Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 жовтня 2025 року Справа№200/6946/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( адреса АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (адреса Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3 ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914510110403 від 14.07.2025 року про відмову у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 на підставі її заяви від 01.07.2025 № 10262;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити і виплатити ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , допомогу на поховання її батька - померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ) у розмірі двох розрахункових сум пенсії, яку отримував ОСОБА_2 .
Ухвалою від 15 вересня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що при зверненні до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою від 01.07.2025 про виплату допомоги на поховання ОСОБА_1 виконала вимоги пункту 5.1 Порядку № 22-1. Наголошує, що виплата вказаної допомоги відповідно до вимог статті 53 Закону № 1058-IV пов'язується з фактом поховання та не може бути обмежена у зв'язку із припиненням виплати пенсії померлій особі через її перебування на тимчасово окупованій території України та, зокрема, неподання пенсіонером за життя заяви про неотримання пенсійних виплат від органів пенсійного фонду Російської Федерації.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, зазначив, що у період з 01.03.2022 по 31.08.2022 нарахування пенсійних коштів ОСОБА_2 проводилось шляхом включення до сформованої відомості через поштове відділення 87400 смт Мангуш Маріупольського району, яка передавалась для виплати до виплатних об'єктів АТ «Укрпошта», але кошти не були отримані пенсіонером. З 01.09.2022 виплату пенсії ОСОБА_2 автоматично припинено відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону №1058 у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії не звертався, тому пенсія за період з 01.09.2022 по 31.03.2025 не підлягала нарахуванню і не була йому нарахована. Відповідно до статті 53 Закону №1058 визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на його поховання в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. На момент смерті ОСОБА_2 пенсію не отримував.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до статті 53 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) за даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 01.07.2025 із заявою №10262 про виплату допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 .
За результатом розгляду наданих документів 14.07.2025 було винесено рішення про відмову у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 відповідно вимог статті 53 Закону №1058 у зв'язку з неотриманням ОСОБА_2 пенсії на момент смерті № 914510110403 від 14.07.2025.
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перебував на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у смт Мангуші Маріупольського району (далі - Головне управління) як отримувач пенсії по інвалідності І групи, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Виплата пенсії проведена по 28.02.2022.
У період з 01.03.2022 по 31.08.2022 нарахування пенсійних коштів ОСОБА_2 проводилось шляхом включення до сформованої відомості через поштове відділення 87400 смт Мангуш Маріупольського району, яка передавалась для виплати до виплатних об'єктів АТ «Укрпошта», але кошти не були отримані пенсіонером.
З 01.09.2022 виплату пенсії ОСОБА_2 автоматично припинено відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону №1058 у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії не звертався, тому пенсія за період з 01.09.2022 по 31.03.2025 не підлягала нарахуванню і не була йому нарахована. Пенсійна справа знята з обліку з 01.04.2025 у зв'язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про смерть від 24.06.2025 серія НОМЕР_3 , місце смерті ОСОБА_2 - Донецька область, Першотравневий (Маріупольський) район, смт Мангуш.
Зі спірного рішення випливає, що підставою для відмови у виплаті допомоги на поховання було неотримання ОСОБА_2 пенсії на момент смерті.
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 28.05.1968 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 15.07.1989 року укладено шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». Батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - перебував на обліку у ГУ ПФУ у Донецькій області, отримував пенсію по інвалідності, що підтверджується посвідченням інваліду війни Серії НОМЕР_6 від 06.07.2007; посвідченням учасника ліквідації ядерних аварій серії НОМЕР_7 від 03.04.2019. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Місце смерті ОСОБА_2 : смт Мангуш Донецької області, смерть ОСОБА_2 була зареєстрована 24.06.2025 Київським ВДРАЦС Центрального МУ МЮ (м. Київ), актовий запис № 9938, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . При реєстрації смерті ОСОБА_2 . ВДРАЦС було видано ОСОБА_1 витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00051977730 від 24.06.2025. За фактом смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського МНО Акішиною Р.С. 01.07.2025 було заведено спадкову справу № 74277226, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови у виплаті допомоги на поховання пенсіонера.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.
Згідно зі ст. 53 Закону № 1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 розділу V Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Відповідно до п. 14-4 розділу XV Закону № 1058 громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Водночас частиною 1 ст. 49 Закону № 1058 передбачені випадки припинення виплати пенсії.
Отже, судом установлено, що підставою для прийняття рішення про відмову позивачу в оформленні та виплаті допомоги на поховання була та обставина, що ОСОБА_2 припинено виплату з 01.09.2022.
Суд зазначає, що не є спірними в межах цієї справи питання правомірності припинення виплати пенсії ОСОБА_2 або наявності підстав для зобов'язання нарахувати и виплатити неотримані ОСОБА_2 суми пенсії.
З огляду на те, що на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію і питання правомірності припинення йому виплати пенсії не є спірним у межах цієї справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для виплати допомоги на поховання в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Щодо посилання позивача на припинення пенсійних виплат ОСОБА_2 за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, суд зазначає, що виплата пенсії була припинена з 01.09.2022 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону № 1058 у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Отже, припинення виплати пенсії ОСОБА_2 відбулося на законних підставах. ОСОБА_2 за життя не скористався своїм правом на отримання пенсії на підконтрольній органам державної влади України території шляхом звернення до органів Пенсійного фонду України у визначеному чинним законодавством порядку.
Отже, оскільки виплата допомоги на поховання можлива лише у разі отримання пенсіонером пенсійної виплати на момент настання смерті, відповідачем правомірно відмовлено позивачу у виплаті такої допомоги.
Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимог є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (адреса Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3 ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 9 жовтня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар