справа №380/22728/24
про встановлення судового контролю за виконанням рішення
09 жовтня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Хоми О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/22728/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивачем 01.10.2025 (вх. №78491) подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 29.04.2025 у справі №380/22728/24.
Заява обґрунтована тим, що попри набрання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №380/22728/24 законної сили, відповідачем рішення суду не виконано. У зв'язку з чим позивач змушена була звернутись до органу Держаної виконавчої служби про примусове виконання рішення, однак рішення суду і надалі не виконано, про що свідчить Інформація про виконавче провадження від 30.09.2025.
Від відповідача заперечень на заяву про встановлення судового контролю не надійшло.
Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи №380/22728/24, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, відповідно до частини першої якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу норми частини першої статті 382 КАС України слідує, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
З наведеного слідує, що встановлення судового контролю може мати місце на стадії виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якої таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі.
Подібна позиція висловлена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.
Аналіз правових позицій Верховного Суду свідчить, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Даючи оцінку виконанню відповідачем рішення від 29.04.2025 у справі №380/22728/24, суд встановив такі обставини.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №380/22728/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2025 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 14.06.2024 на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 13.06.2024 № 544-13-01-10-00-11 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 13.06.2024 № 42-13-01-10-21, № 545-13-01-10-00-11, які видані Головним управлінням ДПС у Львівській області, та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Позивач зазначає, що попри набрання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №380/22728/24 законної сили, відповідач не перевів її на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
ГУ ПФУ у м. Києві у відповідь на заяву від 04.08.2025 про добровільне виконання судового рішення, зазначеного рішення не виконав.
Львівським окружним адміністративним судом 19.08.2025 видано виконавчий лист №380/22728/24.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 22.08.2025 відкрито виконавче провадження №78921873 з приводу невиконання рішення суду від 29.04.2025 у справі №380/22728/24 в добровільному порядку.
Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю рішення суду так і не виконано.
Відповідачем будь-яких пояснень з приводу заяви про встановлення судового контролю на надано, рівно як і доказів поважності причин невиконання вказаного рішення суду чи вжиття усіх належних заходів, спрямованих на виконання судового рішення.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово доходив висновку про можливість установлення судового контролю вже після ухвалення рішення у справі, оскільки підставою є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача (постанови у справі № 806/2143/15 від 20.02.2019, у справі № 820/4261/18 від 03.04.2019; у справі № 580/988/19 від 27.12.2019, у яких зазначено, що в разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача - суб'єкта владних повноважень, а невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, що свідчить про активну роль суду в реалізації сторонами прав і законних інтересів, із приводу захисту яких він ухвалив судове рішення; у справі № 440/207/19 від 22.01.2020).
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в ухвалах у справі № 800/592/17 від 20.06.2018 та у справі № 206/3911/17 від 05.07.2018, клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом уже після ухвалення рішення у справі.
Ураховуючи правову позицію Верховного Суду та за встановлених фактичних обставин, суд висновує про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Викладене в сукупності зумовлює висновок суду про обґрунтованість заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 29.04.2025 у справі №380/22728/24.
Суд також звертає увагу на те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 293-295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 29.04.2025 у справі №380/22728/24, - задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного України в м. Києві подати до Львівського окружного адміністративного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту набрання ухвалою законної сили звіт про виконання судового рішення від 29.04.2025 у справі №380/22728/24.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О. П. Хома