Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 жовтня 2025 року Справа№200/6528/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання виплатити пенсію за період з 13.05.2023 року по 30.04.2025 року в розмірі 141610,18 грн,
До Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 13.05.2023 року по 30.04.2025 року в розмірі 141610,18 грн; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 13.05.2023 року по 30.04.2025 року в розмірі 141610,18 грн, негайно після набрання судовим рішенням законної сили.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком, призначеної йому на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року по справі № 200/4005/23 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року по справі № 200/9068/24, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 13.05.2023 року.
Рішення суду щодо у справі № 200/9068/24 виконано в повному обсязі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, та передано пенсійну справу до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за місцем знаходженням позивача на обліку для здійснення виплат, але Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахований борг за період з 13.05.2023 року по 30.04.2025 року в розмірі 141610,18 грн, не сплатило мотивуючи це тим, що за окремою бюджетною програмою, проведено виплату заборгованості по судових рішеннях, які набрали законної сили у 2020 році.
09.09.2025 року відкрито провадження у справі, про що постановлено відповідну ухвалу, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що доплата, яка нарахована на виконання Рішення суду за період з 13.05.2023 року по 30.04.2025 року у сумі 141610,18 грн, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду України, потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом про Державний бюджет України.
Виплати на виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, здійснюється в межах наявних бюджетних призначень.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження.
Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821
Відповідач зазначає, що виплата заборгованості з пенсійних виплат за Рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, буде проводитись в межах бюджетних асигнувань після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік.
Тому виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вважає, що вказані обставини у відзиві, не можуть свідчити про наявність протиправну бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області, що полягає у невиплаті всієї належної суми перерахованої пенсії за період з 19.01.2024 року по 31.12.2024 року у сумі 58325,27 грн, оскільки у межах своїх повноважень відповідач вчинив необхідні дії для повного виконання рішення суду, водночас невиконання на даний час такого судового рішення в частині виплати перерахованої пенсії, зумовлено обставинами, які не залежать від відповідача чи його посадових осіб.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить надана до матеріалів справи копія паспорта № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України як отримувач пенсії за віком призначеної йому на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року по справі № 200/4005/23 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі № 200/4005/23 зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 травня 2023 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею період роботи з 01.02.2020 року по 12.05.2023 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі № 200/2178/24 вирішено зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 з дня призначення пенсії з 13.05.2023 року періоди роботи з 07.07.1995 року по 24.06.1996 року, з 12.02.1998 року по 30.04.1999 року, з 14.05.1999 року по 07.10.1999 року до пільгового стажу роботи за Списком № 1 та здійснити донарахування пенсії в зв'язку із збільшенням страхового та пільгового стажу роботи.
На виконання судового рішення у справі № 200/2178/24, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувало з дня призначення пенсії з 13.05.2023 року періоди роботи з 07.07.1995 року по 24.06.1996 року, з 12.02.1998 року по 30.04.1999 року, з 14.05.1999 року по 07.10.1999 року до пільгового стажу роботи за Списком № 1 та здійснив донарахування пенсії у зв'язку із збільшенням страхового та пільгового стажу роботи, що підтверджується матеріалами справи.
Так, згідно з рішенням про перерахунок пенсії № 057250005154 від 11.11.2024 року, тривалість стажу ОСОБА_1 становить: страховий стаж (повний) - 44 років 11 місяців 23 дні, в тому числі робота за списком № 1 - 15 років 2 місяці 15 днів, розмір пенсії з надбавками становить 8184,67 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі № 200/9068/24, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 13.05.2023 року.
Рішення суду щодо у справі № 200/9068/24 виконано в повному обсязі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, та передано пенсійну справу до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за місцем знаходженням позивача на обліку для здійснення виплат.
Відповідно до розрахунку суми боргу по пенсійній справі 057250005154 ОСОБА_1 , яке було надіслано позивачу листом № 11321/04-16 від 21.04.2025 року, загальна заборгованість Пенсійного фонду перед позивачем складає 141610,18 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.08.2025 року № 18240/02-16 представника позивача було повідомлено про те, що виплата заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, буде проводитись в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету Пенсійним фондом України відповідно до вимог Порядку № 21-2 після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік
Отже, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно невиплати заборгованості з пенсії у розмірі 141610,18 грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 365, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено нарахування позивачу пенсії у розмірі 141610,18 гривень, однак, не проведено її виплату.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не надано доказів щодо виплати даної суми позичу.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що пенсія позивача за минулий період обліковується в управлінні, але її виплата не проводиться у зв'язку із відсутністю коштів.
Разом з тим, суд не погоджується з вищезазначеними діями відповідача, з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 1058-IV, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
Пунктом 9 частини 1 статті 16 Закону № 1058-IV передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
З аналізу вищенаведених норм можна прийти висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Відповідно до части 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, не виплачуючи нараховану позивачу заборгованість з пенсії за період з 13.05.2023 року по 30.04.2025 року, за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Відповідно до статті 13 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої пенсії за період з 13.05.2023 року по 30.04.2025 року, право позивача на яку відповідачем не заперечується, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з у рахуванням уточнення позовних вимог, в повному обсязі.
Посилання відповідача як на підставу невиплати позивачеві заборгованості з пенсії на те, що її виплату буде здійснено розпорядниками вищого рівня, суд не приймає до уваги, оскільки відсутність відповідного фінансування, не є передбаченою законом підставою для невиплати пенсії.
Більш того, суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому акумулюється заборгованість по пенсії позивача, не надано жодних підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання про виділення коштів або ж їх перерозподілу для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року по справі № 200/9068/24, а також того які конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення були ним виконані.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання виплатити пенсію за період з 13.05.2023 року по 30.04.2025 року в розмірі 141610,18 грн, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1132,88 грн (квитанція № 1FRL-3QD5-LF1E від 25.08.2025 року на суму 968,96 грн та № M2AR-4TK1-6ZYE від 03.09.2025 року на суму 163,92 грн).
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1132,88 грн.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання виплатити пенсію за період з 13.05.2023 року по 30.04.2025 року в розмірі 141610,18 грн - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) за період з 13.05.2023 року по 30.04.2025 року в розмірі 141610 (сто сорок одна тисяча шістсот десять) грн 18 коп.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) виплатити пенсію ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) за період з 13.05.2023 року по 30.04.2025 року в розмірі 141610,18 грн, негайно після набрання судовим рішенням законної сили.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1132 (одна тисяча сто тридцять дві) грн 88 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко