09 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/10799/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:
- визнати неправомірними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення розміру стажу його роботи на посаді судді з 29 років 5 місяців 26 днів до 15 років 5 місяців 13 днів та зменшення відсоткового розміру його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 50% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду;
- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо здійснення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 виходячи із 50% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду із визначеного абз. 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 січня 2024 року перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із відсоткового розрахунку 90% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду без обмеження його граничного розміру, визначеного відповідно до ст.135 Закону №1402-VIII, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у сумі 3028 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити різницю між донарахованим з 01 січня 2024 року розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченим.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що з 01 серпня 2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Житомирській області, де отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці. На час звільнення із посади судді Житомирського апеляційного адміністративного суду у відставку стаж його роботи на посаді судді був визначений у кількості 29 років 5 місяців та 26 днів. У зв'язку з чим на протязі усього часу перебування у відставці при зміні розміру суддівської винагороди працюючого судді апеляційного суду відповідачем на виконання ряду судових рішень постійно проводився перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання із розрахунку саме 90% від розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Проте, під час виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №240/12348/24 відповідач при черговому перерахунку зменшив стаж його роботи на посаді судді з 29 років 5 місяців та 26 днів до 15 років 5 місяців та 13 днів та відповідно зменшив і відсотковий розмір із 90% до 50% його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який підлягає обчисленню при здійсненні такого перерахунку. Вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 240/12348/24 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 скасовано та зобов'язано Головне управління повторно розглянути заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18.06.2024 з врахуванням висновків суду в мотивувальній частині. В задоволені решти позовних вимог відмовлено, інших зобов'язань перед Головним управлінням судом не встановлено та судом не розглядалося питання щодо врахування довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. За матеріалами пенсійної справи стаж ОСОБА_1 на посаді судді становить 15 років 5 місяців 13 днів (з 20.02.1996 по 31.07.2011), тому при виконанні постанови суду №240/12348/24 встановлено щомісячне довічне грошове утримання судді у розмірі 50% від суддівської винагороди. Вважає, що в межах спірних правовідносин відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 02.06.2025 по 18.06.2025, з 15.08.2025 по 05.09.2025 включно.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши заяви по суті, подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є суддею у відставці, якому призначено та виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 01 серпня 2011 року.
18.06.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розрахунку 90% від суддівської винагороди (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду без обмеження його граничного розміру, визначеного відповідно до ст.135 Закону №1402-VIII, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у сумі 3028 грн.
Однак, відповіді на таке звернення не отримав, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 у справі №240/12348/24 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.01.2024 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого законом на відповідний календарний рік. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.01.2024 ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із розрахунку 90% від суддівської винагороди (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду без обмеження його граничного розміру, визначеного відповідно до ст.135 Закону №1402-VIII, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн., встановленого на 1 січня 2024 року Законом України "Про Державний бюджет на 2024 рік". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити різницю між донарахованим з 01.01.2024 розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченим.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 вказане рішення скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.01.2024 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого законом на відповідний календарний рік. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18 червня 2024 року з врахуванням висновків суду в мотивувальній частині. В решті позовних вимог відмовлено.
Як зазначає відповідач, після перерахунку пенсії на виконання постанови суду №240/12348/24 розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується та становитиме 133232,00 грн (266464 грн х 50%), тому прийнято рішення про продовження виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у попередньому розмірі. При цьому вказує, що за матеріалами пенсійної справи стаж ОСОБА_1 на посаді судді становить 15 років 5 місяців 13 днів (з 20.02.1996 по 31.07.2011), тому при виконанні постанови суду №240/12348/24 встановлено щомісячне довічне грошове утримання судді у розмірі 50% від суддівської винагороди.
Не погоджуючись із такими діями та рішеннями відповідача, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII),.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Частинами 3-5 статті 142 Закону № 1402-VIІІ передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення № 18-рп/2011 від 14.12.2011р. вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013р. (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016р., у абзаці 2 п.3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
У даній справі спірним є питання щодо перегляду стажу роботи позивача на посаді судді та зміни у зв'язку з цим відсоткового розміру при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, проведеного пенсійним органом на виконання судового рішення.
Суд враховує, що відповідно до пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIІІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Як видно із змісту виданого Житомирським апеляційним адміністративним судом розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02-03/43492/11 від 19.08.2011, позивач був зарахований на посаду судді Корольовського районного суду м.Житомира з 20.02.1996.
Отже, на час призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10.07.1995 № 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (далі - Указ №584/95).
Згідно ч.4 ст.43 Закону №2862-ХII до стажу роботи, що давав право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, також підлягав зарахуванню і час роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Також пунктом 1 Указу №584/95 передбачалось, що до стажу роботи, що давав судді право на відставку та одержання ним щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до підпункту 3-1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Проаналізувавши наведені норми, суд резюмує, що при обрахуванні позивачу стажу роботи на посаді судді слід було застосувати законодавство, яке було чинним на момент призначення особи на посаду судді, а тому до стажу позивача на посаді судді в обов'язковому порядку підлягає зарахуванню час роботи на посадах прокурора, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, та календарний період проходження строкової військової служби.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією, що викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №9901/382/18, Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №127/20301/17, від 20.03.2018 у справі №520/5814/17, від 16.07.2021 у справі №200/9113/20-а.
