Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 жовтня 2025 року Справа№200/6116/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач), через свого представника, адвоката Нероду Аллу Ігорівну, яка діє на підставі ордеру Серії АІ № 1973037 від 12 серпня 2025 року, звернулась через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 104450014662 від 23 липня 2025 року про відмову позивачу у призначенні пенсії, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії із доданими документами, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до страхового (загального) стажу усіх періодів роботи згідно з трудовою книжкою від 22.07.1983 НОМЕР_1 та період навчання з 01.09.1983 по 26.02.1990 в Ленінградському ордені Леніна корабельно-будівельному інституті, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 02.03.1990.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що за роз'ясненням відповідача викладеним в оскаржуваному рішенні підставою про прийняття останнім відмови в призначенні позивачу пенсії слугувало те, що відсутній необхідний страховий стаж роботи. Зазначає, що трудова книжка від 22.07.1983 НОМЕР_1 містить належним чином здійснені записи щодо періодів її роботи. Позивач вважає незаконним рішення про відмову у призначенні пенсії та таким, що порушує її право на належний соціальний захист.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02 вересня 2025 року судом отримано від відповідача відзив на позов та додаткові докази по справі.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, зазначаючи наступне.
ОСОБА_1 звернулася із заявою від 15.07.2025 про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Необхідний страховий стаж відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV становить 32 роки, відповідно до ч.2 ст. 26 Закону № 1058 становить від 25 до 35 років після досягнення віку 63 роки, відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 1058 становить від 15 до 25 років після досягнення віку 65 років.
Вік заявниці - 60 років 3 місяці.
Страховий стаж особи становить - 21 рік 11 місяців 11 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви за доданими документами до страхового стажу не враховано:
- періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 22.07.1983 НОМЕР_3 , оскільки запис про зміну прізвища « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_3 » виконано з порушенням вимог пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, зокрема відсутня дата видачі свідоцтва про укладення шлюбу. Свідоцтво про укладення шлюбу заявницею не надано;
- період навчання з 01.09.1983 по 26.02.1990 в Ленінградському ордені Леніна корабельнобудівельному інституті, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 02.03.1990 на території російської федерації, оскільки відсутня інформація від заявника про неможливість документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначений період.
Період навчання з 01.09.1983 по 26.02.1990 можливо зарахувати за умови зазначення особою у заяві додаткової інформації про неможливість документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат.
З 1999 року стаж роботи враховано за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.07.2025 № 104450014662 по зверненню від 15.07.2025 ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.
У зв'язку з чим, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову позивачу в повному обсязі.
Від третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області письмові пояснення до суду не надійшли.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України згідно з паспортом серії НОМЕР_4 який виданий Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 18 листопада 1997 року, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування згідно довідки від 27.08.2024 №3216-5003418949 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач, Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області зареєстроване місцезнаходження: 84121, Україна, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3; ЄДРПОУ 13486010, є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (зареєстроване місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10; ЄДРПОУ 22933548).
15 липня 2025 року позивач звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
На момент звернення позивача до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком їй виповнилось 60 років 3 місяці.
Заява була розглянута за принципом екстериторіальності спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №104450014662 від 23 липня 2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В зазначеному рішенні про відмову зазначено наступне.
Необхідний страховий стаж відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 становить 32 роки, відповідно до ч .2 ст. 26 Закону №1058 становить від 25 до 35 років після досягнення віку 63 роки, відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 1058 становить від 15 до 25 років після досягнення віку 65 років.
Страховий стаж особи становить - 21 рік 11 місяців 11 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви документами до страхового стажу не враховано:
- періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 22.07.1983 НОМЕР_3 , оскільки запис про зміну прізвища « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_3 » виконано з порушенням вимог пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, зокрема відсутня дата видачі свідоцтва про укладення шлюбу. Свідоцтво про укладення шлюбу заявницею не надано;
- період навчання з 01.09.1983 по 26.02.1990 в Ленінградському ордені Леніна корабельно-будівельному інституті, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 02.03.1990 на території російської федерації, оскільки відсутня інформація від заявника про неможливість документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначений період. Період навчання з 01.09.1983 по 26.02.1990 можливо зарахувати за умови зазначення особою у заяві додаткової інформації про неможливість документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат.
З 1999 стаж роботи враховано за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Заявниця не працює.
За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії за віком відповідно до ч.1 ст. 26 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років таза наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею ст. 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (в редакції, чинній станом на час прийняття спірного рішення) (далі - Порядок № 637), також встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка (п. 1).
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Таким чином, відповідно до діючого законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, за період є трудова книжка; а у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідачем не враховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 22.07.1983 серії НОМЕР_3 , оскільки запис про зміну прізвища « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_3 » виконано з порушенням вимог пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, зокрема відсутня дата видачі свідоцтва про укладення шлюбу. Свідоцтво про укладення шлюбу заявницею не надано.
Згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 22 липня 1983 року, на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено, що змінено прізвище на ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_6 .
Позивач у справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до укладення шлюбу мала прізвище « ОСОБА_2 », що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_7 від 04.05.1965 р.
15 липня 1986 року позич у справі уклала шлюб з ОСОБА_5 , у м. Санкт-Петербург «Палац щастя». Після укладення шлюбу змінила прізвище з дошлюбного « ОСОБА_2 » на прізвище чоловіка - « ОСОБА_3 », що підтверджується записом та штампом в копії паспорті позивача (стр. 10, сімейний стан).
Відповідно, після укладення шлюбу було внесено зміни у прізвищі позивача в трудовій книжці НОМЕР_3 від 22 липня 1983 року, на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено, що змінено прізвище на ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_6 . Запис завірено підписом та печаткою.
Згідно із копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 15.04.1999 року, яке видане Калінінським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька, Донецької області, НОМЕР_8 , шлюб між громадянином ОСОБА_5 і громадянкою ОСОБА_1 , позивачем по справі, розірвано. Також розірвання шлюбу підтверджується записом та штампом у паспорті позивача (стр. 10, сімейний стан). Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишилося без змін - « ОСОБА_3 ».
Слід зазначити, що записи у трудовій книжці виконано до вимог законодавства, чітко, розбірливо, записи не містять виправлень, описок чи підчисток. Всі записи в трудовій книжці виконані послідовно, не містять суперечливих відомостей про періоди страхового стажу та узгоджуються між собою.
Виявлені відповідачем недоліки в заповненні трудової книжки не є такими, що виключають можливість зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу позивача.
Отже, відповідач не ставить під сумнів достовірність записів, внесених до трудової книжки позивача, а вказує лише на окремі недоліки в її заповненні.
Водночас відповідачем не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи до страхового стажу, оскільки визначальним для вирішення питання про призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.05.2022 року у справі № 120/1089/19-а.
Щодо неврахування періоду навчання з 01.09.1983 по 26.02.1990 в Ленінградському ордені Леніна корабельнобудівельному інституті, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 02.03.1990 на території російської федерації, оскільки відсутня інформація від заявника про неможливість документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначений період, суд зазначає наступне.
Згідно копії диплому НОМЕР_2 від 02.03.1990 року вбачається, що диплом виданий на ім'я ОСОБА_1 у тому, що вона в 1983 році поступила в Ленінградський орден Леніна корабельнобудівельного інституту та в 1990 році закінчила повний курс названого інституту. Рішенням Державної ексаменаційної комісії від 26 лютого 1990 року позивачу присвоєна кваліфікація інженера механіка-дослідника.
Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 «Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти», обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За положенням п. 8 Порядку № 637, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчальновиховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Згідно п. 23 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
За п. 27 Порядку № 637, у тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.
Щодо відсутності інформації про дату початку навчання та закінчення, варто зауважити, що у даному випадку відповідач повинен був виходити з приписів положення п. 23 Порядку № 637, або враховувати період початку учбового періоду у вищих навчальних закладах, який є 01 вересня відповідного року.
Також, за положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно п. 1.8 Порядку № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
За п. 3.3 Порядку, орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Отже, відповідач, до прийняття рішення про відмову, мав можливість повідомити позивача про необхідність подання додаткових документів та витребувати у позивача додаткові докази, що підтверджують відповідний стаж та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак цього не зробив.
У порушення приписів чинного законодавства, суд погоджується із позивачем, про те, що відповідач фактично поклав на особу тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у наданих позивачем документах.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19.
Отже, враховуючи зазначене, наявні підстави для зарахування до страхового стажу спірного періоду.
Враховуючи вказані правові висновки Верховного Суду, а також виходячи зі змісту заповнення трудової книжки його очевидності та ступеня суттєвості, суд приходить до висновку про необґрунтованість дій відповідача щодо не зарахування до стажу позивача спірних періодів роботи відповідно до записів трудової книжки 22.07.1983 НОМЕР_1 , у зв'язку з відсутністю дати видачі свідоцтва про укладення шлюбу в трудовій книжці позивача.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення № 104450014662 від 23 липня 2025 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком та наявність підстав для його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Нормами ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 263/7763/17 (провадження № К/9901/202/17).
Суд враховує, що в силу положень статті 1 Протоколу 1 до Конвенції, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини вимоги щодо пенсії безперечно підпадають під дію цієї статті і вважаються майном, а майно, яке має особа-це конвенційне поняття права власності, та як абсолютне тлумачення, це те на що особа може розраховувати.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Згідно з про сплату №4675-1027-6796-0942 від 12 серпня 2025 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Держбюджету України, позивачем за подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 968,96 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 132, 139, 192-193, 242-246, 255-258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3; ЄДРПОУ 13486010), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (зареєстроване місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10; ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 104450014662 від 23 липня 2025 року про відмову у призначенні пенсії, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.07.2025 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до страхового (загального) стажу усіх періодів роботи згідно з трудовою книжкою від 22.07.1983 НОМЕР_1 та період навчання з 01.09.1983 по 26.02.1990 в Ленінградському ордені Леніна корабельно-будівельному інституті, згідно диплому НОМЕР_2 від 02.03.1990.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (зареєстроване місцезнаходження: 84121, Україна, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3; ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова