09 жовтня 2025 року Справа № 280/6409/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» до Тернопільської митниці про скасування рішення,
24 липня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000223/2 від 03.07.2025.
Ухвалою суду від 29.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № GLARY-1-2023М від 12.01.2023, укладеного між компанією «Jinhua Glarystep Tools Manufacture Co., Ltd» (Китай) та ТОВ «Мототехімпорт» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №2024-AMT09-A від 21.03.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар.
30 червня 2025 року уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА №25UA403070005745U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Електричне устаткування для приєднання до електричних кіл (робоча напруга 220-400В) - частини зварювального обладнання виробництва торговельної марки «Vitals»: пристрої для встановлення на кінцях проводів або кабелів, що здійснюють електричну комутацію способом обтискання - затискачі маси пружинні типу «крокодил» (діапазон струму 300-500А): -мод.L170 300A -1500шт.; -мод.L215 300A -1500шт.; -мод.L215 300A (латунь) -1900шт.;-мод.L238 500A -1000шт.; -мод.L238 500A (латунь) -1000шт.».
До зазначеної митної декларації позивачем подані наступні документи: пакувальний лист №б/н від 21.03.2025; рахунок-фактура (інвойс) №2024-AMT09-A від 21.03.2025; коносамент №BW25040410B від 21.04.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 31519749 від 21.06.2025; декларація про походження товару (Declaration of origin) №2024-AMT09-A від 21.03.2025; статус особи, яка подає митну декларацію №1; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2400 від 10.06.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №G10563/2 від 10.06.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 10.06.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 10.06.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати №6414/2 від 10.06.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація №6 від 18.12.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №GLARY-1-2023М від 12.01.2023; договір (контракт) про перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025; договір (контракт) про перевезення №Х270225-40 від 27.02.2025; заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» №б/н від 16.06.2025.
Під час здійснення митного контролю за МД № 25UA403070005745U7 від 30.06.2025 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:
1. До митного оформлення надано рахунок на перевезення від 10.06.2025 №2400, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 27.02.2025 №Х270225-40, Акт здачі-приймання робіт від 30.06.2025 №2139, довідку про транспортні витрати від 10.06.2025 №6414/2 де виконавцем перевезення вантажів залізничним транспортом зазначено ТОВ «Хіллдом Логістікс», хоча у накладній УМВС від 21.06.2025 №31519749 наявна інформація, щодо перевізника «PСС Intermodal S.A. - 3150», втім до митного оформлення жодних підтверджуючих документів виконання обов'язків між виконавцем ТОВ «Хіллдом Логістікс», та перевізником «PСС Intermodal S.A. - 3150», подано не було;
2. Також у рахунку на перевезення від 10.06.2025 №2400, Акті здачі-прийманні робіт від 30.06.2025 №2139, довідці про транспортні витрати від 10.06.2025 №6414/2 міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом здійснюється з Гданська, а згідно накладної УМВС від 21.06.2025 №31519749 станція відправлення Глівіце. До митного оформлення не надано товаротранспортних документів, щодо перевезення вантажу з Гданська до Глівіце та щодо оплати за дане перевезення, зберігання, перевантаження, тощо;
3. Прайс-лист № б/н від 18.09.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB NINGBO, що обмежує конкурентність.
У зв'язку з виявленими розбіжностями митним органом у відповідача було витребувано додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На виконання вимог митного органу позивачем надано додаткові документи, а саме: документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка №G10563-2 від 21.03.2025; комерційна пропозиція від 12.11.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт здачі-приймання робіт №2139 від 30.06.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 18.09.2024.
У зв'язку із не підтвердженням, на думку митного органу, заявленої митної вартості прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000223/2 від 03.07.2025.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Стосовно посилань митного органу такий недолік, як «До митного оформлення надано рахунок на перевезення від 10.06.2025 №2400, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 27.02.2025 №Х270225-40, Акт здачі-приймання робіт від 30.06.2025 №2139, довідку про транспортні витрати від 10.06.2025 №6414/2 де виконавцем перевезення вантажів залізничним транспортом зазначено ТОВ «Хіллдом Логістікс», хоча у накладній УМВС від 21.06.2025 №31519749 наявна інформація, щодо перевізника «PСС Intermodal S.A. - 3150», втім до митного оформлення жодних підтверджуючих документів виконання обов'язків між виконавцем ТОВ «Хіллдом Логістікс», та перевізником «PСС Intermodal S.A. - 3150», подано не було. Також у рахунку на перевезення від 10.06.2025 №2400, Акті здачі-прийманні робіт від 30.06.2025 №2139, довідці про транспортні витрати від 10.06.2025 №6414/2 міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом здійснюється з Гданська, а згідно накладної УМВС від 21.06.2025 №31519749 станція відправлення Глівіце. До митного оформлення не надано товаротранспортних документів, щодо перевезення вантажу з Гданська до Глівіце та щодо оплати за дане перевезення, зберігання, перевантаження, тощо.», суд зазначає таке.
Відповідно до договору перевезення від 27.02.2025 №2702/912/25, заявки на перевезення №G10563-2 від 21.03.25р. здійснювалось виключно морське перевезення вантажу компанією «Global Container Lines Latvija SIA» за маршрутом: порт Нінгбо, Китай - порт Гданськ, Польща, вартість якого складає 234.00 доларів США, без ПДВ, що підтверджено рахунком на оплату № G10563/2 від 10.06.25, довідкою про транспортні витрати від 10.06.25, актом виконаних послуг з перевезення від 10.06.2025. Тобто компанія «Global Container Lines Latvija SIA» не має відношення до наземного перевезення вантажу.
Водночас, залізнична доставка вантажу здійснювалась відповідно до договору №Х270225-40 від 27.02.25р. компанією ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС».
При цьому, встановлено, що будь-які договори з приводу транспортування залізничним транспортом задекларованого товару між експедитором «PСС Intermodal S.A. - 3150» та Позивачем не укладались. Також, позивач не є стороною будь-яких договорів між основним експедитором ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та компанією «PСС Intermodal S.A. - 3150», що обумовлює неможливість наявності у нього таких договорів або комерційних документів.
Експедитором ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», відповідно до укладеного з Позивачем договору ТЕО, виставлений останньому загальний рахунок №2400 від 10.06.25р. на оплату усіх послуг з наземного перевезення задекларованого товару, а договірні та комерційні відносини основного перевізника з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, що залучались ним до перевезення вантажу до позивача не мають жодного відношення.
З урахуванням викладеного, зауваження митниці про відсутність рахунків про перевезення, банківських платіжних документів та договорів між «Global Container Lines Latvija SIA», ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та «PСС Intermodal S.A. - 3150» є безпідставними.
Щодо посилань митного органу на те, що «Прайс-лист №б/н від 18.09.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB NINGBO, що обмежує конкурентність», суд вказує на те, що зазначена підстава для коригування є необґрунтованою та формальною, оскільки, прайс-лист не є основним документом, котрий згідно ч.2 ст.53 МКУ декларант зобов'язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості, а тому митниця, маючи у розпорядженні весь пакет комерційних та товаросупровідних документів, мала змогу і без прайс-листа здійснити контроль та перевірку числових показників митної вартості товарів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Мототехімпорт».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38, код ЄДРПОУ 43985576) про скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000223/2 від 03.07.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова