про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2025 року м. Київ № 363/4470/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови державного виконавця,
До Вишгородського районного суду Київської області звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови державного виконавця.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.08.2025 року справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 року матеріали адміністративної справи №363/4470/25 передано на розгляд судді Терлецькій О.О.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2025 - 3 028,00 грн.
Частиною 2 ст.4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 5 100 грн, сума судового збору за подання даного адміністративного позову має складати 3028,00 грн.
В матеріалах справи відсутні докази сплати судового збору, однак міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання суддя вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами с. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторорони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також вдповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд, зокрема, звертає увагу на обгрунтованість зазначених у клопотання підстав для його задоволення, наявність доказів ужиття посадовими особами заявника заходів, спрямованих на отримання фінансування для реалізації повноважень по представництву інтересів суб'єкта владних повноважень у судах.
Крім того, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів для забезпечення сплати судового збору, тому не виділення коштів для сплати судового збору не може вважатися обгрунтованою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Слід зазначити, що законодавцем також не внесено позивача до переліку осіб, установ та організацій, які звільнені від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Зі змісту клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позову до винесення рішення, що в ньому відсутні підстави та обгрунтування для його подання, оскільки позивачем не доведено відсутність можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з чим клопотання позивача є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністартивного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Згідно з п.1 ч.2 ст.287 КАС України, позов у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить скасувати постанову про накладення штрафу від 09.07.2025 року по ВП № 75334024, отриману ним 21.07.2025 року.
Таким чином, враховуючи приписи статті 287 КАС України, останнім днем звернення до суду з позовними вимогами є 31.07.2025 року.
Із даним позовом позивач звернувся до суду 01.08.2025.2024 року, що підтверджується штемпелем поштового відправлення на конверті, тобто з пропущенням десятиденного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з вимогами частини п'ятої статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на поважні причини пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови державного виконавця, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Терлецька О.О.