про відмову в задоволенні відводу судді
08 жовтня 2025 року 320/61306/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства енергетики України в якому просив:
- визнати відсутність повноважень у Державного комітету України по нафті і газу (далі ДКУ) видавати наказ від 11 березня 1994 року № 85 (далі дії);
- визнати відсутність правосуб'єктності у ДКУ внаслідок не набуття ним статусу юридичної особи через відсутність державної реєстрації як юридичної особи;
- визнати нечинним наказ ДКУ від 11 березня 1994 року № 85 з часу його видання та таким що порушує мої майнові права як співвласника державного майна (зокрема державного підприємства "Полтавагаз" ЄДРПОУ 03351912);
- визнати нанесення ОСОБА_1 діями ДКУ моральної шкоди порушенням моїх майнових прав;
- стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 грошову суму розміром 100 000 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди;
- визнати право на належне виконання відповідачем зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції) (право на законослухняність суб'єкту публічного права).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року повернуто позовну заяву.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Протоколом від 01.10.2025 справу №320/61306/24 передано для розгляду раніше визначеному складу суду.
Разом з тим, від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Колеснікової І.С. від розгляду справи №320/61306/24, мотивована тим, що відповідно до вимог статті 31 КАС України, визначення судді для розгляду конкретної справи має здійснюватися виключно через Єдину судову інформаційно комунікаційну систему (ЄСІКС). Відступ від цього порядку допускається лише у разі об'єктивного унеможливлення функціонування ЄСІКС, яке триває понад п'ять робочих днів (частина 12 статті 31 КАС). Так само поза ЄСІКС був проведений розподіл справи між суддями 2024-12-23 де було вперше визначено суддю Колеснікова І. С. як головуючу у справі № 320/61306/24. АСДС розроблена та впроваджена на підставі внутрішнього рішення Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, яка не має повноважень затверджувати модулі ЄСІКС. Однак, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 3 Закону України “Про Вищу раду правосуддя», саме ВРП є органом, уповноваженим: затверджувати "Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)». Відтак , визначення судді Колеснікова І. С. не відповідає вимогам статті 31 КАС України, що порушує гарантії незалежного і неупередженого суду, передбачені статтею 6 Конвенції. Зазначене свідчить про порушення процесуального порядку визначення судді, що, відповідно до пункту 5 частини 1 статті36 КАС, є самостійною підставою для відводу.
Вирішуючи питання про відвід судді Колеснікової І.С. за заявою ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до частин 1, 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини третьої вказаної статті питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідної до частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до змісту поданої Петросяним Олександром Карловичем заяви про відвід судді Колеснікової І.С., на його думку, доказами упередженості судді є порушення процесуальних норм під час автоматизованого розподілу.
Суд наголошує, що незгода позивача з функціонуванням автоматизованої системи розподілу справ між суддями та розподіл справ №320/31306/24 судді Колесніковій І.С. відповідно до статті 36 КАС України не є підставою для відводу судді.
Разом з тим, відповідно до застереження, передбаченого частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.
За таких обставин, суд вважає, що у поданій заяві про відвід судді Петросяном Олександром Карловичем не наведено обставин, які б прямо та/або опосередковано вказували на наявність сумніву у безсторонності та неупередженості судді Колеснікової І.С. або в чому полягає необ'єктивність судді при здійсненні правосуддя у цій справі.
Зважаючи на викладене, суд не встановив передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді Колеснікової І.С., що свідчить про необґрунтованість заявленого відводу.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. у справі №320/61306/24
2. Матеріали адміністративної справи №320/61306/24 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Колеснікова І.С.