиції суду, що є неприпустимим у межах процедури роз'яснення судового рішення. За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення не вбачається.
Отже, підстави вважати рішення незрозумілим чи нечітким у його формулюваннях відсутні. Суд уже надав оцінку правовим підставам і визначив межі задоволення позовних вимог.
Таким чином, в світлі викладеного вище, звернення заявника за роз'ясненням судового рішення обумовлено не ймовірністю його неправильного виконання (або утруднення) внаслідок невірного розуміння через неясність резолютивної частини рішення, або необхідності виправлення недоліків судового акта та потреби викладення рішення у більш якісній і зрозумілій формі.
На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду по даній справі, оскільки судове рішення є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 254, 382 КАС України, суд
В задоволенні заяви Державної установи "Ізмаїльський слідчий ізолятор" про роз'яснення судового рішення від 23.04.2025 по справі № 420/6023/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк