Справа № 420/9426/25
09 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Грабової Т.П., представника Головного управління ДПС в Одеській області - Гетьман М.В., представника ОСОБА_1 - адвоката Панька М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості:
- По податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості 4 947 грн. 36 коп. на бюджетний рахунок UА288999980314030617000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18010200, отримувач коштів ГУК в Одеській обл./Одеська міська ТГ/18010200.
- По податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості 179 959 грн. 80 коп. на бюджетний рахунок UА958999980314030617000015702, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18010200, отримувач коштів ГУК в Одеській обл./Кароліно - Бугазька сільська ТГ/18010200.
- По земельному податку з фізичних осіб 3 628 грн. 57 коп. на бюджетний рахунок UА468999980334199813000015702, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18010700, отримувач коштів ГУК в Одеській обл./ Кароліно - Бугазька сільська ТГ/18010700.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області за основним місцем обліку, що підтверджується даними наявними в ідентифікаційній картці платника податків.
Станом на дату подачі позову, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить 188535 грн. 73 коп., а саме:
Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами. які є власниками об'єктів житлової нерухомості (4947 грн. 36 коп.) виникла в результаті нарахування:
- по податковому повідомленню-рішенню №0640364-2407-1553-UA51100270000073549 від 30.05.2024 року в сумі 2 511 гривень 16 копійок;
- по податковому повідомленню-рішенню №0640375-2407-1553-UA51100270000073549 від 30.05.2024 року в сумі 2 436 гривень 20 копійок;
Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (179959 грн. 80 коп.) виникла в результаті нарахування:
- по податковому повідомленню-рішенню №0640376-2407-1553-UA51040050000073907 від 30.05.2024року в сумі 67113 гривень 50 копійок;
- по податковому повідомленню-рішенню №0640362-2407-1553-UA51040050000073907 від 30.05.2024 року в сумі 68 409 гривень 30 копійок;
- по податковому повідомленню-рішенню №0640377-2407-1553-UA51040050000073907 від 30.05.2024року в сумі 44 437 гривень 00 копійок;
Заборгованість по земельному податку з фізичних осіб (3628 грн. 57 коп.) виникла в результаті нарахування:
- по податковому повідомленню-рішенню №424740-2405-1503 від 26.05.2021 року в сумі 772 грн. 94 коп.;
- податковому повідомленню-рішенню №1232591-2411-1503 від 15.08.2022 року в сумі 850 грн. 23 коп.;
- по податковому повідомленню-рішенню №2092899-2409-1503 від 31.05.2023 року в сумі 977 грн. 77 коп.;
- по податковому повідомленню-рішенню №389431-2409-1503-UA51040050000073907 від 16.05.2024 року в сумі 1 027 грн. 63 коп.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0026728-1307-1532 від 04.12.2023 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.
Ухвалою від 07.04.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
06.06.2025 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому ОСОБА_1 просить:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, форми “Ф»: №0640377-2407-1553-UА51040050000073907 від 30.05.2024 року, на суму - 44437,00 грн.; №0640376-2407-1553-UА51100270000073907 від 30.05.2024 року, на суму - 67113,50 грн.; №0640362-2407-155З-UА51040050000073907 від 30.05.2024 року, на суму - 68409,30 грн.; №0640364-2407-1553-UА51100270000073549 від 30.05.2024 року, на суму - 2511,16 грн.; №0640375-2407-1553-UА51100270000073549 від 30.05.2024 року, на суму - 2436,20 грн.; №424740-2405-1503 від 26.05.2021 року, на суму 772,94 грн.; №1232591-2411-1503 від 15.08.2022 року, на суму - 850,23 грн.; №2092899-2409-1503 від 31.05.2023 року, на суму - 977,77 грн.; №389431-2409-1503-UА51040050000073907 від 16.05.2024 року, на суму - 1027,63 грн.
Зустрічна позовна заява обґрунтована, зокрема, тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, які складені та направлені в порушення норм підпункту 266.7.2. ст. 266 Податкового кодексу України.
У даному випадку контролюючий орган при визначенні податкового зобов'язання повинен був дотримуватись приписів підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має бути винесено до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
07 грудня 2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» № 2245-VІІІ, яким п. 266.10 ст. 266 ПК України доповнено підпунктами 266.10.2 і 266.10.3 такого змісту: « 266.10.2. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. 266.10.3. Податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу».
