09 жовтня 2025 року Справа № 280/6785/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ 13814885)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.07.2025 № 083950007673 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 16.07.2025 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 04.07.2025 №02.03-24/37, № 02.03-24/38, № 02.03-24/39.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Вельможко А.І., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 05.08.2025 серія АР №1256554.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.07.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Запорізькій області) із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ). Проте, відповідач відмовив в призначенні позивачу пенсії державного службовця оскільки з 04.07.2001 посада позивача віднесена до категорії посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців. Втім, позивач вважає, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 11.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ГУ ПФУ в Запорізькій області; витребувано від ГУ ПФУ в Запорізькій області докази по справі.
19.08.2025 третя особа надала витребувані докази та пояснення, в яких заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що 16.07.2025 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення її пенсії, призначеної відповідно до норм Закону № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ (далі - Закон №889-ХІІ). Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 23.07.2025 № 083950007673 позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про державну службу». До стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад держаних службовців для визначення права на призначення пенсії відповідно до пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ зараховано періоди роботи ОСОБА_1 , з 13.04.1995 по 14.09.1995 на посаді спеціаліста відділу субсидій Ленінського райвиконкому Запорізької області, з 15.09.1995 по 04.11.1997 на посаді спеціаліста І категорії відділу житлових субсидій Ленінської районної адміністрації Запорізької області, з 05.11.1997 по 30.06.1998 на посаді спеціаліста відділу житлових субсидій Ленінської районної адміністрації Запорізької області, з 01.07.1998 по 03.07.2001 на посаді спеціаліста І категорії відділу житлових субсидій Ленінської районної адміністрації Запорізької області (до набрання чинності Законом № 2493-ІІ). З 04.07.2001 посада спеціаліста І категорії відділу житлових субсидій Ленінської районної адміністрації Запорізької області віднесена до категорії посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державної служби. Отже, відповідачем було встановлено, що позивач станом на 01.05.2016 не обіймала посади державного службовця та мала 6 років 2 місяці 21 день стажу роботи, віднесених до категорій посад державної служби, що не дає їй права на отримання пенсії відповідно до Закон України «Про державну службу». Крім того оскільки, підстави для переведення пенсії позивача на пенсію відповідно до норм Закону України «Про державну службу» відсутні, її вимога про призначення такого виду пенсії в розмірі 60% від заробітку, вказаних у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, є передчасною. Враховуючи наведене, вважає, що відповідач, відмовляючи у переведенні пенсії позивача, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. Просить у задоволенні позову відмовити.
26.08.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за принципом екстериторіальності та за результатом розгляду заяви від 16.07.2025 ОСОБА_1 про перерахунок пенсії щодо переходу на інший вид пенсії за віком відповідно до Закону України «Про Державну службу», ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення про відмову № 083950007673 від 23.07.2025. Так, починаючи з 04.07.2001 посада спеціаліста І категорії відділу житлових субсидій Ленінської районної адміністрації Запорізької області, н якій працювала позивачка, віднесена до категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців. Стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців становить 06 років 02 місяці 21 день. Враховуючи, вищенаведене ОСОБА_1 підстав для проведення перерахунку відповідно до Закону України «Про державну службу» немає, оскільки заявниці відсутній необхідний стаж. Крім того, вимоги позивача щодо застосування довідок про складові заробітної плати при переведенні на пенсію за віком за нормами Закону №3723-ХІІ - є передчасними, так як стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, а отже, така вимога спрямована на майбутнє. Просить у задоволенні позову відмовити.
На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV.
16.07.2025 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про переведення її з пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком у відповідності до Закону №889-VІІІ з урахуванням ст. 37 Закону №3723-ХІІ.
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі - Порядок №22-1) передбачено, що з 01 квітня 2021 року органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Враховуючи наведене, заява позивача від 16.07.2025 в порядку екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ у Львівській області.
Рішенням про відмову у перерахунку пенсії № 083950007673 від 23.07.2025, позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця та зазначено, що згідно з п.10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ зараховано періоди роботи ОСОБА_1 , з 13.04.1995 по 14.09.1995 на посаді спеціаліста відділу субсидій Ленінського райвиконкому Запорізької області, з 15.09.1995 по 04.11.1997 на посаді спеціаліста І категорії відділу житлових субсидій Ленінської районної адміністрації Запорізької області, з 05.11.1997 по 30.06.1998 на посаді спеціаліста відділу житлових субсидій Ленінської районної адміністрації Запорізької області, з 01.07.1998 по 03.07.2001 на посаді спеціаліста І категорії відділу житлових субсидій Ленінської районної адміністрації Запорізької області (до набрання чинності Законом № 2493-ІІ). З 04.07.2001 посада спеціаліста І категорії відділу житлових субсидій Ленінської районної адміністрації Запорізької області віднесена до категорії посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців. Стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців становить 06 років 02 місяці 21 день. Враховуючи, вищенаведене ОСОБА_1 підстав для проведення перерахунку відповідно до Закону України «Про державну службу» немає, оскільки заявниці відсутній необхідний стаж.
Позивач вважає, що має право на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ як особа, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VІІІ, пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень якого передбачено, що Закон №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.
Відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише особи, які станом на 01.05.2016 мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 03 липня 2018 року у справі №265/3709/17 та від 19 березня 2019 року у справі № 357/1457/17, від 22 травня 2020 року у справі № 263/9612/16-а, від 12 квітня 2021 у справі №591/3924/16-а.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 20.07.1978, позивач працювала на таких посадах:
- 13.04.1995 прийнята на посаду спеціаліста ІІ категорії відділу субсидій Ленінського райвиконкому Запорізької області;
- 13.07.1995 прийнято присягу державного службовця;
- 14.09.1995 у зв'язку з ліквідацією звільнена за переводом до Ленінської районної адміністрації Запорізької області;
- 15.09.1995 прийнята по переводу на посаду спеціаліста І категорії відділу житлових субсидій Ленінської районної адміністрації Запорізької області;
- 04.11.1997 звільнена за переводом до Ленінської районної ради Запорізької області;
- 05.11.1997 прийнята на посаду спеціаліста І категорії відділу житлових субсидій Ленінської районної ради Запорізької області;
- 30.06.1998 звільнена по переводу до Ленінської районної адміністрації Запорізької області;
- 01.07.1998 прийнята на посаду спеціаліста І категорії відділу житлових субсидій Ленінської районної адміністрації Запорізької області;
- 09.08.2002 звільнена з посади за переведенням до управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради;
- 10.08.2002 призначена на посаду спеціаліста І категорії підвідділу розрахунків відділу житлових субсидій Управління соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя;
- 05.04.2011 - звільнена за переведенням до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради;
- 06.04.2011 по 01.05.2016 - працювала за переведенням на посаді спеціаліста І категорії відділу прийняття рішень Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради.
До стажу державної служби позивача органом Пенсійного фонду України зараховано 06 років 02 місяці 21 день, водночас, відповідач відмовив позивачу в зарахуванні до стажу державної служби періодів роботи починаючи з 04.07.2001 з посиланням на те, що посада спеціаліста І категорії відділу житлових субсидій Ленінської районної адміністрації Запорізької області віднесена до категорії посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців.
Оцінюючи такі аргументи, суд виходить з того, що частина 1 ст. 25 Закону №3723-XII визначала, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
Відповідно до ст. 1 Закону № 3723-XII, який був чинним протягом тривалих періодів роботи позивача на відповідних посадах в органах місцевого самоврядування, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Згідно з пунктом 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Пунктом 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), який був чинним на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування та до 01.05.2016, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 4 Порядку №283 зазначено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 (чинний з 01.05.2016), до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Згідно з приписами статті 14 Закону № 2493-III (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:
перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови;
друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради;
третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад;
керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад;
четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;
п'ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;
шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;
сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом №889-ХІІ положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону №889-ХІІ та пункту 4 Порядку №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-III зараховується до стажу державної служби.
Аналогічний висновок щодо застосування вищенаведених норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі №500/6640/16, від 10 лютого 2021 року у справі №825/1453/18.
Судом встановлено, що згідно відомостей трудової книжки позивача, станом на 01.05.2016, позивач працювала на посадах в органах місцевого самоврядування, що передбачені у статті 14 Закону №2493-III.
Таким чином періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування підлягають зарахуванню до стажу державної служби, а доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.
Разом з тим, як уже зазначено вище, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" №889-ХІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Так, станом на 01.05.2016 спеціальний стаж позивача на посадах державної служби (у тому числі з урахуванням стажу на посадах місцевого самоврядування, який враховується до стажу державної служби) становить більше 20 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
При цьому, наявність у позивача віку та страхового стажу, передбачених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ, відповідачем не заперечується.
Тож, відповідач, приймаючи рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу», у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи позивача в органах місцевого самоврядування, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.
Висновки аналогічні за змістом викладені у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №591/3924/16-а.
Таким чином, мотиви, покладені відповідачем в обґрунтування рішення від 23.07.2025 №083950007673, є безпідставними та не відповідають чинному нормативно-правовому регулюванню, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України.
Отже, з урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перевести позивача з 16.07.2025 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 04.07.2025 №02.03-24/37, № 02.03-24/38, №02.03-24/39, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3-1 Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 (далі - Порядок №622), державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889-VIII, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Пункт 4 Порядку №622 передбачає, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 6 Порядку №622 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.
Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Судом встановлено, що довідка про складові заробітної плати для державного службовця від 04.07.2025 № 02.03-24/37, видана Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради, складена за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (11 ранг), надбавка за вислугу років (40%) (за стаж державної служби 30 років) на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Щодо довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), від 04.07.2025 № 02.03-24/39, виданої Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради, суд зазначає, що зазначена довідка також відповідає формі довідки, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, та містить дані про надбавки, премії та інші виплати за період з 01.06.2020 по 31.05.2023, на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Також, щодо довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), від 04.07.2025 № 02.03-24/38, виданої Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради, суд зазначає, що зазначена довідка також відповідає формі довідки, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, та містить дані про надбавки, премії та інші виплати за період з 01.07.2023 по 30.06.2025, на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2023 у справі № 340/4184/21 виклав правовий висновок, згідно із яким для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.
Крім того, в постанові від 28.01.2025 у справі № 560/2123/24 Верховний Суд виклав такий правовий висновок: “суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача перевести позивача з 20.12.2023 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити нарахування та виплату пенсії у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 11.12.2023 № 1989 та від 30.01.2024 № 14».
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09.04.2024 у справі №560/9407/22.
З огляду на викладене, права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача призначити позивачу з 16.07.2025 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного в довідках Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 04.07.2025 №02.03-24/37, № 02.03-24/38, №02.03-24/39.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що, з урахуванням положень статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.07.2025 № 083950007673 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 16.07.2025 перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ з урахуванням пункту 12 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 04.07.2025 №02.03-24/37, № 02.03-24/38, № 02.03-24/39.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ 13814885;
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Повне судове рішення складено 09.10.2025.
Суддя М.О. Семененко