Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 жовтня 2025 року Справа№200/6318/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
19.08.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Лозинської Оксани Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач 2) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057150013931 від 16.06.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту “а» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) призначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту “а» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» віком та у відповідності до п. 14-6.2. Розділу XV ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-IV, з дати набуття такого права (з 14.05.2025 р.), зарахувавши ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , період роботи з 22.05.1996 по 31.12.1999, до пільгового стажу роботи за списком №1 згідно п. “а» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки записами трудової книжки та додатково поданою довідкою, підтверджується спірний період роботи. Позивач вказав, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії. Окрім того, нормами чинного законодавства не передбачений обов'язок особи, що звернулася за призначенням пенсії, подавати довіреність на право посадової особи підписувати документи від імені підприємства.
Відповідач - 1 правом на подання відзиву не скористався, відзив на адміністративний позов не подав.
Відповідач - 2 позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов у якому вказав, що оскільки Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області є неналежною стороною та не приймало оскаржуване рішення воно не може бути зобов'язано повторно розглянути згадану заяву. В позовних вимогах до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області має бути відмовлено в повному обсязі.
При цьому стосовно спірного періоду вказав, що оскільки підприємство ПРАТ «ММК імені Ілліча» розташовано на території Маріупольського району, що передбачений пунктом 2 розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, пільговий стаж роботи заявника за Списком № 1 розраховано за даними спеціального стажу реєстру застрахованих осіб та зараховано період роботи на підприємстві ПРАТ «ММК імені Ілліча» з 01.01.2000 по 06.05.2009 та з 06.08.2015 по 22.08.2015.
Період роботи на підприємстві ПРАТ «ММК імені Ілліча» на посаді слюсаря-ремонтника металургійного устаткування з 22.05.1996 по 31.12.1998 не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1, оскільки записи 10-16 в трудовій книжці НОМЕР_2 від 07.08.1992 не відповідають вимогам пункту10 Порядку № 383 (відсутні запис про роботу повний робочий день, посилання на Списки, дані про проведення атестації на відповідному робочому місці). До пільгової довідки ПРАТ «ММК імені Ілліча» № 138 від 10.03.2025 року не долучено документи на право підпису в.о. директора з персоналу та соціальним питанням О. М. Кондалової.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідачів докази у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 ,
06.06.2025 ОСОБА_1 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області для розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057150013931 від 16.06.2025 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу (10 років), передбаченого підпунктом 1 пункту 2 статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та недосягненням пенсійного віку (55 років) відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з вказаним вище рішенням, вік заявника - 50 років.
Вказано, що необхідний страховий стаж становить не менше 25 років у чоловіків (з них не менше 10 років на зазначених роботах). Страховий стаж (повний) заявника з урахуванням кратності за сп.1 становить 38 років 6 місяців 6 днів. Пільговий стаж заявника за списком №1 становить 9 років 4 місяці 23 дні. Пільговий стаж заявника за списком №2 становить 17 років 8 дні.
При цьому вказано, що до пільгового стажу зараховано всі періоди роботи згідно наявної інформації в реєстрі застрахованих осіб. Не взято до уваги пільговий стаж з 22.05.1996 по 31.12.1998 року, згідно довідки № 138 від 10.03.2025 року, видану ПРАТ «ММК імені Ілліча» м. Запоріжжя, оскільки згідно з записами в трудовій книжці НОМЕР_4 від 07.08.1992 року, заявник працював на «Металургійному комбінаті ім. Ілліча» м. Маріуполь. До матеріалів ЕПС не долучено документ про реєстрацію місця знаходження підприємства «Металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь станом на 10.03.2025. Відсутній документ на право підпису В.о. директора з персоналу та соціальним питанням О.М. Кондалової.
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Положеннями пункту 1 частини другої ст. 114 Закону № 1058 визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Таким чином, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. До 01.01.1992 були чинними Список №1 та Список №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, а після - списки, затверджені: постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №439/1148/17.
Так, на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 досяг 50 років.
Страховий стаж не є спірним в межах цієї справи.
Згідно зі спірним рішенням, відповідач не зарахував до пільгового стажу період роботи з 22.05.1996 по 31.12.1998.
Разом з тим, позовні вимоги заявлені щодо періоду роботи з 22.05.1996 по 31.12.1999.
Розрахунком стажу до спірного рішення підтверджується не зарахування до пільгового стажу саме періоду з 22.05.1996 по 31.12.1999.
Так, згідно із записами трудової книжки НОМЕР_4 від 07.08.1992 позивач працював в Орендному підприємстві «Металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь:
- 22.05.1996 прийнятий в цех холодної прокатки слюсарем-ремонтником металургійного обладнання травильного відділення 4 розряду (запис №10);
- 03.08.1999 переведений там же слюсарем-ремонтником металургійного обладнання травильного відділення 5 розряду (запис №11);
- 26.04.2009 переведений там же слюсарем-ремонтником металургійного обладнання травильного відділення 5 розряду (запис №12).
Отже, у спірний період, з 22.05.1996 по 31.12.1999, позивач працював в Орендному підприємстві «Металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь в цеху холодної прокатки слюсарем-ремонтником металургійного обладнання травильного відділення.
При цьому трудова книжка позивача містить запис №13 щодо перейменування підприємства з ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» у Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».
Разом із заявою про призначення пенсії позивачем подано довідку №138 від 10.03.2025, видану ПРАТ «ММК імені Ілліча», якою підтверджується факт роботи позивача у період з 22.05.1996 по 15.01.2003 у прокатному виробництві за професією робітника (слюсаря-ремонтника) ремонтної служби, зайнятого ремонтом устаткування в місцях його встановлення на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, що передбачена Списком №1, розділом 3 підрозділом 3 пункту а, код КП 1030300а-1753а постанови КМУ №162 від 11.03.1994.
Суд зазначає, що професія «слюсар-ремонтник» у розділі «Металургійне виробництво» передбачена Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (код 1030400а-1753а).
Отже, період роботи з 22.05.1996 по 31.12.1999 має бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Стосовно тверджень відповідача щодо відсутності інформації про реєстрацію місця знаходження підприємства «Металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь в м. Запоріжжя, суд зазначає, що надана позивачем довідка №138 від 10.03.2025 містить інформацію про перейменування підприємства.
При цьому інформація про реєстрацію місцезнаходження ПРАТ «ММК імені Ілліча» у м. Запоріжжі наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доступ до якого мають відповідальні особи Пенсійного фонду України.
Стосовно тверджень відповідача щодо підпису наданої довідки в.о. директора з персоналу та соціальним питанням товариства за відсутності довіреності на право підпису, суд погоджується з позицією позивача, та зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачений обов'язок особи, що звернулася за призначенням пенсії, подавати довіреність на право посадової особи підписувати документи від імені підприємства.
Крім того, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення відповідача, що є окремою підставою для його скасування.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію на підставі пункту “а» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» віком та у відповідності до п. 14-6.2. Розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-IV, з дати набуття такого права (з 14.05.2025), суд зазначає наступне.
Як підтверджується матеріалами справи заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській області та саме цим органом прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.
Як зазначалось судом вище, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Положеннями пункту 1 частини другої ст. 114 Закону № 1058 визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пункт “а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» містить аналогічні положення.
Суд зазначає, що позивач досяг 50 - річного віку 13.05.2025, з урахуванням спірного періоду має стаж роботи за Списком №1 більше 10 років, страховий стаж становить (відповідно до спірного рішення) 38 років 6 місяців 6 днів, отже має право на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої ст. 114 Закону № 1058.
Стосовно дати призначення пенсії.
Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії» № 2981-IX від 20.03.2023 Пункт 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнити підпунктом 14-6.2 такого змісту: « 14-6.2. Тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій російською федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих російською федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Термін «тимчасово окупована російською федерацією територія України» для цілей цього підпункту вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2981-IX від 20.03.2023 , встановити, що особам, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій російською федерацією території України та яким у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цим Законом, крім тих осіб, у яких строк звернення за призначенням відповідної пенсії сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсію призначено з дня звернення, за їх бажанням пенсія обчислюється з урахуванням положень підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії» зазначено наступне «у різний період після повномасштабного вторгнення окупованими були близько 20 відсотків території України, а сотні тисяч громадян України опинились в окупації. Однією з гострих проблем для осіб, які досягли пенсійного віку або стали особами з інвалідністю, та які опинились в окупації, є призначення та отримання пенсійних виплат. Проблема полягає в тому, що особи, які досягли пенсійного віку або стали особами з інвалідністю та проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, з незалежних від них причин не можуть безпосередньо звернутись до органів Пенсійного фонду України у зв'язку із тимчасовою неможливістю здійснювати свої повноваження такими органами на тимчасово окупованих територіях, а через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України можливості подати заяву та підтверджуючі документи немає можливості у зв'язку із відсутністю на окупованих територіях інтернет-зв'язку та українського мобільного зв'язку. Таким чином, зазначені особи з об'єктивних причин позбавлені можливості звернутись за призначенням пенсії у встановленому станом на даний час порядку».
Тобто, вчинено дії щодо захисту та відновлення прав осіб, які проживають або проживали на окупованій території або в зонах ведення бойових дій, та з незалежних від себе причин не могли безпосередньо звернутися до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
Отже, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування за бажанням особи, яка проживала на тимчасово окупованій території України, і якій призначено пенсію за віком з дня звернення, що відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, пенсія за віком обчислюється з дня, що настає за днем досягнення такою особою пенсійного віку.
Указом Президента України №54/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України"Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У зв'язку із продовженням збройної агресії російської федерації воєнний час триває до тепер.
Судом встановлено на підставі Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 22.12 2022 №309, що Маріупольський район Донецької області, де проживає позивач, віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України з 05.03.2022.
При цьому, виходячи зі змісту Закону України № 2981-IX від 20.03.2023 року слід дійти висновку, що органи Пенсійного фонду України зобов'язані обчислювати пенсію за віком вищенаведеним особам з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, на підставі звернення, яке подано як до набрання чинності Законом № 2981-ІХ, так і після.
Судом встановлено, що позивач набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку 50 років (з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком №1 - 10 років), а саме з 14.05.2025.
Таким чином, відповідач зобов'язаний призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 саме з 14.05.2025.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов'язання Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 06.06.2025 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 22.05.1996 по 31.12.1999, та з урахуванням висновків суду.
Оскільки матеріалами справи підтверджується порушення прав позивача саме Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суд вважає необґрунтованими.
Отже, з урахуванням наведеного вище, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з квитанцією від 18.08.2025 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
При цьому, ураховуючи, що рішення відповідача-1 визнано судом протиправним та зобов'язано повторно розглянути заяву про призначення пенсії, суд вважає, що судовий збір у сплаченому розмірі за одну немайнову вимогу підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057150013931 від 16.06.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2, поверх ЄДРПОУ 1409934) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 06.06.2025 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 22.05.1996 по 31.12.1999, та з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2, поверх ЄДРПОУ 1409934) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв