08 жовтня 2025 року Справа № 280/6389/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
третя особа на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.06.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоди трудової діяльності згідно трудової книжки ( НОМЕР_1 ) з 17.01.1990 по 30.09.1998 роки, оскільки трудова діяльність здійснювалась на території Російської Федерації;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 , що дає право з 13.06.2025 року на призначення пенсії періоди трудової діяльності згідно трудової книжки ( НОМЕР_1 ) з 17.01. 1990 по 30.09. 1998, оскільки трудова діяльність здійснювалася на території Російської Федерації.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що до його трудового стажу не зараховані періоди роботи, згідно трудової книжки ( НОМЕР_1 ) з 17.01.1990 по 30.09. 1998, оскільки трудова діяльність здійснювалася на території Російської Федерації. Вказує, що в ці періоди працювала, що підтверджується записами в трудовій книжці. Покликається на те, що Постановою КМУ від 29.11.2022 №1328 « Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян - держав участників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення» передбачено вихід України з Угоди від 13.03.1992 з 01.01.2023 року. Стверджує, що оскільки позивач набув спірний стаж до вказаної дати, суд розглядає справу за нормами законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин , у тому числі з урахуванням угоди. Отже, стаж набутий на території будь якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід ) за період роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права особи на пенсію та при її обчисленні. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач позов не визнав. У письмовому відзиві від 04.08.2025 вх. № 39080 вказав, що до страхового стажу не враховано період трудової діяльності згідно трудової книжки ( НОМЕР_1 ) з 17.01.1990 по 30.09.1998, оскільки трудова діяльність здійснювалась на території Російської Федерації. Також вказує про відсутність довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та документи про проходження військової служби. Покликається на те, що угода про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 не діє на території України та Росії. Зазначає, що право на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону, з урахуванням наявних документів, позивач не має, в зв'язку з цим Головним управлінням прийнято рішення відмовити в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Просить відмовити у задоволенні пенсії.
Третя особа подала пояснення по суті позовних вимог вх № 40897 від 13.08.2025, в яких вказує, що з 01.01.2023 року Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення. Припинення дії міжнародного договору означає, що він втратив свою обов'язкову силу для його учасників і припинив породжувати права і обов'язки у відносинах між ними. Із припиненням міжнародного договору він втрачає юридичну силу для всіх його учасників. Тому, вважає, що на осіб, які працювали в Росії після 01.01.1992, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії російського стажу та заробітку. Вважає, що підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні.
Ухвалою суду від 28.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6389/25. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
02.06.2025 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до органів Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про призначення пенсії за віком.
Рішенням №083850022814 від 09.06.2025 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано період трудової діяльності згідно трудової книжки ( НОМЕР_2 ) з 17.01.1990 по 30.09.1998, оскільки трудова діяльність здійснювалась на території Російської Федерації.
Вважаючи протиправними дії відповідача в частині неврахування до страхового стажу періоду роботи з 17.01.1990 по 30.09.1998, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV(далі по тексту Закон № 1058-IV).
Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 45 Закону № 1058-IVпенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як підтверджено матеріалами справи, пенсійним органом не було враховано період роботи з 17.01.1990 по 30.09.1998,у зв'язку з припиненням з 19.06.2023 Україною участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсій ного забезпечення від 13.03.1992.
Тож, спірним у даній справі є наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи на території Російської Федерації
Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII(далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів уній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.
З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві.
Суд зауважує, що трудова книжка позивача НОМЕР_2 від 16.01.1990 року містить всі необхідні записи, що підтверджують факт роботи позивача у період з 17.01.1990 по 30.09.1998.
В той же час, позивач працював на території Російської Федерації до того як Держава Україна припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення, а отже період роботи з роботи з 17.01. 1990 по 30.09. 1998 має бути врахований до страхового стажу позивача.
Судом встановлено, позивач оскаржує дії відповідача від 09.06.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоди трудової діяльності згідно трудової книжки ( НОМЕР_1 ) з 17.01.1990 по 30.09.1998 роки.
Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоди трудової діяльності з 17.01.1990 по 30.09.1998 роки саме у рішенні від 09.06.2025 № 083850022814, у зв'язку з чим, відповідачем невірно обраховано страховий стаж позивача у вказаному рішенні.
Враховуючи викладене, суд висновує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.06.2025 № 083850022814 є протиправним та підлягає скасуванню.
Слід також зазначити, що позивач не оскаржує та не наводить будь-яких доводів щодо іншої підстави, вказаної у рішенні від 09.06.2025 № 083850022814, а саме відсутність довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та документи про проходження військової служб.
Тому, в цій частині суд не надає оцінку діям Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, оскільки це не є предметом спору.
Щодо способу захисту прав позивача, суд зазначає, що частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Суд зауважує, що позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 , що дає право з 13.06.2025 року на призначення пенсії періоди трудової діяльності згідно трудової книжки ( НОМЕР_1 ) з 17.01.1990 по 30.09.1998.
За таких обставин, виходячи з меж позовних вимог, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №083850022814 від 09.06.2025 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії період її роботи з 17.01. 1990 по 30.09.1998.
Обраний у справі судом спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам справедливості та забезпечить ефективне поновлення порушеного права позивача з урахуванням обставин цієї справи.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині зарахування до трудового стажу ОСОБА_1 , що дає право з 13.06.2025 на призначення пенсії відповідних періодів трудової діяльності, так як в межах даного спору суд не досліджував наявність чи відсутність у позивачки права на призначення пенсії, а також, дата, з якої вона мала чи має право на таке призначення. Тому, відсутні підстави визначати таку дату у рішенні.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку із викладеним, судові витрати у розмірі 908,40 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа на стороні відповідача- Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №083850022814 від 09.06.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25605, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) , що дає право на призначення пенсії період її роботи з 17.01.1990 по 30.09.1998.
В іншій частині вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) 908 (дев'ятсот вісім) грн. 40 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25605, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.10.2025.
Суддя Л.Я. Максименко