Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
09 жовтня 2025 року Справа №200/7616/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( 1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про
визнання бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у звільненні з військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправною;
зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 ( 1-й прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) з військової служби відповідно до рапорту від 05.08.2025, зареєстрованого за № 28/60234/25-Вн, щодо звільнення в запас Збройних Сил України за абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у період дії воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. за подання позовної заяви.
Позивачем в позовній заяви зазначено засіб зв'язку: електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2
03.10.2025 ухвалу суду надіслано на електронну пошту позивача ІНФОРМАЦІЯ_2
Станом на 08 жовтня 2025 року позивачем не усунено недоліки позовної заяви.
Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 28 червня 2023 року у справі №757/48467/21, згідно з якими якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі №947/26777/19 (провадження №61-9161св22), від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 (провадження №61-8101св22), від 30 січня 2022 року у справі №759/14068/19 (провадження №61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі №725/486/22 (провадження №61-7107 св22), від 28 лютого 2025 року у справі №120/379/21-а.
На думку суду, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами статті 44 КАС України.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належним їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року (пункт 41 рішення, заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 вересня 2021 року у справі №200/14688/19-а.
Подібної позиції також дотримується й Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові від 09 лютого 2022 року у справі №9901/480/19 суд зазначив, що при поновленні пропущеного процесуального строку на вчиненні певної процесуальної дії, суд повинен враховувати, що на позивача як ініціатора судового розгляду покладається обов'язок цікавитися перебігом розгляду його справи з метою, зокрема, належного користування своїми процесуальними правами.
Така позиція кореспондує висновку Європейського суду з прав людини у рішенні від 16 лютого 2017 року у справі "Karakutsya v. Ukraine" (заява № 18986/06, п. 53) право на справедливий розгляд передбачає право отримувати належне повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляція може бути подана протягом визначеного терміну ( Zavodnik v. Slovenia, № 53723/13, п. 71-72); водночас пункт 1 статті 6 Конвенції не передбачає конкретної форми вручення документів ("Богонос проти рф", № 68798/01 та "Shytik проти України" № 2911/03); зацікавлена сторона зобов'язана проявляти особливу старанність у захисті своїх інтересів і вживати необхідних заходів для ознайомлення з розглядом провадження (Теушлер проти Німеччини, № 47636/99; Сухорубченко проти рф, № 69315/01; Gurzhyy v. Ukraine, № 326/03).
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, встановленим у цій статті.
При цьому за змістом частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1)верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3)гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4)змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5)обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7)забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Стаття 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Крім того, статтею 193 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені строки розгляду адміністративних справ.
Незважаючи на введення в Україні воєнного стану, законодавцем не внесено змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які б продовжували процесуальні строки встановлені цим Кодексом.
З огляду на вказане, суд зобов'язаний дотримуватися принципу розумності строку розгляду справи судом та, відповідно, строків встановлених процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з ч. 2 ст. 121 цього Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Будь-яких заяв про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви від позивача до суду не надходило.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до вимог статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишену без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений права на повторне звернення до суду із даним позовом.
Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтями 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( 1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у звільненні з військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправною та зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 ( 1-й прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) з військової служби відповідно до рапорту від 05.08.2025, зареєстрованого за № 28/60234/25-Вн, щодо звільнення в запас Збройних Сил України за абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у період дії воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків - повернути разом з доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду із даним позовом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.О. Аканов