Вказаним Законом №2245-VIII дозволено контролюючим органам визначати грошове зобов'язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітні податкові періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 ст. 102 ПК України.
При цьому, змін до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України щодо строків надіслання податкових повідомлень-рішень цим Законом не внесено.
ОСОБА_1 вказує, що з аналізу приписів пп. 266.7.2 п. 266.7 та пп. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України випливає, що норми пп.266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України надають повноваження контролюючому органу визначати грошове зобов'язання з податку в межах 1095-денного строку, який починає відлік з того звітного періоду, в якому такі повноваження надані (з 2018 звітного року), і не спростовує обов'язку контролюючого органу винести відповідне податкове повідомлення-рішення до 01 липня року, наступного за звітним.
Також відповідач вказав, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем за первісним позовом взагалі не зазначено, за які об'єкти нерухомого майна та земельні ділянки ним проводиться нарахування, та якими доказами доводиться належність відповідачу об'єктів нерухомого майна та земельних ділянок.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Додані до позовної заяви податкові повідомлення-рішення взагалі не містять інформації про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, площу та адресу земельних ділянок, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку. Немає посилання на рішення органів місцевого самоврядування, яким встановлювались ставки податку та/або пільги. Не було надіслано детальних розрахунків сум податків.
Тобто при формуванні та надсиланні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податковим органом були порушені вказані вище норми податкового законодавства, а направлені відповідачем за зустрічним позовом докази, не дають змогу встановити об'єкти оподаткування та правильність нарахування податкових зобов'язань.
Таким чином, всі спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою від 11.06.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залишення без розгляду позову Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Ухвалою від 11.06.2025 року зустрічну позовну заяву залишено без руху та роз'яснено заявнику, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: звернення до суду із окремою заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Ухвалою від 01.07.2025 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та поновлено цей строк. Прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Об'єднано в одне провадження у справі № 420/9426/25 вимоги за зустрічним позовом з первісним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Також ухвалено перейти до розгляду справи № 420/9426/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 24.07.2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Ухвалою від 24.07.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 01.10.2025 року об 11.00 год., з'явилися представник ГУ ДПС в Одеській області та представник Саніна І.І.
Представник ГУ ДПС в Одеській області у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити, вважаючи його необґрунтованим.
14.07.2025 року представник ГУ ДПС в Одеській області подала відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначила, зокрема, таке.
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) значиться земельна ділянка право власності з 06.11.2015, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1814 га, кадастровий номер 5110300000:02:004:0109, цільового призначення - E.07.03 Для індивідуального дачного будівництва.
За період з 2021-2024 ОСОБА_1 нараховано земельний податок з фізичних осіб, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень:
- податкове повідомлення-рiшення по земельному податку з фізичних осіб (форма «Ф») вiд 26.05.2021 № 424740-2405-1503 на суму 772,94 грн;
- податкове повідомлення-рiшення по земельному податку з фізичних осіб (форма «Ф») вiд 15.08.2022 № 1232591-2411-1503 на суму 850,23 грн;
- податкове повідомлення-рiшення по земельному податку з фізичних осіб (форма «Ф») вiд 31.05.2023 № 2092899-2409-1503 на суму 977,77 грн;
- податкове повідомлення-рiшення по земельному податку з фізичних осіб (форма «Ф») вiд 11.06.2024 №389431-2409-1503-UA51040050000073907 на суму 1027,63 грн.
Податкові повідомлення-рішення надіслані через Укрпошту рекомендованим листом.
Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу визначено, що платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2. ст. 266 Кодексу).
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно інформаційно-комунікаційної системи ДПС за фізичною особою ОСОБА_2 на праві власності перебувають наступні об'єкти нерухомого майна:
- дачний будинок під реєстраційним номером майна 1438698851101 за адресою: АДРЕСА_2 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, загальна площа 374,8 кв. м, житлова площа 233,5 кв. м, право власності з 13.12.2017 р.;
- дачний будинок під реєстраційним номером майна 746521051103 за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, загальна площа 139,7 кв. м, право власності з 06.11.2015 р.
