08 жовтня 2025 року № 320/30453/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до військової частини НОМЕР_1 .
Просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати майору ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (Постанова № 168), у розмірі 100 000 грн, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_1 , за період з 11.11.2023 до 31.03.2024, в розрахунку на місяць пропорційно за час забезпечення здійснення майором ОСОБА_1 у цьому періоді заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати майору ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану, згідно Постанови № 168, у розмірі 100 000 грн за період з 11.11.2023 по 31.03.2024, з розрахунку на місяць пропорційно за час забезпечення здійснення майором ОСОБА_1 у цьому періоді заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, та здійснити виплату нарахованих сум додаткової винагороди з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив йому підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 11.11.2023 по 31.03.2024. Вказав, що достатньою правовою підставою для нарахування і виплати такої додаткової винагороди є дотримання наступних вимог: безпосередня участь військовослужбовця у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації; перебування безпосередньо в районах здійснення таких заходів; виконання військовослужбовцем бойових завдань.
Ухвалою суду від 08.07.2024 провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач направив відзив на позовну заяву, в якому вказав на відсутність порушень прав у межах спірних правовідносин, а також на безпідставність позовних вимог. Звернули увагу, що позивачу виплачено належні йому суми грошового забезпечення в повному обсязі. Стверджували, що у військової частини НОМЕР_1 відсутні законні підстави щодо нарахування та виплати позивачеві додаткової грошової винагороди в розмірі до 100000 грн в розрахунку на місяць за періоди з 11.11.2023 по 31.03.2024, оскільки інформація про те, що позивач у відповідний період приймав участь у заходах, які підпадають під виплату додаткової винагороди 100 000 грн, - відсутня. Зазначали, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 фінансовою службою військової частини НОМЕР_1 здійснюється на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_2 , які надходять; у той же час витяги з наказів №178 від 01.04.2024 та №203 від 23.04.2024 до фінансової служби не надходили; а фінансова службова здійснювала виплати додаткової винагороди на підставі інших наказів командира військової частини НОМЕР_2 .
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є громадянином України і перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , яка з 19.08.2023 знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 .
Як видно із витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.06.2022 № 3, позивача призначено на посаду заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_2 (а.с.25).
На підставі наказу командира 61 осб 44 омбр від 11.11.2023 № 12/дск, винесені бойові розпорядження командира НОМЕР_3 осб НОМЕР_4 омбр №691/дск від 11.11.2023, №745/дск від 01.12.2023, №1/дск від 01.01.2024, №64/дск від 01.02.2024, №109/дск від 01.03.2024 (а.с.43-48), згідно яких ОСОБА_1 отримав наказ:
- забезпечити планування та оперативне командування підрозділами під час здійснення оборонних та відновлювальних (штурмових) діях;
- забезпечити безпечне заведення та ротацію о/с на позиціях та передньому рубежі оборони НОМЕР_5 омбр, оперативне чергування на ОКП 61 осб НОМЕР_4 омбр;
- щоденно здійснювати перевірку та контроль виконання бойових завдань на КСП рот та на глибину ротних (взводних) опорних пунктів першої лінії оборони згідно затвердженого графіку, брати участь у бойових зіткненнях.
Військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 15.05.2024 видана довідка № 1377 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до якої, позивач дійсно в періоди з 09.11.2023 по 13.12.2023, з 30.12.2023 по 14.01.2024, з 28.01.2024 по 15.05.2024, та по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Харківській області (а.с.42).
Наказами Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.12.2023 № 341, від 01.01.2024 № 2, від 01.02.2024 № 42, від 01.03.2024 № 82 та від 01.04.2024 № 121 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Харківська область, Куп'янський район, Петропавлівська сільська територіальна громада, до складу якої входить село Кучерівка, в якому розташований оперативно-командний пункт (ОКП-Кучерівка) військової частини НОМЕР_2 (батальйон), входить до району ведения воєнних (бойових) дій (а.с.32-41).