Крім того суд звертає увагу відповідача, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Зазначена правова позиція неодноразово застосовувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.06.2022 у справі №420/1987/21, від 09.11.2018 у справі №243/4794/17, від 11.12.2018 у справі №522/5168/17 та від 30.01.2020 у справі №592/3694/17.
Як видно із копії виданої Житомирським апеляційним адміністративним судом 19.08.2011 довідки за №02-03/43492/11 про розрахунок стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання ним щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, цей стаж позивача був обчислений у кількості 29 років 5 місяців 26 днів.
Зокрема, до нього, окрім роботи на посаді судді у період з 20.02.1996 по 31.07.2011 (що становить 15 років 5 місяців та 13 днів), також були зараховані період проходження позивачем строкової військової служби у Збройних силах СРСР (з 30.06.1978 по 08.09.1980), половина строку навчання на денному відділенні юридичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (з 01.09.1981 по 25.06.1985) та час роботи на різних посадах в органах прокуратури Житомирської області (29.07.1985 по 10.07.1995).
При цьому, суд враховує те, що даний розрахунок стажу роботи позивача, який надавав право на його відставку, відповідно були перевірені як ВРП так і Верховною Радою України перед прийняттям Постанови №3626-VII від 07.07.2011 про його звільнення позивача з посади судді у відставку.
Крім того, частиною 4 ст.43 Закону №2862-ХII також передбачалось і те, що судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, гарантувалась виплата за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
При цьому, суд враховує, що постановами Корольовського районного суду м.Житомира від 13.02.2012 року у справі № 2-А-443/12 (залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012 року) та у справі №2а-761/12 від 23.08.2012 року (залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2012 року); ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 року у справі №296/745/13-а; постановами Корольовського районного суду м.Житомира у справі №296/1059/14-а від 03.04.2014 року, (залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 року), та у справі №296/13106/15-а від 31.12.2015 року; рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/5322/18 від 12.12.2018 року та у справі №240/9617/20 від 02.11.2020 року, також приймалися рішення про зобов'язання відповідача проводити перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного утримання як судді у відставці, виходячи саме із стажу роботи його на посаді судді у кількості 29 років 5 місяців і 26 днів, та із розрахунку 90% від розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Зокрема, у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/9617/20 від 02.11.2020 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 перерахунок призначеного, як судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із розрахунку 90% від суддівської винагороди (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки Сьомого апеляційного адміністративного суду №02.08-37/19 від 03.03.2020, без обмеження його граничного розміру.
Крім того, додатково у мотивувальній частині постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 року у справі №240/12348/24 з посиланням на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року у справі №240/9617/20 також підтверджено те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці підлягає перерахунку із розрахунку саме 90% від розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Слід звернути увагу відповідача, що у вказаній постанові суд апеляційної інстанції зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18 червня 2024 року з врахуванням висновків суду в мотивувальній частині, тобто вищенаведений висновок щодо розрахунку щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді мав бути врахований відповідачем при повторному розгляді вказаної заяви.
Отже, зазначеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, було встановлено те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці підлягає проведенню, виходячи із 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Відповідно до вимог ст.129-1 Конституції України, ст.14 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення розміру стажу позивача на посаді судді з 29 років 5 місяців 26 днів до 15 років 5 місяців 13 днів та зменшення відсоткового розміру його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 50% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду при проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №240/12348/24 є протиправними.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд враховує наступне.
Як зазначалось, Сьомим апеляційним адміністративним судом у справі №240/12348/24 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18 червня 2024 року з врахуванням висновків суду в мотивувальній частині.
Однак, як встановлено у ході даної справи, відповідачем не було враховано наведених судом в мотивувальній частині рішення висновків та додатково ще й зменшено розмір стажу позивача на посаді судді та відповідно й відсоткового розміру його щомісячного довічного грошового утримання судді.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 січня 2024 року позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із стажу позивача на посаді судді 29 років 5 місяців 26 днів та відсоткового розрахунку 90% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду, визначеного відповідно до ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням виплачених сум.
Разом з тим, щодо застосування при проведенні перерахунку грошового утримання судді у відставці прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у сумі 3028 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.135 Закону №1402-VІІІ базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-ІХ установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Відповідно до ч.4 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Слід врахувати, що Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 240/9028/24 у постанові від 24.04.2025 вказала, що з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначає про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Отже, для визначення посадового окладу судді у 2024 році має застосовуватись розрахункова величина, визначена Законом України "Про Державний бюджет на 2024 рік", а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн), а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028 грн).
Таким чином, позивач має право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, а тому позовні вимоги в частині застосування при перерахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, не підлягають задоволенню.
Згідно із ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ч.3 ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення розміру стажу ОСОБА_1 на посаді судді з 29 років 5 місяців 26 днів до 15 років 5 місяців 13 днів та зменшення відсоткового розміру його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 50% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду при проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №240/12348/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 січня 2024 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із стажу позивача на посаді судді 29 років 5 місяців 26 днів та відсоткового розрахунку 90% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду, визначеного відповідно до ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 09 жовтня 2025 р.
09.10.25