Згідно з п.п. 266.7.2. п 266.7 ст. 266 та п.п. 266.10.3. п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
За період 2021-2023 роки ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно податкових повідомлень-рішень, а саме:
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640376-2407-1553-UA51040050000073907 на суму 67113,5 грн.,
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640362-2407-1553-UA51040050000073907 на суму 68409,3 грн.,
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640364-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 2511,16 грн.,
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640375-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 2436,2 грн.,
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640377-2407-1553-UA51040050000073907 на суму 44437 грн.
До вищевказаних податкових повідомлень-рішень по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки додані розрахунки.
Податкові повідомлення-рішення з розрахунками до них надіслані через Укрпошту рекомендованим листом.
Податкові повідомлення-рішення було направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення на останню відому адресу платника: АДРЕСА_3 , які згодом повернулися до відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням Укрпошти ТТН 65044 1362690 0, рекомендованим повідомленням Укрпошти ТТН 06 009 104 853 07, рекомендованим повідомлення Укрпошти ТТН 65300 0361996 7, рекомендованим повідомленням Укрпошти ТТН 85300 1361066 8, рекомендованим повідомленням Укрпошти ТТН 06 009 290 718 30.
Представник Саніна І.І. у судовому засіданні позовні вимоги зустрічного позову підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві, у задоволенні первісного позову просив відмовити, вважаючи його необґрунтованим.
Заслухавши вступне слово представника ГУ ДПС в Одеській області та представника Саніна І.І., дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області за основним місцем обліку, що підтверджується даними наявними в ідентифікаційній картці платника податків.
Податковою адресою ОСОБА_1 як платника податків є адреса його реєстрації : АДРЕСА_4 . Місце реєстрації ОСОБА_1 за вказаною адресою підтверджується відповідд. № 1260732 від 03.04.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.45-46).
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) значиться земельна ділянка на праві власності з 06.11.2015, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1814 га, кадастровий номер 5110300000:02:004:0109, цільового призначення - E.07.03 Для індивідуального дачного будівництва.
За період з 2021-2024 ОСОБА_1 нараховано земельний податок з фізичних осіб, згідно податкових повідомлень-рішень:
- податкове повідомлення-рiшення по земельному податку з фізичних осіб (форма «Ф») вiд 26.05.2021 № 424740-2405-1503 на суму 772,94 грн. (а.с. 92);
- податкове повідомлення-рiшення по земельному податку з фізичних осіб (форма «Ф») вiд 15.08.2022 № 1232591-2411-1503 на суму 850,23 грн. (а.с. 93);
- податкове повідомлення-рiшення по земельному податку з фізичних осіб (форма «Ф») вiд 31.05.2023 № 2092899-2409-1503 на суму 977,77 грн. (а.с. 94);
- податкове повідомлення-рiшення по земельному податку з фізичних осіб (форма «Ф») вiд 11.06.2024 №389431-2409-1503-UA51040050000073907 на суму 1027,63 грн. (а.с. 95).
Також згідно інформаційно-комунікаційної системи ДПС за фізичною особою ОСОБА_2 на праві власності перебувають наступні об'єкти нерухомого майна:
- дачний будинок під реєстраційним номером майна 1438698851101 за адресою: АДРЕСА_2 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, загальна площа 374,8 кв. м, житлова площа 233,5 кв. м, право власності з 13.12.2017 р.;
- дачний будинок, під реєстраційним номером майна 746521051103 за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, загальна площа 139,7 кв. м, право власності з 06.11.2015 р.
За період 2021-2023 роки ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно податкових повідомлень-рішень, а саме:
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640376-2407-1553-UA51040050000073907 на суму 67113,50 грн. (а.с. 88),
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640362-2407-1553-UA51040050000073907 на суму 68409,30 грн. (а.с. 89),
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640364-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 2511,16 грн. (а.с. 90),
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640375-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 2436,20 грн. (а.с. 91),
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640377-2407-1553-UA51040050000073907 на суму 44437 грн. (а.с. 87).
Станом на дату подачі первісного позову, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить 188535 грн. 73 коп. за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями.
У зв'язку з наявністю несплаченої ОСОБА_1 заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» № 0026728-1307-1532 від 04.12.2023 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 36, 38).
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пп.16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п.56.17.1 п.56.17 ст.56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
Відповідно до абз.2 п.п.56.17.5 п.56.17 ст.56 ПК України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Приписами п.42.1 ст.42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно пунктів 95.1, 95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2).
У постанові від 12 липня 2022 року по справі № 160/7345/20 Верховний Суд зазначив, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.
Як встановлено судом вище, у зв'язку з наявністю несплаченої відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» № 0026728-1307-1532 від 04.12.2023 року, згідно з якою податковий борг ОСОБА_1 станом на 03.12.2023 становив 3804,36 грн. (а.с. 36).
Зазначену вимогу надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 38). Конверт рекомендованого поштового відправлення за штрих-кодовим ідентифікатором № 0600078059947 повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою органу поштового зв'язку про неможливість вручення відправлення відповідачу з причини: «неправильно зазначена-відсутня адреса».
За приписами п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Виходячи з приписів наведених норм Податкового кодексу України (п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 та п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України) ГУ ДПС в Одеській області є тим контролюючим органом, на який покладено обов'язок здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу платниками податків.
Разом з тим, податкову вимогу надіслано на адресу ( АДРЕСА_5 ), відмінну від адреси місця реєстрації (яка є податковою адресою) відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), тому така податкова вимога не вважається надісланою платнику податків у встановленому податковим законодавством порядку, а отже підстави для стягнення з ОСОБА_1 такого податкового боргу, з огляду на приписи п.95.2 ст.95 ПК України, у ГУ ДПС в Одеській області наразі не виникли.
З огляду на вищевикладене, у задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 188535 грн. 73 коп. слід відмовити повністю.
Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до п.п. 266.3.2 п. п. 266.3 ст. 266 Кодексу база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).
Згідно пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
Відповідно до п. 274.1.ст. 274 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 % від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12 % від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для лісових земель - не більше 0,1 % від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.
Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 ПКУ, плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі - ЗКУ), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) значиться земельна ділянка (право власності) з 06.11.2015, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1814 га, кадастровий номер 5110300000:02:004:0109, цільового призначення - E.07.03 Для індивідуального дачного будівництва.
Як встановлено судом вище, за період з 2021-2024 ОСОБА_1 нараховано земельний податок з фізичних осіб, згідно податкових повідомлень-рішень:
- податкове повідомлення-рiшення по земельному податку з фізичних осіб (форма «Ф») вiд 26.05.2021 № 424740-2405-1503 на суму 772,94 грн. (а.с. 92);
- податкове повідомлення-рiшення по земельному податку з фізичних осіб (форма «Ф») вiд 15.08.2022 № 1232591-2411-1503 на суму 850,23 грн. (а.с. 93);
- податкове повідомлення-рiшення по земельному податку з фізичних осіб (форма «Ф») вiд 31.05.2023 № 2092899-2409-1503 на суму 977,77 грн. (а.с. 94);
- податкове повідомлення-рiшення по земельному податку з фізичних осіб (форма «Ф») вiд 11.06.2024 №389431-2409-1503-UA51040050000073907 на суму 1027,63 грн. (а.с. 95).
Податкові повідомлення-рішення надіслані через Укрпошту рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що відповідає вимогам п.42.2 ст.42 ПК України.
Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу визначено, що платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2. ст. 266 Кодексу).
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно інформаційно-комунікаційної системи ДПС за фізичною особою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві власності перебувають наступні об'єкти нерухомого майна:
- дачний будинок під реєстраційним номером майна 1438698851101 за адресою: АДРЕСА_2 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, загальна площа 374,8 кв. м, житлова площа 233,5 кв. м, право власності з 13.12.2017 р.;
- дачний будинок, під реєстраційним номером майна 746521051103 за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, загальна площа 139,7 кв. м, право власності з 06.11.2015 р.
Згідно з п.п. 266.7.2. п 266.7 ст. 266 та п.п. 266.10.3. п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Судом встановлено, що за період 2021-2023 роки ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно податкових повідомлень-рішень, а саме:
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640376-2407-1553-UA51040050000073907 на суму 67113,50 грн. (а.с. 88),
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640362-2407-1553-UA51040050000073907 на суму 68409,30 грн. (а.с. 89),
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640364-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 2511,16 грн. (а.с. 90),
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640375-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 2436,20 грн. (а.с. 91),
- податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (форма «Ф») від 30.05.2024 № 0640377-2407-1553-UA51040050000073907 на суму 44437 грн. (а.с. 87).
Згідно з п.п. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування та оприлюднюються на сайтах відповідних територіальних громад.
