про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2025 року м. Київ № 320/48265/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доМіністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
17 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» адвокат Скоробогатько Володимир Юрійович звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в інтересах ОСОБА_1 , до Міністерства оборони України, в якій просить суд:
- визнати протиправним рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 р. у частині відмови ОСОБА_1 в призначені одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 р. № 168.
- скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 р. у частині відмови ОСОБА_1 в призначені одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 р. № 168.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025, справу розподілено судді Жуковій Є.О.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, представником позивача разом із позовною заявою заявлено клопотання про поновлення та продовження процесуальних строків.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 11 жовтня 2024 року через електронний кабінет представника позивача в підсистемі «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду подано позовну заву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, (справа 320/61164/24). В електронному кабінеті представник позивача в підсистемі «Електронний суд» не отримував жодних ухвал, що стосувалися даної справи. 15 вересня 2025 року в ході чергової перевірки в Єдиному державному реєстрі судових рішень представником позивача було виявлено ухвалу про повернення позовної заяви в справі 320/61164/24 від 23 квітня 2025 року, оскільки, як виявилося, була ухвала Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 в цій же справі, якою позовну заяву залишено без руху, яку представник позивача також не отримував.
Суд викладені в клопотанні про поновлення строки підстави оцінює критично виходячи з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано одне із основоположним прав людини - право на справедливий суд, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав.
В національному законодавстві дане право випливає із положень Конституції України, у частині другій статті 55 якої закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Реалізація права на суд залежить як від інституційних та організаційних чинників, так і від особливостей здійснення окремих судових процедур.
Приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист, визначеним у цій статті шляхом.
Практикою Європейського суду з прав людини, сформованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Так, законодавцем встановлені відповідно обмеження щодо права звернення на суду, які, зокрема, полягають в дотриманні процесуальних строків звернення до адміністративного суду. Загальним строком для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи є шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 161 КАС України).
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно зі статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У постанові від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду в ухвалі від 08 жовтня 2024 року в справі №580/3881/20.
Як вбачається, предметом даного адміністративного позову є рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024.
Судом встановлено, що попередньо позивач звертався до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою з аналогічними предметом спору та учасниками справи (адміністративна справа №320/61164/24).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №320/61164/24, позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України залишено без руху, встановлено позивачу строк та порядок усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до інформації наявної в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» (далі також - КП «ДСС») - "Ухвала про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169)" від 09.01.25 по справі № 320/61164/24 (суддя Колеснікова І.С.) було доставлено ОСОБА_2 в його електронний кабінет: 11.01.25 04:29.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №320/61164/24 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.
Відповідно до інформації наявної в КП «ДСС» - "Ухвала про повернення позовної заяви (ч. 4 ст. 169)" від 23.04.25 по справі № 320/61164/24 (суддя Колеснікова І.С.) було доставлено ОСОБА_2 в його електронний кабінет: 25.04.25 05:14.
Станом на сьогодні ухвала Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №320/61164/24 до апеляційної інстанції не оскаржувалася та набрала законної сили.
Отже, судом встановлено, що адвокат Скоробогатько Володимир Юрійович своєчасно отримав процесуальні рішення суду в адміністративній справі №320/61164/24 до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». Так, самі лише посилання адвоката Скоробогатька Володимира Юрійовича, викладені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, на те, що в електронному кабінеті представник позивача в підсистемі «Електронний суд» не отримував жодних ухвал, що стосувалися адміністративної справи №320/61164/24 не підтвердженні належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.73 - 76 КАС України.
Суд вкотре наголошує, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 26.04.2007 у справі “Олександр Шевченко проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Вищезазначені положення у сукупності зобов'язують заявника до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.
Таким чином, наведені представником позивача підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою не можуть бути визнані поважними, а тому останньому слід навести інші поважні підстави пропуску строку та надати докази на їх підтвердження.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, з вказанням інших поважних підстав для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жукова Є.О.