Як видно із до довідки військової частини НОМЕР_2 від 09.05.2024 № 1326, за період з 11.11.2023 по 30.11.2023 позивачу виплачено додаткову винагороду у розмірі 74 203,33 грн, з 01.12.2023 по 13.12.2023 та з 29.12.2023 по 31.12.2023 - 23 830,65 грн, з 01.01.2024 по 14.01.2024 та з 28.01.2024 по 31.01.2024 - 30 185,48 грн, з 01.02.2024 по 29.02.2024 - 49 250 грн, з 01.03.2024 по 31.03.2024 - 29 550 грн.
Також позивачем надано примірники витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_2 №178 від 01.04.2024 і від 23.04.2024 №203 про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за березень (у тому числі ОСОБА_1 за період безпосередньої участі з 01.03.2024 по 31.03.2024), за період з 11.11.2023 по 29.02.2024 (у тому числі ОСОБА_1 за період безпосередньої участі з 11.11.2023 по 30.11.2023, з 01.12.2023 по 13.12.2023, з 30.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 14.01.2024, з 27.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 29.02.2024) (а.с.66-69).
У свою чергу, відповідач надав акт службового розслідування за фактом законності та відповідності до чинного законодавства наказів командира військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 , де визначено вважати накази командира військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 №203 від 23.04.2024, №178 від 01.04.2024, №215 від 01.05.2024, №236 від 01.06.2023, №281 від 01.07.2023, №3381 від 01.08.2024 такими, що не відповідають дійсності та іншим документам, які формувалися військовою частиною НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 під час своєї діяльності (а.с.133-146).
28.12.2024 виннесено наказ командира військової частини НОМЕР_1 №2098 «Про результати службового розслідування за фактом законності та відповідноссті до чинного законодавства наказів командира військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 », яким наказано вважати перераховані вище накази командира військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 , у тому числі і №203 від 23.04.2024 та №178 від 01.04.2024 такими, що не відповідають дійсності (а.с.146зв.-148).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно приписів частин першої, другої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XIІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон №2011-XIІ).
За визначенням у статті 1 Закону №2011-XIІ соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Як закріплено у статті 9 Закону №2011-XIІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Законом України від 15.03.2022 №2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 год 30 хв 26.03.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на сьогоднішній день.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України була прийнята названа вище Постанова №168.
Пунктом 1-1 Постанови №168 (в редакції від 09.11.2023) установлено, що на період воєнного стану:
військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Згідно із пунктом 2-1 Постанови №168 міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (Порядок № 260).
Згідно із наказом Міністерства оборони України № 44 від 25.01.2023 Порядок № 260 доповнено новим розділом, який застосовується з 01.02.2023.
Пункт 2 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачає, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту);
від 15 000 до 30 000 гривень - військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) (у розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу).
Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
У матеріалах цієї справи містяться:
- бойовий наказ №12/дск від 11.11.2023;
- бойові розпорядження №691/дск від 11.11.2023, №745/дск від 01.12.2023, №1/дск від 01.01.2024, №64/дск від 01.02.2024, №109/дск від 01.03.2024;
- витяги з журналів бойовий дій за 11.11.2023, 01.12.2023, 01.01.2024, 01.02.2024, 01.03.2024;
- рапорти начальника штабу в/ч НОМЕР_2 та командира в/ч НОМЕР_2 .
За результатами їх аналізу, суд зазначає наступне.
На підставі наказу командира 61 осб 44 омбр від 11.11.2023 № 12/дск, винесені бойові розпорядження командира 61 осб НОМЕР_4 омбр №691/дск від 11.11.2023, №745/дск від 01.12.2023, №1/дск від 01.01.2024, №64/дск від 01.02.2024, №109/дск від 01.03.2024, згідно яких ОСОБА_1 отримав наказ:
- забезпечити планування та оперативне командування підрозділами під час здійснення оборонних та відновлювальних (штурмових) діях;
- забезпечити безпечне заведення та ротацію о/с на позиціях та передньому рубежі оборони НОМЕР_5 омбр, оперативне чергування на ОКП 61 осб НОМЕР_4 омбр;
- щоденно здійснювати перевірку та контроль виконання бойових завдань на КСП рот та на глибину ротних (взводних) опорних пунктів першої лінії оборони згідно затвердженого графіку, брати участь у бойових зіткненнях.
