Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 жовтня 2025 року Справа №200/5813/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення -
04 серпня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 07.11.2024 № 6154/05-99-07-04;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 07.11.2024 № 6156/05-99-07-04.
За змістом наданого позову оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу нараховано штрафні санкції за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 170 340,00 грн. Позивач вважає що зазначене рішення є протиправним та підлягає скасуванню через допущені відповідачем процедурні порушення під час призначення та проведення перевірки.
Вказує, що наказ від 27.09.2024 року № 6468-п оформлений із порушенням п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, оскільки не містить підстав для проведення перевірки, визначених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Щодо порушення порядку обліку товарно-матеріальних цінностей та вимог п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями» зазначає, що первинні та облікові документи на описані залишки товарних запасів посадовими особами відповідача не досліджувались, питання проведення інвентаризації з боку податкового органу в ході проведення перевірки не було ініційовано, у зв'язку з чим вважає, що висновок контролюючого органу про наявність у ФОП ОСОБА_1 у реалізації необлікованого товару на суму 169 320,00 грн. є необґрунтованим.
19 серпня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції вказує, що за результатами перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт фактичної перевірки від 08.10.2024 № 111180/26/15/07/3789801276. На підставі акта ГУ ДПС у Донецькій області прийняті спірні ППР від 07 листопада 2024 року № 6154/05-99-07-04, 6156/05-99-07-04. Перевіркою встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР в частині ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Також перевіркою встановлено порушення ст. 44, п. 85.2. ст. 85 ПК України в частині ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
Також вказує на пропуск строку звернення до суду.
Щодо строку звернення до суду.
Положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта цієї статті).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини четвертої статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Як слідує з позовних вимог, позивачем оспорюється податкові повідомлення-рішення від 07.11.2024 № 6154/05-99-07-04 та від 07.11.2024 № 6156/05-99-07-04.
Статтею 42 Податкового кодексу України регламентовано порядок листування платників та контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
При цьому, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пункт 45.2 статті 45 ПК України).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців адреса місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1
З матеріалів справи вбачається, що копії податкових повідомлень-рішень від 07.11.2024 № 6154/05-99-07-04 та від 07.11.2024 № 6156/05-99-07-04 були направлені позивачу засобами поштового зв'язку на адресу місцезнаходження: АДРЕСА_1 та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручена позивачу - 14.11.2024.
Отже, граничний строк звернення до суду із цим позовом - 15.05.2025.
Водночас, із цим позовом позивач звернувся до суду лише 01.08.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст. 122 КАС України.
Доводи позивача про те, що про наявність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дізнався лише 16.07.2025, отримавши відповідь на адвокатський запит № 11180/6/05- 99-07-02-13 від 16.07.2025 не приймаються судом, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
З огляду на викладене, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а).
Частинами 1, 3, 4 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене, з метою забезпечення доступу до правосуддя суд вважає за необхідне надати позивачеві можливість подати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом із зазначенням обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду із цим позовом, та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.121, 122, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Визнати причини пропуску звернення до суду неповажними.
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення - залишити без руху після відкриття провадження.
Встановити позивачеві строк п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суддя М.М. Крилова