ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"08" жовтня 2025 р. Справа № 300/7113/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.10.2025 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані відпустки та зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за 30 діб щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2020 рік, 30 діб щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2021 рік, за 30 діб щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2022 рік та одну добу додаткової відпустки за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби, за 30 діб щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2023 рік та дві доби додаткової відпустки за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з частиною 5 статті 160 даного Кодексу в позовній заяві, серед іншого, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Відповідно до частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 73 цього ж Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з частиною 1 статті 76 даного Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підставами звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом є ненарахування та невиплата йому грошової компенсації за невикористані відпустки: щорічну чергову оплачувану відпустку за 2020 рік у кількості 30 діб, щорічну чергову оплачувану відпустку за 2021 рік у кількості 30 діб, щорічну чергову оплачувану відпустку за 2022 рік у кількості 30 діб та додаткову одну добу за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби, щорічну чергову оплачувану відпустку за 2023 рік у кількості 30 діб та додаткову 2 доби за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби.
Позивач в позовній заяві виклав зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, однак, на підтвердження обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги суду не надав доказів звернення до відповідача про нарахування та виплату йому грошової компенсації за невикористані відпустки за вказані періоди та відповідь відповідача на таке звернення, з відмовою у нарахуванні та виплаті такої компенсації, тобто відсутні докази про порушення відповідачем прав позивача на належну компенсацію за невикористані дні відпустки.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: звернення до відповідача про нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані відпустки за вказані періоди та відповідь відповідача на таке звернення, з відмовою у нарахуванні та виплаті такої компенсації.
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом долучення доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: звернення до відповідача про нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані відпустки та відповідь відповідача на таке звернення, з відмовою у нарахуванні та виплаті такої компенсації.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає, у відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя Остап'юк С.В.