У той же час, докази виконання позивачем завдань, визначених у вказаних бойових розпорядженнях - відсутні.
У якості підтвердження виконання наведеного наказу та розпоряджень позивач подав витяги з журналів бойовий дій за 11.11.2023, 01.12.2023, 01.01.2024, 01.02.2024, 01.03.2024, які містять узагальнені дані без зазначення конкретних днів участі позивача у бойових діях і завдань, які виконував позивач.
За змістом Інструкції з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 року №363, ведення Журналу бойових дій здійснюється у довільній формі на підставі оперативних директив, бойових наказів, розпоряджень, зведень, бойових донесень тощо, а також усних розпоряджень старших начальників і командирів (додаток 2). При цьому, обов'язковою складовою Журналу бойових дій є дата запису.
Відсутність у наданих позивачем витягах із Журналу бойових дій відомостей про конкретні дати участі позивача у бойових діях унеможливлює підтвердження таких відомостей цими витягами.
Судом досліджено рапорти начальника штабу в/ч НОМЕР_2 про призначення позивачу винагороди за Постановою № 168 з розрахунку 50 000 грн за періоди 11.11.2023 - 30.11.2023, 01.01.2024-14.01.2024, 27.01.2024-31.01.2024, 01.02.2024-29.02.2024, з розрахунку 100 000 грн - 01.12.2023-13.12.2023, 30.12.2023, 31.12.2023, 01.03.2024-31.03.2024 (а.с.54-58).
Водночас, у матеріалах справи наявні рапорти командира в/ч НОМЕР_2 про призначення позивачу винагороди за Постановою № 168 з розрахунку 100 000 грн за усі вказані періоди (а.с.70-74).
Також позивачем в якості підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн подана довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в/ч НОМЕР_2 від 15.05.2024 № 1377, видана згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08 2014 № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» і згідно пункту 4 є підставою для надання статусу учасника бойових дій.
У той же час, за змістом пункту 4 розділу XXXIV Порядку № 260 така довідка не належить до документів про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Крім того, як вже зазначалося, накази командира військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 №203 від 23.04.2024 та №178 від 01.04.2024 про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за період з 11.11.2023 по 29.02.2024 і за березень 2024 року, у тому числі і ОСОБА_1 (а.с.66-70) наказано вважати такими, що не відповідають дійсності та іншим документам, що формувалися військовою частиною НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 (а.с.133-148).
З урахуванням наведеного, суд констатує, що надані позивачем документи не підтверджують наявності у нього права на додаткову винагороду на період дії воєнного стану, згідно Постанови № 168 у розмірі 100 000 грн за період з 11.11.2023 по 31.03.2024.
Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_2 від 09.05.2024 № 1326 за період з 11.11.2023 по 30.11.2023 позивачу виплачено додаткову винагороду у розмірі 74 203,33 грн, з 01.12.2023 по 13.12.2023 та з 29.12.2023 по 31.12.2023 - 23 830,65 грн, з 01.01.2024 по 14.01.2024 та з 28.01.2024 по 31.01.2024 - 30 185,48 грн, з 01.02.2024 по 29.02.2024 - 49 250 грн, з 01.03.2024 по 31.03.2024 - 29 550 грн.
Тобто, позивачу у період з 11.11.2023 по 31.03.2024 виплачувалась винагорода за Постановою № 168, однак не з розрахунку 100 000 грн, що відповідає наведеним положенням пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у позові і звільненням позивача від сплати судового збору підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.