Податкові повідомлення-рішення з розрахунками до них надіслані через Укрпошту рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що відповідає приписам п.42.2 ст.42 ПК України.
Згідно п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Суд зазначає, що контролюючим органом, від дня, коли вони були зобов'язані нарахувати грошові зобов'язання ОСОБА_1 , в межах 1095-денного строку грошові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями були ОСОБА_1 нараховані.
Посилання представника ОСОБА_1 , як на підставу для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, на нарахування грошових зобов'язань не у строк, встановлений пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, суд до уваги не бере, оскільки наведеними вище положеннями ст.102 ПК України передбачена можливість нарахування грошових зобов'язань в межах 1095-денного строку.
Наведеними представником ОСОБА_1 положеннями Закону № 2245-VIII передбачено звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплати податкових зобов'язань (якими є штраф, пеня), не є тотожним звільненню платника податків від самого податкового зобов'язання (зі сплати суми податку).
Жодним зі спірних податкових повідомлень-рішень ОСОБА_1 не було нараховвано ані штрафних санкцій, ані пені. Отже, вимоги Закону № 2245-VIII контролюючим органом не були порушені.
Порядком надсилання контролюючими органами ППР платникам податку, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204, визначено, що ППР вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто, чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 Кодексу.
Відповідно до п. 42.1 ст. 42 ПКУ податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї ст., надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.5 ст. 42 ПКУ передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків або його представнику.
У разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю та місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків, у день зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
При цьому, відповідно висновків Верховного Суду у постанові від 18.03.2021 р. у справі № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Як вбачається з матеріалів справи ППР у встановлено законом порядку податковим органом було направлено ОСОБА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника: м. Одеса, вул. Ленінградська, буд. 42, які згодом повернулися до відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням Укрпошти ТТН 65044 1362690 0, рекомендованим повідомленням Укрпошти ТТН 06 009 104 853 07, рекомендованим повідомленням Укрпошти ТТН 65300 0361996 7, рекомендованим повідомленням Укрпошти ТТН 85300 1361066 8, рекомендоване повідомлення Укрпошти ТТН 06 009 290 718 30.
При цьому, електронний кабінет у платника податків ОСОБА_1 відсутній, згоду на отримання ППР від контролюючого органу через електронний кабінет ОСОБА_1 не подавав, про зміну податкової адреси він не повідомляв. Вказані обставини представник ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення за зустрічним позовом були направлені контролюючим органом на податкову адресу ОСОБА_1 у встановленому ПК України порядку, тому несвоєчасне отримання ним цих податкових повідомлень-рішень стало підставою для поновлення йому строку звернення до суду з зустрічним позовом. Разом з тим, дана обставина не є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.
Представник ОСОБА_1 вказує, що до первісного позову було додано корінці оскаржуваних ППР, а ППР були надіслані лише потім у відповідь на його адвокатське звернення.
З цього приводу суд зазначає, що оригінали ППР надсилаються на адресу платника податків (що і було зроблено контролюючим органом), а корінці цих ППР залишаються у податкового органу, які (корінці ППР) при подачі первісного позову податковим органом і було додано до позову.
Оскільки оригінали ППР були повернуті до податкового органу у зв'язку з неотриманням платником податків, у подальшому, на адвокатський запит представника Саніна І.І., вони були надані останньому.
Тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені ГУ ДПС в Одеській області у межах строку, передбаченого ст.102 ПК України на об'єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_1 , з отриманням процедури їх направлення останньому, а тому підстав для їх скасування суд не вбачає.
При цьому, суд також не бере до уваги доводи представника ОСОБА_1 про неповноту інформації у спірних ППР, оскільки усі передбачені законом відомості щодо об'єктів оподаткування зазначені у ППР та доданих до них розрахунках податку, які наявні в матеріалах справи.
Власне розрахунки грошових зобов'язань, що додані до ППР, ОСОБА_1 не оспорює (неправильність цих розрахунків).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті заявлених позовних вимог за зустрічним позовом не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
У свою чергу, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень також є безпідставними та необґрунтованими, і в їх задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 177, 241-246, 293 КАС України, суд,
У задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 188535,73 грн. (адреса: Олександра Кутузакія, 42, м. Одеса, 65051, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 09 жовтня 2025 року.
Суддя В.В. Андрухів