про залишення позовної заяви без руху
07 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/23168/25
категорія 102010000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до посадової особи Бердичівського міськрайсуду Житомирської області Яковлева Олександра Сергійовича про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд зобов'язати відповідача надати відповіді по суті та наслідкам розгляду звернень від 01 січня 2025 року та від 30 березня 2025 року.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цих норм Кодексу з таких підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також, згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Види позовів дефіновано у статті 5 КАС України, якою визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої цієї статті), визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 частини першої цієї статті).
У постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 990/220/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що із законодавчих положень пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Велика Палата зазначила, що зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною (ця позиція неодноразово була висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у справах № 640/7310/19, 9901/393/19).
Суд зауважує, що виходячи із закріпленого у статті 9 КАС України принципу диспозитивності, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Суд не вправі визначатись за позивача. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
При цьому суд вважає необхідним зауважити, що завдання адміністративного судочинства полягає в захисті порушених прав особи в публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції щодо заявника та не охоплює вимоги, скеровані задля спонукання відповідача вчинити певні дії.
Висуваючи у заявленому позові вимогу зобов'язати відповідача надати відповіді по суті за наслідками розгляду звернень від 01 січня та 30 березня 2025 року позивач не вказує предмет оскарження у прохальній частині позову.
Змістовно неузгоджений та нечіткий виклад позовних вимог у прохальній частині позовної заяви позбавляє суд можливості достеменно з'ясувати зміст заявлених вимог та визначити належність спору до категорії публічно-правових. Разом з тим, до позову не додано й копій звернень позивача від 01 січня та 30 березня 2025 року, всупереч положенню частини першої статті 77 КАС України, в силу якої позивач має довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, доданими, як це передбачено у частині другій статті 79 КАС України та частині четвертій статті 161 КАС України, до позовної заяви доказами.
При цьому слід також врахувати, що згідно з положенням пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Також позивачем допущено порушення формальних вимог оформлення позовної заяви: пред'явлення позовних вимог до посадової особи зобов'язує позивача вказати посаду відповідача (задля уникнення неточностей щодо визначення зобов'язаного суб'єкта), а також ряд визначених у пункті 2 частини п'ятої статті 160 КАС України реквізитів: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Такі вимоги до оформлення позовної заяви встановлено процесуальним законом, невідповідність заповнення яких утворює самостійну підставу для залишення позовної заяви без руху на підставі частини першої статті 169 КАС України.
Окрім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, за подання до суду позову немайнового характеру фізичній особі належить сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн (розрахунок: 3028,00 грн х 0,4 х 1, де: 3028,00 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру).
Причому, відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом: конкретизації змісту заявлених вимог до відповідача (подання уточненого / виправленого позову); надання копій звернень до відповідача, з приводу яких заявлено вимоги, та докази їх направлення посадовій особі, до якої позивається позивач; оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн за кожну позовну вимогу немайнового характеру (кількість позовних вимог слід визначити відповідно до кількості звернень, щодо яких позивачем заявляються вимоги).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява в частині позовних вимог буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько